У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, які труднощі постають перед релігійними громадами на шляху до перереєстрації з однієї конфесії до іншої на прикладі Кременчука.
29 листопада 2024 року голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що цей день став історичним для Львівщини – регіон очистився від релігійних громад, які підпорядковуються московському патріархату.
Він наголосив, що Львівська область стала першою в Україні, де більше немає жодної зареєстрованої релігійної громади Російської православної церкви в Україні.
За інформацією Максима Козицького, до початку агресії Росії проти України у 2014 році у Львівській області налічувалося 66 релігійних громад московського патріархату. Станом на 24 лютого 2022 року цих громад було 54.
За час повномасштабного вторгнення на Львівщині 27 громад приєдналися до Православної церкви України, а ще 27 припинили свою діяльність за власною настановою.
«Полтавська думка» вирішила з’ясувати, яка ситуація на Полтавщині з переходом релігійних громад УПЦ до ПЦУ. Нагадаємо, Конституційний суд України визнав правомірним перейменування Української православної церкви на Російську православну церкву в Україні. Бо стаття 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зобов’язує релігійні об’єднання відображати свою належність до релігійної організації за межами України, до якої вона входить, у своїй назві. Але УПЦ заперечує свій зв’язок із Російською православною церквою, а, отже, і назву «Російська православна церква в Україні».
У відповідь на запит редакції Департамент культури і туризму Полтавської ОВА повідомив, що станом на 1 грудня 2024 року в області зареєстровано статути 470 релігійних громад УПЦ та 272 релігійних громад ПЦУ. Найбільше переходів з УПЦ до ПЦУ в Полтавській області відбулося протягом повномасштабної війни.
У 2022 році перейшли з УПЦ до ПЦУ:
У 2023 році 9 релігійних громад змінили своє підпорядкування:
У 2024 році три релігійні громади змінили своє підпорядкування:
Але тут варто звернути увагу, що хоч документально перереєстрація деяких релігійних громад з УПЦ до ПЦУ відбулася, служби у храмах досі правлять священники УПЦ. Наприклад, у Свято-Троїцькому храмі у Кременчуці та у Свято-Успенському храмі в Піщаному Кременчуцького району.
Були й переходи до повномасштабного вторгнення. У 2019 році дві релігійні громади перейшли з УПЦ до ПЦУ:
А у 2021 році перейшла до ПЦУ Свято-Миколаївська релігійна громада Православної церкви України в селі Нижня Будаківка Миргородського району.
За даними «Суспільного», щоб перейти від УПЦ до ПЦУ, потрібно провести загальні збори громади. Після голосування члени громади мають зареєструвати новий статут.
Для цього до обласної військової адміністрації потрібно подати такі документи: заяву з підписом керівника або представника громади, статут громади в новій редакції, оригінал протоколу загальних зборів зі списком учасників та оригінал або засвідчену копію чинного статуту громади.
За місяць в обласній військовій адміністрації мають розглянути ці документи та ухвалити рішення щодо перереєстрації, а не пізніше, ніж за десять днів, повідомити про це рішення заявника.
У деяких випадках перереєстрація громади з УПЦ до ПЦУ відбувається без суперечок та сутичок. Але трапляється й так, що між двома конфесіями виникає конфлікт, який призводить навіть до судових розглядів. Один із таких прикладів – у Кременчуці, де триває справжня боротьба за храми, про що «Полтавська думка» вже писала раніше.
Свято-Успенський собор у Кременчуці з жовтня минулого року стоїть закритий та опломбований, служби там ні ПЦУ, ні УПЦ не проводять.
Свято-Успенський собор. Джерело фото: УПЦ
Позиція Православної церкви України
Архімандрит Феодосій Овчарук повідомив «Полтавській думці», що представники ПЦУ подали до суду, бо керівництво собору, коли він був у підпорядкуванні УПЦ, продало та здало в оренду майно, яке належало релігійній громаді.
Він пояснив, що самотні літні люди, які відвідували Свято-Успенський собор, зголосилися, щоб після смерті їхні будинки переписали на храм та парафію. Планували, що там житимуть священники.
