За останній тиждень росіяни збільшили кількість атак на українські регіони, зокрема Полтавську область – нову тривогу оголошують мало не за кілька хвилин після відбою, а падіння ворожих дронів у Кременчуцькому та Полтавському районах фіксують чи не щодня. Про удари по промисловості в нашому регіоні, масовані обстріли українських бізнесів і те, як СБУ розслідуватиме удар по Милій під Києвом, де внаслідок детонації складів із боєприпасами загинули 38 людей, читайте далі в матеріалі.
25 серпня росіяни неодноразово атакували Кременчуцький район: двічі на його території фіксували падіння уламків ворожих безпілотників, внаслідок чого горіла суха рослинність, а також російський дрон влучив по місцевому промисловому підприємству – пожежу, яка виникла внаслідок удару, загасили надзвичайники – до ліквідації наслідків атаки залучали 98 людей та 31 одиницю спецтехніки. Крім цього, ворог бив по Полтавському району – на відкритій території також зафіксували падіння уламків ворожих дронів.
27 серпня уночі під ударами опинилися промислові підприємства в Кременчуцькому районі й енергетичний об’єкт у Миргородському – внаслідок обстрілу сім населених пунктів тимчасово лишалися без світла. Пожежі на обидвох об’єктах загасили вогнеборці.
28 серпня росіяни обстріляли Полтавську громаду. За інформацією влади, через падіння уламків ворожої цілі постраждали двоє людей – допомогу їм надали безпосередньо на місці події. Також внаслідок атаки пошкоджена цивільна інфраструктура в житловому масиві з переважно приватною одноповерховою та двоповерховою забудовою – пошкоджень зазнали 6 автівок, 15 будинків:
Як розповів журналістам керівник КАТП-1628 Олександр Овчаренко, водій вантажівки підприємства Сергій, який їхав вивантажувати сміття, ледве не загинув під час атаки – уламок «шахеда» влучив у кабіну водія, вилетіло скло.
«Пам’ятаю тільки спалах перед очима й удар, і все. Рефлекс спрацював – зразу двома ногами зупинився і все. Потім відкрив двері, подивився, що немає нічого в машині, розбито. Виліз, подивився, що горить сміття. Довелося вивалювати, щоб запобігти пожежі. А так, ніби себе і почуваю нормально», – розповів «Суспільному» водій вантажівки.
29 серпня вночі російський дрон влучив по території аграрного підприємства у Кременчуцькому районі. Удар спричинив пожежу, яку ліквідували рятувальники. Цього ж дня пізніше на Кременчуччині зафіксували падіння ворожих безпілотників на цивільну будівлю та відкритій території, а в Полтавському районі внаслідок атаки загорівся житловий будинок. В обох випадках обійшлося без постраждалих.
30 серпня Полтавський район неодноразово опинявся під обстрілами РФ: через падіння БпЛА на відкритій території загорілися суха рослинність та ліс. Пізніше стало відомо, що російські дрони впали ще на трьох локаціях у районі. Під час однієї з атак вибухова хвиля пошкодила дві автівки та скління вікон нежитлової будівлі. Інформація щодо постраждалих не надходила.
1 вересня зранку у Лубенському районі зафіксували падіння ворожого безпілотника на відкритій території. Ще один російський дрон впав на відкритій місцевості в Кременчуцькому районі, внаслідок чого горіла суха рослинність. Також уламки БпЛА з бойовою частиною виявили у Миргородському районі. За інформацією влади, постраждалих внаслідок цих атак немає.
Пізніше очільник ПОВА Віталій Дяківнич повідомив про атаку на Полтавську громаду та удар по місцевому підприємству. Станом на 16:45 1 вересня відомо про п’ятьох травмованих внаслідок обстрілу: 19-річного юнака, двох 32-річних чоловіків, 44-річну жінку та 65-річну жінку. За словами очільниці громади Катерини Ямщикової, вибухова хвиля пошкодила щонайменше три багатоповерхівки поряд із атакованим підприємством, у них вибиті вікна.
У навчальному корпусі й майстерні одного із закладів професійно-технічної освіти пошкоджені 32 вікна. Крім цього, через обстріл у чотирьох школах і дитсадках були тимчасові перебої з електропостачанням.
За інформацією рятувальників, внаслідок атаки на одному з об’єктів Полтави виникла пожежа, яку ліквідували вогнеборці.
У Полтавській обласній прокуратурі уточнили, що окупанти вдарили по колишньому підприємству в Полтаві двома малогабаритними крилатими ракетами S 8000 «Бандероль». Унаслідок влучання зруйнована частина складської будівлі. Атаку розслідують як воєнний злочин.
