Від слюсаря-ремонтника до судді на мільйон: розповідаємо про шлях, який пройшов скандальний ексочільник не менш скандального райсуду Полтави Олександр Струков.
Олександр Струков працював в Октябрському (нині — Шевченківському) районному суді Полтави протягом 34 років. Спочатку — як суддя, з 2007 року — як очільник. Проте у квітні 2020 року він подав у відставку за власним бажанням. Вища рада правосуддя відпустила суддю на пенсію з вихідною допомогою та довічним фінансовим утриманням.
Здавалося б, ідеальна історія кар’єрного зростання та відданості професії. Якби лише не низка гучних скандалів, до яких причетний, якими запам’ятався та які зокрема й змусили Олександра Струкова скласти мантію.
Хто такий Олександр Струков?
Олександр Струков народився 1 червня 1955 року в селі Сирцево, що в Бєлгородській області Росії. Проте школу закінчив уже в Харкові. Тут також здобув фах слюсаря-ремонтника в професійно-технічному училищі. Далі – два роки строкової служби в радянській армії (1973–1975 роки).
Після демобілізації Струков протягом двох років працював слюсарем-ремонтником у військовій частині, до 1978 року. Того ж року став студентом Харківського юридичного інституту.
Після отримання вищої освіти Струков до важкої фізичної роботи більше не повертався. 1982 року, одразу після закінчення вишу, отримав посаду слідчого в Київському райвідділі внутрішніх справ у Полтаві.
Там він пропрацював чотири роки. А 1986 року став тоді ще народним суддею Октябрського народного суду Полтави. А 2003 року тут же посів крісло заступника голови. Через чотири роки Струков уже очолював цей же суд.
Тоді на цю посаду призначав президент України. Починаючи з 2014 року, після зміни законодавства, судді самостійно, шляхом таємного голосування, обирали керівника установи. Спочатку – на рік, з 2015 року – на два роки. Відтоді Струков вигравав вибори тричі: 2014, 2015 та 2017 року. Тож загалом він очолював суд із 2007 року до 2020. У відставку пішов за власним бажанням, але про це – згодом.
Чим запам’ятався Олександр Струков?
Олександр Струков очолював суд 18 років. Його ім’я неодноразово з’являлося в інформаційному полі у контексті резонансних справ, рішень та публічних конфліктів. Розберемо найгучніші.
Струков та Гольник: «Яка ж ти потерпіла? Ти — сучара»
2015 року між головою Октябрського райсуду Олександром Струковим та суддею цього ж суду Ларисою Гольник виник конфлікт. Остання оприлюднила відео, на якому тоді ще мер міста Олександр Мамай – через свого заступника Дмитра Трихну – пропонував їй хабар за закриття корупційного кримінального провадження проти нього.
Натомість Гольник звернулася до правоохоронців. Від початку розгляду справи у суді Гольник публічно заявляла про систематичний тиск із боку Мамая, а потім і Струкова. Останній, за її словами, подавав дисциплінарні скарги, безпідставно оформлював прогули, а також публічно ставив під сумнів її статус потерпілої у справі проти Дмитра Трихни. В одному з епізодів Гольник процитувала висловлювання Струкова на її адресу: «Яка ж ти потерпіла? Ти — сучара».
2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції підтвердило наявність ознак тиску на викривачку з боку керівництва суду. Також Рада суддів України рекомендувала звільнити Струкова з посади голови суду через порушення етичних норм.
Конфлікт мав і дисциплінарні наслідки. Гольник намагалися обмежити у професійних можливостях, перевівши до виконання обов’язків виключно слідчого судді. Підтримку забаганок Струкова колективом суддів вона вважала проявом внутрішньої ізоляції в суддівському корпусі й подальшою спробою усунення її з публічного простору.
Після тривалих судів Трихну визнали винним у спробі підкупу та присудили два роки умовно, тоді як Мамай і Струков у справі відповідальності не понесли.
Конфлікт із поліцією
«Улітку 2016-го патрульний екіпаж помітив у центрі Полтави Nissan X-Trail, припаркований у зоні дії знаку “Стоянку заборонено”. В автомобілі знаходився дебелий, хоча й підстаркуватий чоловік. Покинути авто він не бажав. Навпаки, намагався рухатися – прямо на поліцейського, який перекрив йому шлях втечі. Тільки попередження копа про можливість застосування зброї змусило Олександра Струкова (а це був саме він – всесильний голова Октябрського райсуду Полтави) вийти з машини. Але й тоді суддя не хотів підкорятися вимогам поліцейських. Не показував документів, поривався піти геть, відштовхуючи правоохоронців та вириваючись з їхніх рук. Через те він і був примусово доставлений до Полтавського відділу поліції, де розійшовся ще більше», – так про інцидент писав полтавський активіст та чоловік судді Лариси Гольник Ігор Гавриленко у власному блозі в інтернет-виданні «Зміст».
