«Полтавська Думка» поспілкувалася зі старостами Полтавської громади та заступницею міського голови Тетяною Бардіною, яка відповідає за цей напрям у міській раді. Розпитали, як усе влаштовано у старостатах, яка взаємодія з місцевими жителями, з якими проблемами та викликами стикаються старости.
Старостати в Полтавській громаді створили у 2021 році – таке рішення підтримала Полтавська міська рада. Спочатку старостинських округів було десять, але згодом ліквідували Бричківський та Чорноглазівський. Їхні села приєднали до Сем’янівського та Валківського округів відповідно.
Тож нині до Полтавської громади входять 56 населених пунктів: 55 сіл та місто Полтава. За словами заступниці міського голови Полтави Тетяни Бардіної, це найбільша кількість сіл, приєднаних до обласного центру. Наприклад, до складу Івано-Франківської та Луцької громад входять близько 30 сіл.
Отож села Полтавської громади об’єднані у вісім старостинських округів: Абазівський, Валківський, Гожулівський, Ковалівський, Пальчиківський, Сем’янівський, Супрунівський, Тахтаулівський. Працюють семеро старост – староста Валківського округу нині на службі.
Загальна площа старостинських округів складає 80 % від площі Полтавської громади, проте на цій території зареєстровано менше, ніж 10 % жителів громади. Решта – в Полтаві.
Старости та їхні повноваження
Тетяна Бардіна пояснила, що старост призначає Полтавська міська рада, а їхні повноваження діють протягом каденції депутатів. Тож коли у зв’язку з воєнним станом продовжили каденції депутатів, то автоматично продовжились і повноваження старост.
Зі створенням старостатів усі повноваження сільських рад делегували виконавчим органам Полтавської міськради. Тобто, наприклад, замість відділу освіти сільської ради за сферу освіти відповідає Департамент освіти Полтавської міськради, замість відділу охорони здоров’я питаннями медицини займається Департамент охорони здоров’я міськради.
«Староста – це людина, яка працює у виконавчому комітеті, один зі співробітників виконавчого комітету, але його робоче місце – у старостинському окрузі, і він є тією людиною, яка контактує, передає інформацію, організовує контроль, впливає, сприяє налагодженню діяльності всіх структурних підрозділів, про які згадували вище», – розповідає заступниця міського голови.
«Ми збираємо від громадян скарги, звернення, заяви з різних питань, опрацьовуємо їх і все, що необхідно, передаємо на відповідні комунальні підрозділи. Тобто надаємо максимальну послугу на своїй території, щоб заявнику не довелося їздити в міськраду, щоб це робити», – додає староста Сем’янівського округу Павло Бречко.
Староста не має підлеглих, але разом із ним у старостаті працюють також інші працівники.
«У кожному старостинському окрузі є землевпорядник. Це людина, яка відповідає за роботу з земельними питаннями та підпорядковується Департаменту земельних ресурсів. І також є людина, яку ми називаємо помічником старости, але це фактично фахівець управління розвитку інфраструктури старостинських округів. Ця людина відповідає на листи, готує листи на різні інфраструктурні підрозділи. Якщо староста може десь виїхати по селах, з людьми спілкуватися, розвʼязувати якісь питання, то цей помічник старости завжди перебуває у приміщенні старостату», – пояснює Барідна.
Для звернень та скарг місцевих жителів запровадили спеціальну електронну скриньку. Також можна написати на сторінки старостатів у соціальних мережах, зателефонувати до приймальні або ж заповнити спеціальну гугл-форму.
Найчастіше, за словами старост, жителі скаржаться на стан доріг, покіс трави, роботу громадського транспорту, земельні питання, зокрема щодо надання земельних ділянок учасникам бойових дій, а також сусідські відносини – коли ділять землю, з’ясовують – хто, де перекопав тощо. За словами Бардіної, одним із викликів стало питання постачання питної води.
«Також люди просять відкрити аптеки. З цим складніше, але ми знайшли вихід. У нас, до речі, повноваження щодо медичної сфери делеговані Департаменту охорони здоров’я, але первинка наша – в Терешківській філії, в Полтавському районному центрі первинної медичної допомоги. Тобто в міськраді навіть впливу не мають на цю медичну історію. Але ми знайшли спільну мову: фельдшери мають право займатися реалізацією під замовлення ліків. Тому в 9 з 10 колишніх округів ми зробили цю опцію. У Тахтаулівському старостаті вдалося відкрити аптеку», – пояснює Бардіна.