Також у Полтавському районі зафіксували падіння ворожого дрона, внаслідок чого загорілася суха рослинність.
28 серпня ввечері, за інформацією Володимира Зеленського, росіяни завдали дронового удару по селу Мила під Києвом – там були розташовані склади, на яких зберігали боєприпаси, які після атаки почали детонувати. За інформацією СБУ, детонація почалася після влучання дрона типу «Герань-4». Пошкоджень зазнали близько 300 об’єктів, пансіонат для людей старшого віку та людей з інвалідністю.
«Перше влучання було в місце зберігання боєприпасів, якого там точно не повинно було бути – складів Сил оборони. Детонація снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів. Значний масштаб», – розповів президент наступного дня, 29 серпня.
Станом на 30 серпня 10:00 відомо, що внаслідок удару та подальшої детонації загинули 38 людей. Як пише «Суспільне», більшість із них жили в пансіонаті «Добрий дім», який розташовувався через дорогу від складів.
«О пів на девʼяту почало детонувати. Три години тривали наче три доби. Маленькі вибухи були постійно. Доводилося виходити з підвалу й перевіряти, чи не горить хата. Великі вибухи були кожні 10 хвилин», – розповів журналістам місцевий житель Павло.
«Був приємний пʼятничний вечір, ми зробили з сімʼєю шашлики, я сидів на терасі, й тут просто над головою збивають перший “шахед”. Другий “шахед” запалює склад, йде чорний дим. У мене троє дітей, я кажу своїм: “Давайте виїжджати”. Але ніхто не хотів, бо не вірилося, що буде такий кошмар, як у Вишневому.
Коли почалися перші вибухи, ми зайшли в хату і не могли вийти, бо просто неперервно свистіли снаряди. Добре, що не пішли в підвал, бо коли від снарядів вже загорілася хата, не було іншого виходу, як вибігати й тікати. Діти бігли асфальтом, а біля них коцали уламки БК», – згадуючи вечір 28 серпня, розповів «Суспільному» житель села Мила Руслан.
20 людей, за словами Зеленського, постраждали від удару й детонації, ще чотирьох вважають безвісти зниклими.
Наразі Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом удару РФ по складах у Бучанському районі Київської області. Досудове розслідування здійснюватимуть за статтями «Злочин агресії» та «Недбале ставлення до військової служби».
«Наголошуємо на неприпустимості розміщення складів боєприпасів та інших подібних об’єктів поблизу цивільної забудови й місць перебування мирних жителів. Водночас залишається чинним розпорядження Головнокомандувача ЗС України про заборону облаштування складів зброї та боєприпасів у таких місцях», – заявили в Генеральному штабі ЗСУ.
27 серпня окупанти зруйнували склад ROSHEN у Чубинському Бориспільського району, який забезпечував зберігання та виготовлення кондитерської продукції. У компанії повідомили, що ніхто з працівників не постраждав.
Того ж дня СЕО COMFY Геннадій Вербиленко розповів про дроновий удар розподільчому центру компанії на Київщині. За його словами, завдяки заздалегідь підготовленим укриттям всі працівники неушкоджені.
Також росіяни знищили розподільчий центр «Аврори» в Київській області. За словами співзасновника мережі Тараса Панасенка, всі працівники в цей час були в безпеці. Ворог обстріляв і центр розподілу «Будинку іграшок» – місце, де зберігалася значна частина товару, звідки його щодня відправляли по інших містах.
28 серпня росіяни вдарили по складу на Київщині, де зберігалися тиражі кількох книжкових видавництв і мереж. За словами засновника мережі Readeat Дмитра Феліксова, на складі зберігалися понад 60 тисяч книг, із яких не уціліла жодна. Внаслідок цієї атаки постраждали видавництва Vivat, «Уроборос», «Основи», «Хто це?», «Крапки», «Стилет і стилос», «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Також на складі зберігали книги інтернет-магазину Book.ua.
29 серпня окупанти пошкодили виробництво PepsiCo у Миколаївській області – компанії, яка виробляє соки Sandora та «Садочок», чай Lipton Ice Tea, газовані напої Pepsi, 7UP, Mirinda та інші. Працівники компанії під час обстрілу були в безпеці.
Водночас у мережі АТБ ввели обмеження на продаж деяких продуктів – ці ліміти діють і на онлайн-замовлення. В обмеженій кількості можна купувати рибні та м’ясні консерви, пластівці, оцет, продукти швидкого приготування, олію, яйця, крупи, цукор, сіль, товари для випікання, макаронні вироби, соду. Насправді ліміти невеликі – не більше 6 штук/кілограмів в одному чеку.