Того ж дня суддя публічно заявив, що його «затримали, бл**ь, не за х*й собачий».
Згодом поліціянтів, що тоді провели затримання, Струков намагався притягнути до відповідальності – подав позов про компенсацію судових витрат. Проте Харківський апеляційний адміністративний суд визнав затримання законним.
Проте цим історія не закінчилася. У липні 2017 року до Октябрського райсуду Полтави надійшов адміністративний позов від громадянина, якого патрульна поліція притягнула до відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Серед відповідачів — інспектори, які раніше були залучені до інциденту із суддею Олександром Струковим.
Попри очевидний конфлікт інтересів, справу було розподілено саме на суддю Струкова. Він не взяв самовідвід і вів процес протягом понад року — з 21 липня 2017-го до 21 серпня 2018-го — призначивши щонайменше 13 засідань та двічі починаючи розгляд спочатку. У підсумку позивача було визнано невинуватим за всіма пунктами.
Це рішення доповнило загальну тенденцію скасування постанов поліції саме в Октябрському суді, який на той час демонстрував найвищий відсоток виправдальних рішень щодо ПДР у Полтаві.
Між іншим, саме Струков закрив справу проти тодішнього начальника Полтавського управління Національного Банку України, який керував автомобілем з концентрацією алкоголю 2,07 ‰, що вдесятеро вище за допустиму норму. Рішення обґрунтував так:
«Хворіючи хронічним гіпертонічним захворюванням, ОСОБА_2 завжди має при собі “Валокордин”, але саме в той момент ліків у нього не знайшлося, тому він з метою зняття нервового напруження, розширення кровоносних судин, зробив кілька великих ковтків коньяку марки Hennessy, який зберігався у фляжці в салоні свого автомобіля».
Не дозволив лікування онкохворій у СІЗО — втрутився ЄСПЛ
2013 року Олександр Струков розглядав справу щодо обвинуваченої з підтвердженим онкозахворюванням. Протягом тривалого часу вона потребувала невідкладної медичної допомоги, якої не могли надати у СІЗО.
Адвокати та адміністрація СІЗО зверталися до Струкова з клопотанням перевезти жінку до лікарні. Той відмовив.
«Не переконало його і те, що вона кілька разів втрачала свідомість під час засідань. Що хвороба також супроводжувалась ускладненням роботи серцево-судинної системи. Представник Феміди на це не реагував та спостерігав за стражданнями жінки від засідання до засідання», — йдеться на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).
Тоді керівник юридичної приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький підготував термінове звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Останній зобов’язав перевести жінку до лікарні та забезпечити належний догляд за нею.
«Можна припустити, що незадоволеним таким розвитком подій залишився суддя Струков, якого позбавили можливості спостерігати за стражданнями жінки», — прокоментував тоді ситуацію Левицький.
«61-річний суддя біжить як молодий»
Олександр Струков, попри те, що тривалий час обіймав посаду керівника суду, відкритістю до медійників не вирізнявся. Наприклад, ілюстративною є ситуація, що виникла між суддею та журналістами одного з телеканалів. Останні хотіли отримати коментар щодо справи судді Гольник. Струков спочатку просто ігнорував прохання, а потім і зовсім утік у кущі.
І ця мама «любіт скорость»? На кого Струков оформляв майно
Попри тривалу кар’єру на посаді голови Октябрського райсуду Полтави, декларації Олександра Струкова залишають більше запитань, ніж відповідей. Частина набутого майна не була оформлена безпосередньо на нього — натомість ключові об’єкти нерухомості та транспорт було записано на його цивільну дружину та її матір.
Улітку 2006 року жінка, яка на той момент ще не перебувала в офіційному шлюбі зі Струковим, придбала гараж із погребом у самому центрі Полтави. Оформити право власності їй допоміг Октябрський райсуд, де працював Струков.