– Люди передали ці будинки у 2023 році й заповідали, щоб вони були власністю храму та парафії, щоб після цих людей залишилася пам’ять і за них молилися. Але за заповітом будинки не повинні були продаватися. Тому що вони перебували на балансі парафії й були подаровані їй, щоб храм використовував їх для священнослужителів.
За словами архімандрита Феодосія з ПЦУ, керівництво храму, що належить до Кременчуцької єпархії УПЦ, не провівши парафіяльної ради, незаконно продало цю нерухомість.
– Не було парафіяльної ради, відповідних рішень, але будинки продали за смішну суму – 148 тисяч гривень. Хоча ці будинки великі, якщо їх виставити на реальний продаж, то вони будуть коштувати десь по 40 тисяч доларів кожен.
Також він заявив, що представники УПЦ незаконно здали в оренду приміщення школи поряд зі Свято-Успенським собором.
– Цю школу Кременчуцька міська рада ще у 90-ті роки передала релігійній громаді, вона була внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як храмова власність, – пояснює священник. – Цю будівлю використовували як єпархіальне управління єпископа. Але офіційно вона не перебувала на балансі єпархіального управління, а була на балансі релігійної громади.
Чоловік стверджує: тільки через той факт, що школа була внесена до ЄДРПОУ, представники УПЦ її не продали як будинки. Але натомість здали в оренду благодійній організації «Лорд».
– Але річ у тому, що, по-перше, благодійна організація за законом України не може займатися релігійною діяльністю. По-друге, на балансі ця нерухомість значиться як музична школа, а школи, лікарні не передаються ні в оренду, ні в суборенду.
Тож представники ПЦУ подали до суду щодо питання продажу будинків та оренди школи, і тепер законність цих дій розгляне суд.
– Релігійна громада подала до суду, будемо розбиратися. Також ми звернулися до поліції, коли відкрили двері собору та встановили, що немає багато ікон та майна, які належали громаді. Ще до того, як храм опечатали, вони (представники УПЦ – ред.) все, що належить громаді, винесли, аж до лавочок.
Архімандрит Феодосій наголосив, що до того, як перейшов до ПЦУ в січні 2022 року, він 15 років прослужив у Свято-Успенському соборі й чудово знає, яке майно там перебувало.
Позиція Української православної церкви
Виконувач обов’язків секретаря Кременчуцької єпархії УПЦ, отець Павло, розповідаючи про поточну ситуацію щодо Успенського собору, сказав:
– У грудні прибічники ПЦУ знову активізувалися, почали приходити та влаштовувати провокації. У п’ятницю, 27 грудня, вони прийшли з поліцією та журналістами проводити інвентаризацію. Після цього Оксана Кучменко, яка за новими протоколами стала керівницею громади, написала заяву, що зникла старовинна ікона (з собору – ред.). Почали в неї запитувати, яка ікона, а вона не змогла відповісти.
За його словами, старовинних ікон, які мають велику матеріальну цінність, у Свято-Успенському соборі ніколи не було. Усередині храм був розписаний, а згодом настоятель отець Йосиф на старий розпис наніс новий.
Отець Павло повідомив, що Кременчуцька єпархія УПЦ подала до суду, щоб визнати збори представників ПЦУ щодо перереєстрації громади та протоколи цих зборів недійсними:
– Ми хочемо анулювати ці протоколи та рішення Полтавської ОВА через суд.
Він зауважив, що Кременчуцька єпархія Української православної церкви дізналася, що релігійну громаду Свято-Успенського собору з УПЦ до ПЦУ перевели на основі голосування усього 26 прихильників Православної церкви України. А громада налічує 200-300 людей, отже, це не була більшість голосів. Він додав, що на недільних службах УПЦ у Свято-Успенському соборі зазвичай збиралося понад 100 вірян.
– Ми подавали інформаційний запит на Полтавську ОВА, щоб отримати всі документи, протоколи тощо. Перереєстрацію до ПЦУ провели 26 людей. І там прізвища повторювалися, можливо, це якісь родичі, – сказав отець Павло.