31 серпня зранку ворог вдарив по інноваційному терміналу «Нової пошти» в Одеській області. У компанії розповіли, що внаслідок обстрілу знищена ключова сортувальна лінія – відновленню це обладнання не підлягає. Раніше росіяни обстріляли фулфілмент-центр «Нової пошти» та сортувальне депо у Святопетрівському, а також вдарили керованими авіаційними бомбами по терміналу в Сумах, крім цього пошкодивши три вантажівки.
Після цього генеральний директор «Нової пошти» Євген Тафійчук розповів, що компанія розгортає децентралізовану модель фулфілменту. Вона полягатиме в перетворенні вантажних і поштових відділень по всій країні на локальні склади, у такий спосіб розподіляючи клієнтів між різними локаціями. Це дасть змогу не лише зменшити залежність від одного великого центру, а й допоможе бізнесам продовжувати свою роботу в разі нових ударів.
29 серпня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса розповів журналістам «Суспільного», що військове керівництво Росії отримало завдання спланувати кілька варіантів проведення наступів на столицю та Чернігів. Цю верифіковану інформацію, за словами Паліси, Україна отримала від розвідок, не уточнюючи, яких саме країн.
«Я прошу зауважити: спланувати і підготувати. Тобто, дійсно, там розглядалося кілька варіантів. Відповідно, Генеральним штабом Збройних сил України напрацьовані можливі варіанти відповіді, оборони, захисту і протидії цим заходам», – додав заступник очільника ОП. Водночас, додає Паліса, на цих напрямах наразі не фіксують створення наступального угруповання.
Утім він додав, що РФ не відмовляється від своїх планів створити так звану «буферну зону» – так називають спеціально визначені території, які слугують «роздільником» між кількома районами чи державами для їх відокремлення – у Сумській, Чернігівській та Харківській областях.
«Частково, на глибину до 20 кілометрів і з можливістю подальшого її нарощування. Збільшення цієї буферної зони пов’язане передусім зі змінами технічних і тактико-технічних характеристик (українських – ред.) БпЛА. Умовно кажучи, кіл-зона росте, можливості безпілотників ростуть», – пояснив Павло Паліса.
Раніше колишній спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що підтримує мобілізацію жінок в Україні. Як пише NV, посилаючись на його інтерв’ю, донька Келлога закінчила військову академію та воювала в Афганістані, а дружина експредставника була десантницею і брала участь у бойових діях у Гренаді, тому він підтримує ідею мобілізувати жінок.
На тлі цього інтерв’ю, а також заяви колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова від 20 серпня про необхідність зробити військовий обов’язок однаковим для всіх громадян України, і дискусій, які виникли після цього, 25 серпня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки зробив офіційну заяву щодо такої можливості:
«Мобілізація жінок в Україні не проводиться, не готується і не розглядається. Жодних законодавчих ініціатив, законопроєктів чи навіть внутрішніх обговорень щодо мобілізації жінок немає. Жінки в Україні долучаються до Сил оборони виключно добровільно. Заяви окремих спікерів, які публічно розмірковують на цю тему, не відображають реальної законодавчої роботи та позиції Комітету».
Радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов, він же Флеш, заявив, що росіяни намагатимуться й надалі атакувати великі українські торговельні центри. Як пояснив Бескрестнов, характер ворожих атак змінився не лише на фронті, а й у тилу. Нагадаємо, що 21 серпня росіяни вдарили по ТЦ «Сонячна галерея» у Кривому Розі, забравши життя 16 людей.
За словами Флеша, через використання швидкісних реактивних безпілотників і балістичних ракет, у людей дуже мало часу, щоб дістатися до безпечного місця одразу після оголошення повітряної тривоги. Він додав, що в людини, яка перебуває в торговельному центрі й чує сигнал тривоги, є не більше однієї-двох хвилин, щоб його залишити.
На думку Бескрестнова, РФ битиме саме по великих торговельних мережах, як-от «Епіцентр». За останній тиждень окупанти вдарили щонайменше по двох магазинах компанії – дроном «Герань-4» у Харкові та ударним безпілотником у Запоріжжі.
Флеш говорить, що розраховувати на 10 хвилин «буферу», як це було раніше, більше не можна – балістика долітає до цілі за одну-дві хвилини, а реактивний дрон – за кілька хвилин. Радник закликає не ігнорувати сигнали тривоги й одразу йти до укриття після їх оголошення.
На фото полтавський вогнеборець ліквідує наслідки російської атаки на регіон 25 серпня 2026 року. Джерело: ДСНС Полтавщини
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