У 2008–2009 роках ця жінка стала власницею житлового будинку на 104,3 м² і земельної ділянки площею 1 557 м² у селі Верхоли під Полтавою. Пізніше — ще однієї квартири у новобудові на провулку Першотравневому (нині – Миколаївський узвіз), загальною площею 85,1 м².
Увагу привертає і майновий стан матері цієї жінки — пенсіонерки Світлани Марченко. До 2004 року, коли вийшла на пенсію, Світлана Іванівна була працівницею Полтавського проєктно-конструкторського технологічного бюро з ремонту локомотивів. 2012 року вона придбала позашляховик Nissan X-Trail. Того ж дня підписала довіреність на Олександра Струкова. Саме на цьому авто він потрапив у скандал із патрульною поліцією влітку 2016 року.
Крім авто, Марченко у 2013–2014 роках отримала квартиру площею 103,3 м² на провулку Першотравневому, 7, земельну ділянку біля Дендропарку (спочатку для садівництва, пізніше — під житлове будівництво), машиномісця та ще одну квартиру на понад 87 м² у новобудові на майдані Незалежності, 1Б — у тому ж комплексі, де розміщувався штаб партії «Совість України» — партії очільника Полтави Олександра Мамая. І все це — лише з пенсійних виплат.
Квартира на провулку Першотравневому раніше належала ТОВ «Комфін» — компанії, яку кількома роками раніше Струков звільнив від відповідальності за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Родинні зв’язки Струкова
Олександр Струков має чотирьох дітей: трьох синів та дочку. Найстарший — Сергій — 2016 року працював у поліції, однак після атестації був звільнений. Згодом подав позов до Нацполіції з вимогою поновити його на посаді та компенсувати зарплату за час відсторонення. Суд задовольнив ці вимоги.
Середній син – Євген – працює прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури.
Наймолодший, Владислав, до 2024 року працював головним спеціалістом сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду.
Вихід на пенсію та довічне утримання
Під час перебування Олександра Струкова на посаді до Вищої ради правосуддя надійшло щонайменше сім скарг на його дії, зокрема й від прокуратури Полтавської області. Суддя вирішує піти у відставку. Попри те, що наявність скарг могла стати підставою для відтермінування розгляду заяви Струкова, ВРП одноголосно ухвалила рішення відпустити його на пенсію.
Це дозволило Струкову мати довічне грошове утримання. Якби ж його звільнили за дисциплінарний проступок, він мав би право лише на стандартну пенсію. Тоді як 2020 року Олександр Струков отримав майже мільйон гривень вихідної допомоги та гарантію довічного утримання — а це близько 90 тисяч гривень щомісяця.
Наразі, як нам стало відомо з власних джерел, Струков періодично з’являється у стінах тепер уже Шевченківського суду. Адже 2021 року він отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Хто очолює райсуд Полтави?
21 квітня 2020 року, після відставки Струкова, головою суду обрали Анатолія Савченка. Найрезонанснішою справою Савченка став виправдальний вирок водійці Наталії Саєнко, яку звинуватили у смертельному наїзді на 15‑річного велосипедиста Артема Левченка.
2020 року Савченко постановив виправдати Саєнко, адже вважав, що хлопець порушив правила дорожнього руху, а автомобіль начебто не міг уникнути зіткнення.
2016 року суддя Савченко вже виносив виправдувальний вирок у схожій справі. Тоді сина депутата облради Валерія Стасовського звинувачували у наїзді на дівчину, яка загинула від отриманих травм на місці. Сам
Стасовський заперечував провину, стверджуючи, що того дня вживав алкоголь, але не керував авто. Свідок стверджував протилежне. Попри це, Савченко виправдав обвинуваченого, вказавши, що загибла переходила дорогу у невстановленому місці, а експертиза ґрунтувалася на припущеннях. Згодом апеляційний суд скасував вирок і засудив Стасовського до п’яти років ув’язнення.
У листопаді 2024 року суд очолив Віталій Микитенко, заступником призначили Володимира Бугрія.
З відкритих джерел нам стало відомо, що 2021 року суддя Микитенко закрив справу про ДТП, де водій напідпитку в’їхав в електроопору та втік. Попри відео та свідчення, суд визнав, що події правопорушення не було. Згодом це рішення стало підставою для скерування скарги до Вищої ради правосуддя, що визнала його винним у дисциплінарному порушенні та оголосила попередження.
Цей матеріал створено в межах програми «Школа журналістських розслідувань» від освітньої ініціативи Kyiv Media School.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