На запитання, чому лише 26 людей підписали протокол щодо переходу громади з УПЦ до ПЦУ, отець Феодосій Овчарук із ПЦУ відповів:
– Ми робили все за законом із тими людьми, які ходили до цього храму. У цьому храмі кількість вірян невелика. Найбільше ходили якраз десь 50 людей, вони й були членами громади – це основа. Коли ми подали клопотання, його підписали ті люди, які відвідували храм на постійній основі. Ці люди раніше зверталися до священника та просили його перейти до ПЦУ, але їх вигнали, не захотівши навіть говорити.
За його словами, через таке ставлення частина вірян просто пішла. Архімандрит Феодосій запевняє, що документи ПЦУ на перереєстрацію релігійної громади – законні, є право власності на храм, земельну ділянку та будинки.
– Нас не допускають, храм стоїть закритий. Вони кричать, що потрібно рішення суду. Але рішення суду нашій громаді не потрібне, бо вона є законно й канонічно правильно власницею і музичної школи, і храму, і землі.
Представники УПЦ подали до суду й щодо питання по Свято-Троїцькому собору, релігійну громаду якого Полтавська ОВА теж перереєструвала. Але перший позов суддя відхилив.
– Ми потрапили на суддю, який є прихильником ПЦУ, і він сказав, що там усе законно. Зараз ми подали позов повторно, уже справу зареєстровано в суді. Пізніше нам скажуть дату, коли буде перше слухання, – каже виконувач обов’язків секретаря Кременчуцької єпархії УПЦ.
Отець Павло заявив, що ПЦУ у Кременчуці звинувачує його конфесію в тому, що зі Свято-Успенського собору вивозять машинами майно:
– Ніхто нічого не вивозить, печатки на дверях як були, так і є, поліція там чергує. І плюс храм стоїть при дорозі, машини постійно їздять повз. Щось зробити непомітно неможливо, одразу хтось побачить.
Він додав, що торік у жовтні була домовленість УПЦ із прихильниками ПЦУ чекати рішення суду.
– Але вони не дотрималися слова й намагаються силою зайти (у собор – ред.). Пишуть у коментарях на фейсбуці, що рішення суду чекати не будуть. У нас була домовленість: хто виграє суд, тому віддають ключі, хто програє, буде шукати собі інше місце (для служб – ред.). Віряни собору УПЦ не хочуть, щоб їхня святиня переходила (до іншої конфесії – ред.). Ми будемо відстоювати свою святиню! Адже люди туди душу вкладали, ремонти робили у храмі.
На запитання щодо продажу будинків представник Української православної церкви відповів:
– Настоятель Свято-Успенського храму отець Йосиф уже коментував ЗМІ, що так вирішила громада – продати будинки, і за ці кошти розписати храм. Є й протоколи зборів, коли це вирішувалося минулого року.
Отець Павло заявив, що не володіє інформацією, чому будинки продали за такі кошти. Але наскільки йому відомо, ці будинки розташовувалися на одній ділянці недалеко від храму і були напівзруйнованими, ніхто в них не жив.
– Один будинок – із глини, другий – теж, тільки обкладений білою цеглою. Там більше ділянка вартує, ніж самі будинки. Вони непридатні для життя. Їх продали, щоб оплатити розпис храму іконами. Сума розпису була набагато більшою, просто коштів не вистачало, тому вирішили продати будинки й докласти.
Виконувач обов’язків секретаря Кременчуцької єпархії УПЦ пояснив, що у приміщенні колишньої музичної школи живуть священники, які служать у Свято-Успенському соборі. А після того, як храм опечатали, в її актовій залі щодня проводять богослужіння УПЦ. Раніше в актовій залі проходили збори, заняття недільної школи, концерти тощо.
За його словами, приміщення школи передали благодійному фонду «Лорд» зокрема для того, щоб він її відремонтував:
– Коли школу передали благодійному фонду, у договорі був пункт, що фонд зобов’язується посприяти ремонту самої школи.
Раніше «Полтавська думка» публікувала інтерв’ю з благочинним Кременчуцького округу ПЦУ протоієреєм Володимиром Макогоном. Він пам’ятає часи, коли Українську Церкву не підтримували й вона не була такою поширеною, як зараз, а текстів для богослужінь українською мовою майже не існувало в нашій державі.
Основне фото: volynnews.com
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
