Коли українські захисники повертаються до мирного життя, нерідко перед ними постає питання адаптації в суспільстві та працевлаштування. Для багатьох із них пошук роботи може бути серйозним випробуванням. Яка ситуація в Полтавській області та які можливості є для учасників бойових дій, читайте в матеріалі «Полтавської думки».
У пресслужбі Полтавського обласного центру зайнятості повідомили, що 1 квітня 2025 року на Полтавщині перебуває на обліку 193 безробітних учасників бойових дій.
Заступниця директора Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості Наталія Дементєєва вважає, що для ветеранів, які мають інвалідність, питання працевлаштування не завжди є першочерговим. Передусім цим людям потрібна адаптація в соціумі після поранення чи демобілізації.
– Для цього центри зайнятості проводять різноманітні тренінги та семінари. Наприклад, у нас є курс «Ментальне здоров’я», це всеукраїнська програма «Ти як?», – каже Наталія Дементєєва.
Працівники індивідуально консультують кожну людину та допомагають їй підібрати навчання чи вакансії.
На запитання, які підприємства у Кременчуці готові брати до себе ветеранів, заступниця директора Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості Наталія Дементєєва відповідає:
– Готові приймати людей на роботу всі підприємства, тому що брак кадрів і відсутність чоловіків. На ринку праці на сьогодні склалася така ситуація, що готові брати всіх, хто має бажання працювати. І перш за все це робітничі професії.
Працівників чоловічих професій потребують на великих підприємствах міста – Кременчуцькому автомобільному заводі, Крюківському вагонобудівному заводі, Кременчуцькому сталеливарному заводі.
А от директорка Полтавської філії обласного центру зайнятості Ольга Рибальченко прокоментувала, що Полтава в цьому відрізняється від Кременчука:
– Полтава дуже відрізняється від Кременчука, адже у Кременчуці є великі підприємства, які виробляють великі об’єми й мають багато варіантів працевлаштування. Полтава працює по-іншому, тут уже немає таких великих підприємств, де б брали (на роботу – ред.). Тому ми працюємо точково з ФОПами. Коли ФОПу потрібен працівник, ми підбираємо людину під кваліфікацію, під досвід. У Полтаві я не знаю такого підприємства, яке готове брати багато саме ветеранів чи ветеранок, я не можу вам про таке сказати.
За її словами, ветерани, які звертаються до центру зайнятості, шукають для себе абсолютно різні професії, наприклад, і робочі спеціальності, і роботу кухарів, викладачів.
У 2025 році через Полтавську міську філію Полтавського обласного центру зайнятості влаштували на роботу 6 ветеранів.
Ольга Рибальченко розповіла, що до Полтавської філії обласного центру зайнятості зверталися військові-переселенці, які переїхали разом із родинами в Полтаву.
– Військові до війни жили в Херсоні чи на окупованих територіях Донецької, Луганської областей. Їхні родини переїхали в Полтаву. Тому вони повертаються вже сюди після поранень і тут шукають роботу. Ми їм підбираємо роботу чи пропонуємо навчання чи перепідготовку. Багато хто бере гранти – або ветерани безпосередньо, або їхні дружини.
Ольга Рибальченко каже, що серед роботодавців немає думки, що ветерани втрачають кваліфікацію, поки служать:
– Той життєвий, військовий досвід, який мають ветерани, йде плюсом, вони цей досвід передають далі. Ветерани в основному повертаються на свої підприємства, де вони раніше працювали, і їх із задоволенням забирають назад.
Представник Федерації роботодавців України Олександр Дербеньов прокоментував «Полтавській думці», що полтавські роботодавці чекають на ветеранів:
– Я непогано обізнаний із ситуацією на ринку зайнятості. Ті підприємці з реального сектору економіки, з виробництва, з ким я спілкуюся, мають власні програми роботи з ветеранами. Перший і головний принцип – для «своїх» мобілізованих завжди зберігається робоче місце. Та і після мобілізації з ними триває контакт, надається посильна волонтерська допомога.
За його словами, після звільнення з військової служби роботодавці також готові надати певний час на адаптацію та соціалізацію, а також запропонувати додаткові освітні можливості. Це стосується як мобілізованих з підприємства працівників-ветеранів, так і нових, хто готовий прийти на виробництво з фронту. Окрім додаткових можливостей, роботодавці борються за працівника-ветерана також завдяки новим програмам поваги та подяки.