Здебільшого місцеві жителі користуються не електронними формами для звернень, а безпосередньо телефонують старостам. Із будь-якого питання – чи то відключення світла, чи то газопостачання – звертаються не до постачальника послуги, а до старости. Останні розповідають, що телефонувати можуть цілодобово, навіть приходити додому. Староста – це та людина, до якої вони можуть швидко фізично дістатися.
«Ми, може, й не розвʼяжемо проблему, але те, що ми вислухали людину, завжди для неї буде принаймні якесь моральне задоволення. І безумовно направляємо заявників до тих структурних підрозділів, які можуть розвʼязати це питання. Я вважаю, що старостинський округ, староста і ті працівники, які у нас є сьогодні, це для людей велика справа. Можливо, реформа децентралізації не зовсім досконала, але вона дає можливість людям звернутися до нас. Це перший крок у розв’язанні їх проблем», – говорить староста Супрунівського округу Володимир Богатир.
Проблеми й перемоги старостатів
В основному у старостатах виникають ті ж проблеми, що й у Полтаві: дороги, сміття, амброзія, аварійні дерева тощо. Проте часто розвʼязати деякі з них складніше. Наприклад, нині з покосом трави все налагоджено, але так було не завжди.
«Жодного працівника, який займався благоустроєм у старостаті не було, тобто ті самі люди, які мали косити в Полтаві, або ж підрядники, мали робити це саме й у старостаті. Якщо стоїть питання – Полтава чи старостат, то, звичайно, передусім поїдуть у Полтаву. Нам вдалося пролобіювати історію про працівників, які закріплені в наших комунальних підприємствах, але працюють у старостатах. Є працівник, який має обладнання, матеріали, все необхідне. До цього старости власним коштом косили. Приносили коси з дому, пальне. Комусь було соромно, і він брався за косу, а хтось не брав косу – і там були зарості», – розповідає Бардіна.
Схожа ситуація була і з прибиранням снігу. Раніше кожен чистив біля свого дому. Але торік цю проблему розв’язали. Завчасно підготувалися й о 4:00 староста сідав поряд із водієм і показував, де передусім потрібно розчищати сніг – маршрутами, якими рухається громадський транспорт тощо.
Важливим здобутком стала й можливість забезпечити старостати сміттєвими баками. Раніше селами їздив сміттєвоз, який збирав у місцевих жителів сміття у визначений день. Але, наприклад, у Гожули вона приїздила щоп’ятниці о 14:00, коли більшість людей на роботі, що створювало незручності. Після низки звернень до УЖКГ у старостаті вдалося встановити сміттєві баки та забезпечити базову потребу жителів викидати сміття.
Надання адміністративних послуг – це те, чим найбільше лякали людей, коли говорили про реформу децентралізації, згадує Тетяна Бардіна. Зрештою в Полтаві так і сталося, адже міськрада може видавати вісім довідок. Повноваження на видачу документів, які видає відділ реєстрації або будь-яка інша структура, не можуть бути задубльовані в міській раді. Відповідно, й отримати певні довідки від міськради за допомогою старост люди не можуть. Тому поки працюють над розв’язанням цієї проблеми.
«Ми відкрили два віддалені робочі місця Центру надання адміністративних послуг у двох старостатах і тестуємо, скільки людей і якими послугами користується. Рахуємо економічну ефективність. Зараз у нас працює робоче місце ЦНАПу в Супрунівському (найчисельнішому) старостаті та Гожулівському – одному з найбільших. У планах було відкриття ще й у Ковалівці, але не встигли обладнати приміщення – там немає низки технічних можливостей для відкриття ЦНАПу», – пояснює заступниця міського голови.
Також жителям сіл повернули можливість отримувати нотаріальні послуги, які раніше надавали в сільських радах. Міська рада не вчиняла нотаріальних дій, відповідно й старости теж. Але старостам надали такі повноваження, навчили. Вони співпрацюють із нотаріальним консультантом, який допомагає та підтримує. Нині старости можуть вчиняти найпростіші нотаріальні дії: посвідчення копій, посвідчення справжності підпису, несекретні заповіти.
«Ці документи коштують як у звичайного нотаріуса, але дивлячись у якого. Наприклад, нотаріально завірити копію в нотаріуса коштує 800 гривень, а старости роблять це за 51 копійку, плюс оплата квитанції. Зараз одні старости активно вчиняють ці дії, інші – не так активно, але ми просимо поширювати інформацію про такі послуги, адже це дійсно важливо для наших жителів, – говорить Бардіна.
Крім того, для надання нотаріальних послуг старости можуть виїжджати до маломобільних людей.
Фінансування
Складним залишається питання фінансування старостатів. Тетяна Бардіна говорить: для того, щоб розуміти, скільки старостати заробили, витратили, на що претендувати та на яке фінансування розраховувати, довелося попрацювати вручну.
