Протягом тижня Полтавська область кожного дня опинялася під ударами російських військ: пошкоджені житлові будинки та підприємства, після деяких ударів є потерпілі. Водночас українські сили завдали ударів по російських нафтобазах, НПЗ та аеродромах. Яку тактику почав застосовувати ворог під час «шахедних» атак – читайте далі.
1 мільйон 627 тисяч 40 осіб – такі орієнтовні втрати росіян станом на 17 листопада 2026 року. Про це інформує Генеральний штаб ЗСУ.
Атаки по Полтавщині
Протягом 15-16 листопада Повітряні сили ЗСУ неодноразово повідомляли про рух ворожих цілей у напрямку Кременчука. У соцмережах інформували про вибухи у Кременчуцькому районі. 16 листопада начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що у Кременчуці ворожий БпЛА впав на відкритій місцевості. Уламками пошкоджено вікна та двері прилеглих будинків і автомобіль. Ще один безпілотник впав на відкритій місцевості у Горішньоплавнівській громаді. Обійшлося без травмованих.
Крім того, в Омельницькій громаді Кременчуцького району зафіксували влучання БпЛА на відкритій місцевості поблизу житлової забудови. Пошкоджено покрівлі та скління вікон прилеглих будинків.

14 листопада ворог неодноразово атакував Полтавщину. Віталій Дяківнич повідомив:
13 листопада росіяни не припиняли тероризувати жителів Полтавської області. За інформацією очільника обласної військової адміністрації, у Піщанській громаді Кременчуцького району на відкритій території впав ворожий безпілотник. Вибухова хвиля пошкодила скління вікон приватного будинку. Звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило.
Того ж дня в Опішнянській громаді ворожий безпілотник упав на відкритій території поблизу населеного пункту. Попередньо, вибуховою хвилею пошкоджено три домогосподарства – вікна та дахи. Звернень до екстрених служб щодо загиблих і травмованих не надходило.
12 листопада у Лубенському районі уламками ворожого БпЛА пошкоджено лінію електропередач. Тимчасово без світла залишилися близько 450 абонентів у Хорольській громаді. Також у Кобеляцькій громаді Полтавського району впав ворожий безпілотник. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено житлові будинки. Звернень до екстрених служб щодо травмованих не надходило.
11 листопада Полтава перебувала під ворожою атакою. Ворог завдав удару по місту. Зафіксовано влучення по території приватного підприємства, виникла пожежа. Поранення отримали п’ятеро людей.
Того ж дня ще на одній локації у Полтаві зафіксовано падіння ворожого БпЛА. Пошкоджено приватний будинок.

Внаслідок ворожого обстрілу пошкоджень зазнали 7 будинків: 1 багатоквартирний та 6 приватних домоволодінь. Основний характер пошкоджень – вибиті вікна, вхідні двері та покрівлі.
У Кременчуцькому районі, як повідомив Дяківнич, ворожий БпЛА влучив по приватному будинку, одна людина отримала травми. Того ж дня безпілотник поцілив по території промислового підприємства. Люди не постраждали.
У Карлівській громаді безпілотник влучив по обʼєкту інфраструктури. Четверо людей отримали травми: троє людей отримали травми середньої тяжкості, одна людина у тяжкому стані.
72 загиблих у Комишувасі
У Комишувасі на Запоріжжі завершили пошуково-рятувальні роботи. Про це 16 листопада повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський.
«Два тижні рятувальники та поліцейські працювали під постійною загрозою ударів. За цей час росіяни одинадцять разів обстріляли селище. Девʼять атак – безпосередньо по місцю проведення робіт. Унаслідок лише цих ударів поранені троє поліцейських та четверо рятувальників, пошкоджена техніка».
У результаті обстрілу Комишувахи 2 листопада загинули 72 людини, зокрема рятувальники, поліцейські, працівники гімназії та ЦНАПу, комунальники та медпрацівники. Серед загиблих – вчителька, яка щодня приходила до укриття, аби провести онлайн-уроки для дітей, які виїхали з громади. Нагадаємо, російські загарбники атакували авіабомбами підземну школу у Комишувасі, де роздавали гуманітарну допомогу.

