19 вересня Верховна Рада підтримала нову постанову щодо перейменування населених пунктів та районів. Отож що означають нові назви на Полтавщині?
До списку увійшли й ті села Полтавщини, де назви були похідними від назв російських міст та прославляли осіб та події, що повʼязані з утіленням російської імперської політики. Тож у Полтавській області перейменували 10 сіл та 1 селище:
У назві села Глобинської громади увічнено геніального картографа Юрія Лозу
Постановою ВР село Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району перейменовано на село Лоза.
Назва Новомосковське – незаконна символіка російської імперської політики, оскільки було похідним від назви Москва. У громаді не змогли визначитися з пропозицією нової назви та поданням її до Верховної Ради у встановлений законодавством термін – із 27 липня 2023 року до 27 січня 2024 року. Тож парламент розглянув подання Українського інституту національної пам’яті. Автор ідеї щодо нової назви – співробітник відділу аналізу українського державотворення УІНП, кандидат історичних наук Богдан Короленко.
У новій назві села увічнено пам’ять Юрія Лози – уродженця міста Глобине, видатного українського науковця, історика-картографа, активного учасника декомунізаційних процесів 2016 року, автора пропозицій із відновлення історичних назв цілої низки населених пунктів України, зокрема й міста Горішні Плавні на Полтавщині. А також редактора історичних атласів та мап адміністративного устрою українських земель, присвячених Києву й окремим регіонам України, її історії та сучасності.
Село Калинівка Гребінківської громади Лубенського району
Село Олексіївка у Гребінківській громаді перейменовано на село Калинівка.
Олексіївка належала до Теплівської економії, яка була заснована в Російській імперії в 1750-х роках російським діячем Григорієм Тепловим. У 1762 році він разом з Орловим й іншими прихильниками цариці Катерини взяв участь у перевороті. Вірність Теплова була щедро нагороджена російською імператрицею Катериною II: став одним із ключових діячів у її уряді, у 1767 році одержав чин таємного радника (який дорівнював військовому чинові генерал-лейтенанта), а у 1773 році отримав 1149 десятин землі біля Петербурга. Помер Григорій Теплов у 1779 році, похований в Олександро-Невській лаврі. Залишив велику спадщину – маєтки у різних місцях Російської імперії, зокрема синові Олексію дісталася Теплівська економія у Пирятинському повіті. Село назване іменем сина його засновника Олексія Григоровича Теплова (1763-1826 роки), російського сенатора, правителя Харківської губернії Російської імперії
Нова назва – Калинівка – результат громадського слухання жителів села. Воно відбулося 12 грудня 2023 року. «Калина – етнонаціональний символ України, що уособлює красу, кохання, материнство, кров, безсмертність роду, вогонь, національне відродження, життя, любов до Батьківщини. Це механізм кодування етнічної культури українського народу, цвіт його душі, осердя козацького духу», – такої думки місцеві жителі та етнологи.
Пологи та Долинне – історичні назви
Село Червоні Пологи в Лубенській міській громаді Лубенського району перейменовано на село Пологи, а село Червона Долина Полтавської міської громади Полтавського району – на село Долинне.
Червоний – прикметник, що використовувався червоною ленінською Росією та окупаційним ворожим комуністичним режимом СРСР для маркування публічного простору. У цьому випадку цей прикметник – це символ встановлення радянської влади, зокрема російсько-більшовицької інтервенції на територію України, збройної боротьби Червоної армії проти Української Народної Республіки під червоним прапором комуністичної партії. Приставки «червоні» з’явилася після встановлення радянської влади. Історичні назви – Пологи та Долинне. Так ці села й називалися протягом століть.
Замість російських декабристів – селище Мирне
Цьогоріч на 43-й позачерговій сесії Великосорочинської сільської ради Миргородського району затверджено рішення «Про перейменування селища Декабристів», яке 2 лютого було надіслано на розгляд парламенту. Більшість учасників громадських слухань із цього селища висловилися за варіант нової назви – Мирне.
Чому було варто прибрати назву «Декабристи»? Цей термін, який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об’єктів. Він походить від назви місяця грудень (російською – декабрь), коли в Росії відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання задля зміни державного ладу в імперії – 26 (14 за старим стилем) грудня 1825 року.
Село Єднання в Кобеляцькій громаді
Рішенням ВР затверджено ініціативу 41-ї сесії Кобеляцької міської ради щодо перейменування села Чкалове Полтавського району на село Єднання. Назва символізує соборність, єдність українців, ідею єднання довкола національної ідеї, ідею об’єднання Української нації в протистоянні Росії.
У попередній назві увічнювалася пам’ять Валерія Чкалова – льотчика СРСР, уродженця села Васильово Горьковської області Росії. У Червону Армію ленінської Росії пішов служити в 1919 році. У 1921 році Чкалов домігся направлення на навчання до Єгорьєвської військово-теоретичної школи ВПС, після її закінчення в 1922 році відправлений на подальше навчання до Борисоглібської військової авіаційної школи льотчиків, закінчив її в 1923 році. У 1923-1924 роках, відповідно до тогочасної практики підготовки військових льотчиків, також проходив навчання і в Московській військово-авіаційній школі вищого пілотажу, а потім у Серпуховській вищої авіаційній школі стрільби, бомбометання та повітряного бою. У червні 1924 року росіянина Чкалова направили для проходження служби в Ленінградську Червонопрапорну винищувальну авіаескадрилью. Невдовзі його перевели з Ходинського поля в Москві на аеродром в районі міста Щолково Московської області. У 1936 році вступив до комуністичної партії Радянського Союзу.
