Навесні Полтавщину зазвичай накриває димом від традиційного способу прибрати сухостій та листя на городах і присадибних ділянках. Цю проблему роками не можуть побороти ні інформаційною кампанією про шкоду від спалювання сухої рослинності, ні штрафами, ні випадками травмування та навіть загибелі від вогню, який вийшов з-під контролю.
Небезпечне «прибирання»
Попри те, що весна щойно розпочалася, в області та і в усій країні росте кількість пожеж на відкритих територіях. Так, увечері 5 березня спалахнула масштабна пожежа в київському екопарку «Осокорки». Вигоріло близько трьох гектарів території, зокрема частина ландшафтного заказника «Осокорські луки».
На Полтавщині рятувальникам також значно додалося роботи. 8 березня у Полтаві в мікрорайоні Левада невідомі підпалили суху рослинність. Пожежу гасили понад пів години. Для цього залучили дві автоцистерни та вісім чоловіків особового складу Державної служби з надзвичайних ситуацій. На цій території за сухої погоди пожежі трапляються щороку.
«Цього року погода сприяє тому, що раніше почали спалювати сухостій та відповідно раніше почали траплятися пожежі на відкритій території. Якщо у 2023 році з 1 січня до 5 березня зафіксували 31 таку пожежу, то цьогоріч за той самий період – вже 109», – розповів речник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Віталій Шкаревський.
Пожежі на відкритій території, особливо в суху погоду, дуже швидко поширюються, можуть перекинутися на ліс чи житло, знищуючи не лише рослинність, а й тварин. Найчастіше від вогню страждають та гинуть їжаки й зайченята, адже зайці облаштовують гнізда в траві й малеча не встигає втекти.
Зайченята, яких врятували під час гасіння пожежі на Полтавщині. Фото – ДСНС
Від спалювання сухостою можуть загинути й люди. Як повідомив Віталій Шкаревський, торік на Полтавщині, спалюючи суху траву, загинуло двоє людей. Сухостій, що палає, швидко перетворюється на неконтрольоване вогнище й людям не завжди вдається його приборкати.
За інформацією Нацполіції Полтавщини, цього року внаслідок такої пожежі вже постраждала 82-річна жителька села М’якеньківка Полтавського району. Вона намагалася самотужки загасити вогонь і втратила свідомість. Зрештою пожежу ліквідували рятувальники, зберегли від знищення будинок і господарчу споруду, а жінку з опіками госпіталізували.
Відповідальність
Спалювання сухостою в Україні заборонене й за це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Як розповіла речниця Головного управління Нацполіції Полтавщини Алла Ставицька, у 2023 році в області за спалювання сухої трави склали 128 протоколів за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів на громадян). Ця стаття передбачає від 340 до 1360 грн штрафу для громадян та від 850 до 1700 грн штрафу для посадовців і підприємців.
З початку 2024 року поліціянти склали вже близько десятка адмінпротоколів.
Передбачена й кримінальна відповідальність:
Працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій також складають адміністративні протоколи – за статтею 77-1 КУпАПу (Самовільне випалювання рослинності або її залишків). Ця стаття передбачає від 3060 до 6120 грн штрафу для громадян та від 15300 до 21 420 грн штрафу для посадовців. За словами речника ДСНС, з початку року рятувальники склали вже 12 адмінпротоколів.
Небезпека для здоров’я та довкілля
Небезпеку становить і дим від спалювання сухої трави та листя. Під час спалювання в повітря виділяється велика кількість небезпечних речовин, таких як діоксини, бензопірен, важкі метали. Вони забруднюють довкілля та шкодять здоров’ю людини.
«Полтавська думка» поспілкувалася з промисловою екологинею Анною Амбросовою. Вона навела результати дослідження токсичної дії диму від спалювання сухих рослинних залишків на організм людини від таких вогнищ: він впливає на мозок, органи дихання, серце, печінку, статеві органи.
Година дихання цим димом скорочує тривалість життя на три дні. Але й короткочасний вплив диму створює ризики для здоров’я.
Найвразливіші до його впливу вагітні жінки та плід, діти віком до 12 років, люди похилого віку, люди з вродженими вадами серця, астмою, хронічними захворюваннями органів дихання та серцево-судинної системи.
Чим замінити
Екологи радять альтернативу спалюванню сухостою – компостування. Таким чином рештки рослин та листя перетворяться на добриво. Власники присадибних ділянок можуть самостійно компостувати рослини й потім використовувати добрива для власних потреб. Для місцевої влади населених пунктів пропонують організувати централізований збір листя, гілок і залишок рослин, вивозити їх на облаштований майданчик для компостування, а вироблений технічний компост продавати й використовувати для пригнічення пилу та удобрення комунальних земель.
Крім того, необхідно змінити ставлення людей до утилізації сухих рослин та листя. Правоохоронці та рятувальники систематично інформують населення про небезпеку спалювання сухостою та відповідальність за ці дії. Очевидцям підпалів поліціянти радять обов’язково фіксувати цей факт на фото або відео, а також викликати на місце події ДСНС та поліцію.
Ольга СЕМЕНКО
