Усе дедалі частіше чуємо й зустрічаємо слово «грант». Це те, що вже вийшло за межі маловідомого й навпаки стало чимось нормальним для різного рівня підприємців чи тих, хто лише починає створювати власну справу. Кому зараз дають гроші на розвиток підприємництва, як працює цей «механізм» і як все ж сформувати ту переможну заявку – «Полтавська думка» поговорила з бізнес-консультанткою з грантрайтингу Вітою Рекотовою.
Нещодавно Мінветеранів оголосило про список переможців грантової програми «Варто: бізнес з характером». І в їхньому переліку Полтавщина опинилася серед лідерів. В області визначили 30 переможців, які тепер отримають державну підтримку на розвиток власного бізнесу. Зокрема, 14 з них підготувала команда в межах проєкту, який реалізує бізнес-асоціація захисників «Коловорот Ареїв».
Як говорить Рекотова, насправді ж Полтавська область не вперше займає лідерську позицію серед кількості отриманих грантових перемог. Чимала кількість ветеранів і вже діючих підприємців отримують кошти на масштабування чи відкриття бізнесу.
«Це були виграні гранти, які вже активно працюють. Це і салони краси, і СТО, і ветеранська кав’ярня. Ще в Пирятині створили мультипростір, де автомайстерня і автомийка в одному місці. Серед жінок багато напрямків у сфері краси», – сказала бізнес-консультантка з грантрайтингу.
Водночас у програмі «Варто: бізнес з характером» переможними стали проєкти у сфері розвитку агробізнесу, перевезень, індустрії краси, бджільництва, роботи СТО та торгівлі крафтовими м’ясними продуктами.
Нині максимальна сума гранту в межах програми «Варто» становить 1,5 мільйона гривень.
Також із 1 вересня діятимуть нові правила державної програми «Власна справа» для ветеранів та членів їхніх родин. Відтоді там використовуватимуть бонусну систему, за якою додаткові бали дозволять отримати більше грошей.
«Тому максимально там можна отримати 2,5 мільйона гривень. Утім тут діють бонуси прифронтових регіонів, до яких ми не відносимося. Тому на Полтавщині ветеранська спільнота може розраховувати на 1,5-1,8 мільйона гривень, але за умови, якщо подає сам ветеран, а не його родич», – розповіла Віта Рекотова.
Один із останніх переможних проєктів команди – це розвиток адаптивного спорту в 7 громадах Полтавської області. Тобто такий напрямок грантодавці також готові підтримувати.
Однак самої цікавої ідеї недостатньо. Як говорить консультантка, під час оцінювання донори дивляться, чи допоможуть заплановані заходи досягти мету проєкту і як оцінити результат.
Окремо ж звертають увагу на фаховість команди. Тож важливо показати досвід людей, які працюватимуть над проєктом.
«Коли ми прописували команду проєкту, то додавали тренерський персонал із відповідними резюме. У них було підтверджено, що ці люди справді є фахівцями у своїх видах спорту та мають необхідні знання й навички для їх розвитку», – розповіла Рекотова.
Перелік документів може залежати від конкретної грантової програми. Наприклад, як каже Рекотова, заявка на проєкт для ветеранського бізнесу налічувала 22 сторінки.
Загалом же до заявки долучають:
«Крім самої грантової заявки, складеного кошторису ще є супутні документі, які потрібно подати донору. Вони є складовою самої грантової заявки», – зазначила консультантка.
Для успішної заявки Рекотова називає такі пункти:
Загалом грантодавці готові підтримувати і початківців, і тих, хто масштабує свій бізнес. Прикладом цього якраз стали переможці програми від Мінветеранів, де до переліку потрапили обидві категорії.
«Грантодавці не мають пріоритетних напрямків. Найголовніше – якісно складена грантова заявка і обґрунтована бізнес-ідея. З власного досвіду скажу, що виграють різні бізнеси з різних сфер діяльності. Це як і торгівля, як і сільське господарство, як і перевезення тощо», – коментує Рекотова.
Отож, аби сформувати успішну заявку, важливо пояснити саму бізнес-ідею. Тобто грантодавець має побачити, що конкретно планує робити підприємець, для кого працюватиме бізнес і як грантові кошти допоможуть його запустити або розвинути.
«Є чіткі правила і чіткі вимоги. Ми не можемо змінювати шаблон грантової заявки. Тому кожна складова грантової заявки має бути заповнена», – сказала бізнес-консультантка.
Ба більше, важливо не просто заповнити заявку, а показати як кошти допоможуть розвивати, масштабувати бізнес або ж створити нову продукцію.
«Потрібно чітко відповідати на ті питання, які зазначає донор в структурі грантової заявки. Якщо в заявці коректно й зрозуміло простежується концепція бізнес-ідеї – від проблеми до шляхів її вирішення, а також зазначено, які інструменти, методи чи технології будуть задіяні, тоді є достатньо великі шанси отримати високі бали від експертної комісії», – розповіла Рекотова.
Тобто варто мати чітку концепцію бізнесу. Вона допоможе показати, як саме бізнес розвиватиметься після отримання гранту. Наприклад, можна збільшити асортимент, залучити нових клієнтів або вийти на нові ринки. У заявці важливо пояснити, яке обладнання чи ресурси для цього потрібні та що саме вони дадуть бізнесу.
«Для прикладу – ми можемо закупити лінію для виробництва ковбас. Це дозволить розширити асортимент, вийти на нові регіони та збільшити обсяги реалізації. Якщо раніше ми продавали лише свіже м’ясо, то після запуску нового виробництва зможемо пропонувати продукцію з доданою вартістю – ковбаси. Тоді важливо чітко визначити, хто буде нашою цільовою аудиторією», – додає Рекотова.
Водночас, за її словами, перед подачею заявки варто приблизно прорахувати майбутні доходи. Для цього можна поспілкуватися з підприємцями, які вже працюють у цій сфері, та дізнатися, скільки товарів або послуг вони продають.
«Це допоможе сформувати цінову політику на послуги і зрозуміти, який дохід у місяць від реалізації товару, щоб потім скласти фінансовий звіт діяльності хоча б на 5-7 років», – підсумовує бізнес-консультантка.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