«Ми разом зі старостами почали перепис підприємців, які живуть або зареєстровані у старостатах. Познаходили їхні назви, їхні коди, де зареєстровані. Перевірили, як могли, через Youcontrol і дали запит на фінансово-бюджетне управління з проханням надати обсяг сплачених податків за тими видами податків, скільки ці підприємства сплатили. Чи знаємо ми всіх, хто зареєстрований? Ні. Чи ця цифра релевантна? Близька, але вона точно не остаточна. Так у ручному режимі ми нарахували за минулий рік до 150 мільйонів гривень. Це лише ті, хто сплатили ПДФО. Потім ми дали запити на всіх розпорядників бюджетних коштів і, згідно з отриманою від них інформацією, торік на старостинські округи витратили близько 70 мільйонів гривень», – розповіла посадовиця та додала, що нині вони знають лише орієнтовні цифри.
Торік, за її словами, кошти спрямовували на поточні витрати, зокрема на сферу ЖКГ, освіту, культуру, заробітні плати, комунальні послуги: відремонтували дитячі майданчики, проте не встановлювали нових, ремонтували освітлення, косили траву, прибирали сніг, доставили сміттєві баки, ремонтували дороги.
До речі, нині тривають ремонти доріг у Гожулівському старостинському окрузі та переходять на межу з Валківським, але це дороги, які перебувають на балансі Агентства місцевих доріг. Громада спрямувала 15 мільйонів гривень на ремонт, і очікується, що Агентство також надасть таку ж суму, тому на ремонти доріг старостинських округів сподіваються отримати загалом 30 мільйонів гривень. Загалом цьогоріч у старостатах відремонтували 21 800 квадратних метрів доріг на 5 501 577 гривень. Це дороги, які перебувають у комунальній власності.
Освіта
«У старостатах Полтавської громади нині 12 закладів загальної середньої освіти, з них 2 початкові школи, 6 мають дошкільні підрозділи та 3 садочки. Всі вони функціонують. Прикро, що 25 жовтня закінчується процес обговорення і йде ліквідація трьох закладів», – говорить керівниця Департаменту освіти Жанна Каплоух.
За її словами, в усіх закладах, крім Сем’янівського навчального-виховного комплексу, є споруди цивільного захисту або ж їх орендують у приміщеннях поряд. У Сем’янівському НВК, попри те, що ДСНС не рекомендує використовувати, але за рішенням батьків і педагогічного колективу продовжується у змішаному форматі навчання дітей, там використовують захищений простір за правилом двох стін.
«Ми піднімали ці питання і на профільній комісії депутатській, і Управління капітального будівництва виїжджало. На жаль, можливості збудувати там укриття при тих чинних державних стандартах неможливо, тому що там високо залягають ґрунтові води, тому, на жаль, поки що так», – пояснила Каплоух та додала, що всі укриття в навчальних закладах відремонтовані та перевірені.
Очільниця Департаменту освіти говорить, що утримання закладів освіти старостинських округів обходиться для громади набагато дорожче, ніж полтавських. Причина – послуга підвезення дітей до навчальних закладів.
«Протяжність щоденного маршруту становить 1200 кілометрів – це підвезення дітей на навчання та назад. Із 1253 учнів сьогодні ми підвозимо 838. Тобто левова частка цих дітей проживає від навчального закладу далі, ніж 2 кілометри, тому громада виконує підвезення. Крім того, пільгове перевезення є для дітей, які проживають у старостинських округах, але навчаються в Полтаві. Так само пільговим підвезенням користуються діти, які навчаються у старостатах, але відвідують різноманітні гуртки, спортивні та музичні школи в Полтаві», – пояснює вона.
Протягом січня – серпня 2025 року на утримання закладів освіти у старостинських округах Департамент освіти витратив понад 60 мільйонів гривень. Це різні потреби: підвезення, зарплати працівників, харчування дітей, ремонтні роботи – поточні та аварійні. Крім того, цим коштом поповнювали кабінети в закладах освіти – купували все необхідне для викладання хімії, фізики, а також всього, що потрібно для організації освітній діяльності та для підтримки всіх життєвих потреб учнів.
Тетяна Бардіна говорить, що жителі старостатів просять відкривати в селах різноманітні гуртки для дітей:
«Говорити про якісь нові види гуртків, очевидно, складно. Але ми відкриті до співпраці: якщо хтось має ідеї, хоче поїхати у старостат організувати гуртки – ми всіляко сприятимемо, надамо будь-які приміщення. Тільки було б кому займатися».
Фото зі сторінки Тетяни Бардіної
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