Село Перевідне Пирятинської громади
Село Першотравневе в Пирятинській міській громаді перейменували на Перевідне.
У Пирятинській мерії підійшли до виконання закону формально, надіславши до парламенту назву «Травневе» замість «Першотравневе». Там відхилили, адже немає сенсу в безглуздому штампуванні в усій Україні «Травневих» замість «Першотравневих». Оскільки громада не подала вмотивовану назву, то це зробив УІНП.
Село розташоване на правому березі річки Перевід. Вона протікає у межах Прилуцького району Чернігівської області, Згурівського району Київської області та Пирятинського району Полтавської області. У долині річки Перевід розташований Березоворудський парк – визначна українська пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Річка Перевід – це права притока річки Удай (басейн Дніпра). Отже, нова назва села є похідною від назви цього гідроніму.
Село Петренки Шишацької громади
Парламент підтримав ініціативу громади. Рішенням 25-ї сесії Шишацької селищної ради «Щодо перейменування населеного пункту» затверджено пропозицію з перейменування села Першотравневе Миргородського району на Петренки. Сесійному засіданню шишацьких депутатів передувало громадське слухання жителів села, де підтримали історичну назву – Петренки.
Саме так воно називалося протягом століть – аж до встановлення російсько-комуністичного окупаційного режиму СРСР. Козацький хутір Петренки засновано у 18 столітті. Також використовувалися назви Петренщина, Петренків хутір. Місцеві жителі користувалися назвою Петренки навіть після перейменування села комуністами на Першотравневе. Назва Петренки означена й у краєзнавчих дослідженнях про козацькі хутори Шишаччини. Козацький реєстр у складі Шишацької сотні Гетьманщини налічував чимало козаків на прізвище Петренко, від яких проводять свій рід місцеві жителі.
Село Гуляйстеп Михайлівської громади
У Михайлівській сільській громаді Полтавського району теж не змогли визначитися з пропозицією нової назви. На нараді УІНП запропонували перейменувати село Первомайське на Гуляйстеп.
Цю назву сформульовано на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські, зокрема українські козацькі поселення – слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. Російська імперська назва з’явилася у 1946 році, тобто після реокупації, вигнання гітлерівського та повернення іншого окупаційного московського комуністичного режиму. Спершу чужинська, нав’язана московитами, назва існувала як хутір Первомайськ, а потім – як село Первомайське.
Село Прилівщина Зіньківської громади
Селу Першотравневе в Зіньківській громаді Полтавського району повернули споконвічну історичну назву – Прилівщина.
Зіньківська громада не подала вмотивовану назву, тож УІНП запропонували відновити назву «Прилівщина».
Так село називалося споконвіку, ще в козацьку добу. У архівних документах зазначено, що назва «Прилівщина» існувала ще до 1928 року.
У 1928 році ворожа сталінська диктатура СРСР, ясна річ, не запитуючи думку селян, нав’язала їм іншу назву Молотове. Так московський комуністичний режим прагнув піддати забуттю історичну назву Прилівщина та звеличити В’ячеслава Молотова – діяча злочинної комуністичної партії, голову Ради народних комісарів СРСР у 1930-1941 роках, наркома та міністра закордонних справ СРСР, одного з провідних організаторів масових репресій у СРСР-розстрілів, катувань, висилань до концтаборів ГУЛАГ.
Совдепівська ворожа назва з іменем кривавого кремлівця Молотова, проіснувала 29 років. За даними архівістів, назва Молотове станом на 1 вересня 1946 року фігурує у складі Молотовської сільради Грунського району Сумської області. Хрущовська «відлига» дещо відкрила правду про злочини сталіних-молотових, на місця пішли інші сигнали з Москви. Тож назва Молотове зникла назавжди, та натомість селу Прилівщина комуністи нав’язали іншу совєцьку назву – Першотравневе.
Село Майдан Чутівської громади
Рішенням Чутівської селищної ради «Щодо перейменування населеного пункту» було затверджено пропозицію до Верховної Ради з перейменування села Першотравневе Полтавського району на Майдан.
Народні обранці підтримали ініціативу громади. Адже йдеться про увічнення видатних подій новітньої української історії – всіх трьох Майданів. Це й перший Майдан – студентська революція на Граніті, масштабні рухівські мітинги та демонстрації; і другий – Помаранчева революція. Це і Революція Гідності як найтриваліший і найвелелюдніший протест у сучасній історії України. Усі три Майдани творили з «насєлєнія» Українську Націю. Майдани – це логічне продовження боротьби українців за відновлення та збереження незалежності. Третій Майдан або Революція Гідності унеможливили потрапляння України до сфери впливу Кремля, ця подія – наш перший переможний бій у новітній народній російсько-українській війні за незалежність.
За матеріалами зі статті Олега Пустовгара, представника УІНП у Полтавській області