– Я хочу чітко зафіксувати тезу: ветеранів чекають в активному секторі економіки. Для їх швидкої та ефективної реінтеграції й держава, і громада, і сам бізнес готові вкладатися в освіту та підготовку робочих місць, – наголосив Олександр Дербеньов.
Заступниця директора Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості Наталія Дементєєва розповіла, що в Україні діє експериментальний проєкт з професійного навчання (перепідготовки) учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, який охоплює 8 областей, зокрема й Полтавську.
Цей проєкт дає змогу ветеранам освоїти безоплатно робітничі професії в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. На Полтавщині такий центр функціонує в обласному центрі.
Учасники зможуть обрати одну з 95 професій зі сфер «Сільське господарство», «Будівництво», «Сфера побуту», «Енергетика», «Легка промисловість». Проєкт включає більше ніж 400 освітніх програм, серед яких – Digital, «Школа фермерства», «Підприємництво», «Бізнес-планування», «Керування БпЛА».
Начальниця відділу профнавчання Кременчуцької філії Полтавського ЦЗ Наталя Андрусенко пояснила «Полтавській думці», що проєкт передбачає компенсацію витрат на проїзд, проживання та медичний огляд. Вартість навчання покриває Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Навчання триває від 3 до 6 місяців.
Протягом 2024 року завдяки цьому проєкту в Полтавській області навчалися 173 учасники бойових дій та 17 осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Ще одна освітня можливість – ваучер на навчання (або підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації). Програма пропонує 155 професій та спеціальностей на вибір, а також обширний перелік навчальних закладів. Начальниця відділу профнавчання Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості Наталя Андрусенко пояснила «Полтавській думці», що можна взяти ваучер зокрема на отримання другої вищої освіти, якщо людина має ступінь освіти «Бакалавр», «Спеціаліст» чи «Магістр».
Максимальна сума ваучера – 10 прожиткових мінімумів, тобто 30 280 гривень. Якщо вартість навчання перевищує цю суму, то особа або роботодавець, який готовий прийняти людину на роботу після навчання, доплачує різницю. Правом отримати ваучер людина може скористатися один раз.
У 2024 році на Полтавщині 33 учасники бойових дій отримали ваучери за спеціальностями та професіями: психологія, менеджмент, фізична культура та спорт, електроенергетика, соціальна робота, плодоовочівник, бджоляр, електрогазозварник, водій, тракторист-машиніст.
Окрім можливостей навчатися, ветерани та їхні партнери через центр зайнятості можуть отримати грант на відкриття власної справи чи розвиток вже наявного бізнесу.
Розмір гранту може становити:
Отримані кошти можна витрачати на:
Протягом 2024 року в Полтавській області грант отримали 49 ветеранів та членів їхніх родин. За цей час були створені 96 робочих місць, а загальна сума грантів склала 23,1 мільйона гривень.
Крім того, роботодавці, які влаштовують до себе на роботу ветеранів, можуть отримати допомогу від держави.
Наприклад, для облаштування робочого місця працівника з інвалідністю працедавець матиме:
Компенсацію на облаштування власного робочого місця також можуть отримати підприємці та люди з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність.
Компенсуються витрати за придбання:
У 2024 році у Полтавській області отримали компенсацію 58 роботодавців, які облаштували робочі місця для 65 людей з інвалідністю на загальну суму 3,5 мільйона гривень.
Працедавці також можуть мати компенсацію від держави за сплачений єдиний соціальний внесок за працевлаштованого учасника бойових дій, який перебував у статусі безробітного понад 6 місяців. Такий УБД має працювати мінімум 2 роки на підприємстві, а компенсацію не більше двох розмірів мінімального ЄСВ роботодавець отримуватиме протягом 12 місяців. Загальна сума виплат за рік не має перевищувати 42 240 тисяч гривень.
Ще один варіант – компенсація від держави 50 % витрат на зарплату учаснику бойових дій, який до працевлаштування перебував у статусі безробітного понад місяць. Співробітник має працювати на підприємстві від 1 року. Роботодавець отримуватиме виплати не більше мінімальної зарплати протягом 6 місяців, сума має бути до 24 тисяч гривень.
У Полтавській області з компенсацією працевлаштували 18 учасників бойових дій.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Головне фото: «Полтаватеплоенерго»