Щоб розібрати завали та відшукати тіла загиблих людей, залучили інженерну техніку та кінологів. Безперервно працювали експерти, які провели десятки ДНК-досліджень. Чотири людини залишаються зниклими безвісти. Ще четверо людей, яких вдалося врятувати у перші години після обстрілу, залишаються в лікарні під наглядом медиків.
Українська «бавовна»
У ніч на 17 листопада українські сили атакували в окупованому Криму Керченський міст. У соцмережах інформують, що пошкоджена одна з двох мостових арок. Станом на ранок 17 листопада українська влада поки не коментувала цей удар.
15 та в ніч на 16 листопада підрозділи Сил оборони України вдарили по нафтобазі ТОВ «Флеш Енерджі» в місті Азов Ростовської області. Вона розташована поруч із Ростовом-на-Дону, головним логістичним вузлом південного угруповання армії РФ, тож пальне з таких баз має короткий шлях до фронту. Після влучання на підприємстві пролунали вибухи, а згодом спалахнула пожежа. Масштаби завданих збитків уточнюються, – повідомив Генштаб ЗСУ.
Паралельно Сили оборони методично вибивали «мізки» підрозділів противника на півдні та сході. На Донеччині уразили пункти управління підрозділів армії РФ у районах Новоселівки Першої та Осикового, а на Запоріжжі – пункт управління противника в районі Роздолу. Кожен такий удар порушує зв’язок і координацію окупантів під час підготовки і проведення атак і штурмів.
Дісталося і запасам та ворожій техніці. У районі Рівнополя на Донеччині поцілили по складу матеріально-технічних засобів, а в Бердянську – по району зосередження озброєння і військової техніки російського агресора.
Крім того, в ніч на 16 листопада підрозділи Сил оборони України уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Удар припав по самому серцю технологічного процесу заводу. Уражено установки атмосферної трубчастої переробки нафти АТ-4, АТ-5, АТ-6 – саме з них починається шлях сирої нафти до готового пального. Під ураження потрапив і комплекс виробництва автомобільних бензинів. Масштаби завданих збитків уточнюються.
Ільський НПЗ – один із найбільших нафтопереробних заводів на півдні Росії, здатний переробляти близько 6,6 мільйона тонн нафти на рік. Його продукція використовується, зокрема для забезпечення потреб збройних сил РФ. А розташування на півдні робить завод особливо важливим для армії: звідси пальне має найкоротший шлях до російських угруповань на фронті та в окупованому Криму. Виведені з ладу установки первинної переробки і бензиновий комплекс – це менше пального для техніки, що воює проти України, й менше коштів у російському бюджеті.
У ніч на 15 листопада Сили оборони України вдарили по двох місцях, звідки Росія піднімає в небо літаки й ударні дрони.
Важлива ціль – аеродром «Ахтубінськ» в Астраханській області, розташований приблизно за 650 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Це не звичайне летовище: тут базується 929-й державний льотно-випробувальний центр міноборони РФ – один з основних російських центрів випробування нової військової авіаційної техніки та озброєння. Саме тут «обкатують» новітні літаки й ракети, перш ніж відправити їх на війну проти України. Крім того, «Ахтубінськ» використовують для базування Су-34, які скидають керовані авіабомби на українські міста та позиції. Після ураження на аеродромі зафіксовано потужну вторинну детонацію на складі з комплектами до авіаційних керованих ракет.
Також наші воїни поцілили в рухомий радіовисотомір ПРВ-13 – важливий для аеродрому комплекс, призначений для вимірювання висоти польоту повітряних об’єктів та визначення їхніх координат.
Друга ціль – ближче до кордону. На Орловщині, в районі населеного пункту Цимбулова, уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА – так званий дронопорт «Цимбулова». Звідси росіяни запускають безпілотники по українських містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі України.
Проблеми зі збиттям ворожих безпілотників
12 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив про проблеми у роботі захищеної супутникової мережі від компанії SpaceX.
«Були доповіді міністра оборони України Євгенія Хмари та Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. Наші підрозділи, на жаль, уже кілька днів фіксують значні збої в роботі Starshield над територією України: вздовж усієї лінії фронту та на тимчасово окупованій території України. А саме – діють системні обмеження швидкості Starshield на рівні 161 кілометр на годину (100 миль на годину). Українські військові вже перевірили обставини цього, і це не випадкові помилки, а системне обмеження швидкості. Для нас йдеться передусім про значне ускладнення перехоплення російських реактивних дронів. На жаль, уже є влучання через те, що засоби збиття не розвивають достатню швидкість та не встигають перехопити цілі. На жаль, це допомагає росіянам вбивати більше українців та завдавати по Україні більше влучних ударів. Намагаємося з’ясувати всі обставини з американською стороною», – пояснив Зеленський.
SpaceX пояснила обмеження швидкості терміналів Starshield технічними проблемами. Про це стало відомо 16 листопада від журналіста PBS із посиланням на тимчасового повіреного у справах України у США Дениса Сєніка. Жодних додаткових пояснень компанія не надала, попри те, що швидкість обмежена вже 5 днів поспіль.
Росіяни почали використовувати нову тактику під час атак безпілотниками. Зокрема радник Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Флеш Бескрестнов повідомив, що у групах ЗСУ в сигналі поширюється інформація про додатковий електричний двигун на «шахеді» для польоту без звуку. Флеш додав, що такого двигуна немає, а ось що є – це тактика відключення реактивного двигуна перед ударом.
«Реактивний двигун забезпечує достатній розгін та інерцію для завершальної частини польоту в тиші. Також останнім часом фіксуються спроби наближення до цілі на надзвичайно низьких висотах там, де на шляху “шахеда” немає перешкод (щоб наші радіолокаційні системи їх не бачили). Ці два фактори слід враховувати мобільним вогневим групам та іншим підрозділам. “Шахед” може з’явитися нізвідки», – підсумував військовий.
На головному зображенні – пожежа на території промислового підприємства у Кременчуцькому районі внаслідок російської атаки. Фото опублікувала ДСНС Полтавщини 16 листопада