Протягом минулого тижня Україна здійснила евакуацію людей з тимчасово окупованих Олешків.
Удень 29 жовтня російські БпЛА влучили по двох локаціях у Кременчуці – у двір багатоквартирного будинку та у приватний сектор. Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Два вибухи пролунали у Кременчуці за хвилину після оголошення повітряної тривоги.
Унаслідок атаки троє людей загинули, а ще 32 постраждали, зокрема 6 дітей. Дев’ятьох поранених госпіталізували у стаціонарні відділення лікарень. Із них двоє людей перебували у тяжкому стані – хлопець 16 років та чоловік віком 72 роки, а семеро – у стані середньої тяжкості.
На першій локації пошкоджень зазнали багатоквартирні будинки, також загорілись припарковані автомобілі. На другій – пошкодження отримали приватні будинки, господарчі споруди та будівля школи-інтернату. Дітей встигли перевести в укриття.
Вибухова хвиля пошкодила Музей військової історії Кременчука, який розташований у Вищому професійному училищі № 7, про що поінформував його керівник та засновник Володимир Поляков.
«Спіраль історії знову замкнулася. Музей війни знову постраждав від війни…», – йдеться у дописі Володимира Полякова.
Як повідомила Полтавська обласна прокуратура, росіяни вдарили по обох локаціях у Кременчуці малогабаритними крилатими ракетами «Бандероль». Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України (вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей).
Під час російського удару по Кременчуку 29 жовтня загинула 33-річна Анна Брага. Про це в соцмережах повідомила сестра загиблої Інна Солошенко.
«Люди, живіть це життя, бо іншого вже не буде. Аня любила життя і ловила кожен момент. Вона так мріяла багато чого зробити. Моя Аня – це найкраща людина у світі, просто найкраща. У неї залишилося двоє діток, ми будемо завжди поруч із ними», – написала Інна Солошенко.
У Анни залишилися чоловік та двоє 10-річних двійнят. В інстаграмі Інна Солошенко опублікувала фото дітей своєї сестри та розповіла, як вони кликали маму після її загибелі:
«“Мамочка, повернись! Мамочка, повернись!” – кричали дітки. Це найстрашніше. Такі чудові дітки. Так шкода. Цей крик потрібно було знімати і показувати по всіх каналах. Щоб ті, хто може вплинути на цю війну, нарешті прокинулися».
Поховання Анни Браги відбулося 31 жовтня в селі Погреби Градизької громади, звідки вона родом. На похороні бабуся загиблої Ніна розповіла «Суспільному», що під час обстрілу Анна Брага закрила собою дітей, а їй самій уламок влучив в артерію і вона швидко стекла кров’ю.
– У квартирі все розбито, нікуди дітей завести. Те, що вони старалися, меблі, ремонт робили, – все розгатили. І за секунду знищили нашу квіточку, – сказала бабуся Анни Браги Ніна «Суспільному».
Також російська «бандероль» забрала життя 82-річної Марії Бондаренко. Як сповістила на фейсбук-сторінці церква «Завіт», жінка померла від поранень уламками, отриманих від під час ворожого прильоту.
30 жовтня на території Полтавщини оголосили день жалоби за загиблими.
У ніч з 29 на 30 жовтня російські військові атакували одне з промислових підприємств у Кременчуці. А вранці вони здійснили повторний удар. Люди не постраждали.
У той же день у Полтаві російський БпЛА впав на території гаражного кооперативу. Постраждали двоє чоловіків – 71 та 73 років. Один з них отримав травми середньої тяжкості, його ушпиталили. Іншому медики надали допомогу на місці, від госпіталізації він відмовився.
За інформацією виконувачки обов’язків міського голови Полтави Катерини Ямщикової, пошкоджень зазнали 6 багатоквартирних та 5 приватних домоволодінь. У них вибиті близько 60 вікон і пошкоджені покрівлі. У гаражному кооперативі згоріли кілька авто, також зруйновані гаражі.
Увечері 30 жовтня у Хорольській громаді Лубенського району російський безпілотник влучив по території приватного домоволодіння, повідомили в ОВА. Вибух частково зруйнував будинок та пошкодив прилеглі господарчі споруди, виникла пожежа. Обійшлося без постраждалих.
31 жовтня у Пирятинській громаді Лубенського району ворожий БпЛА влучив по території приватного домоволодіння. Обстріл пошкодив вікна та лінію електропередач. Ніхто не постраждав.
Унаслідок російської атаки на Полтавщині на кількох локаціях промислового підприємства виникли пожежі. Про це 31 жовтня писала ДСНС. До гасіння та ліквідації наслідків удару залучили підрозділи надзвичайників.
1 листопада у Решетилівській громаді уламки ворожого безпілотника впали на території приватного домоволодіння та пошкодили житловий будинок. За даними ОВА, унаслідок атаки постраждала 14-річна дитина.
У той же день у Лубенському та Миргородському районах російські БпЛА впали на відкритій місцевості. В обох випадках звернень до екстрених служб щодо постраждалих чи руйнувань не надходило.
Увечері 1 листопада у Гребінківській громаді зафіксували падіння ворожого безпілотника. Вибух пошкодив вікна господарчої будівлі. Ще один БпЛА впав на відкритій місцевості у Миргородському районі. Постраждалих чи руйнувань не було.
У Градизькій громаді Кременчуцького району безпілотник впав на території приватного домоволодіння та пошкодив чотири прилеглих будинки та автомобілі. Одна людина отримала травми, їй надали допомогу на місці. У Лохвицькій громаді уламки БпЛА пошкодили житловий будинок. Ніхто не постраждав.
3 листопада у Глобинській громаді Кременчуцького району зафіксували падіння безпілотника на відкритій місцевості. Обійшлося без постраждалих та руйнувань.
Того ж дня в Лохвицькій громаді Миргородського району російський БпЛА впав на відкритій місцевості. Вибухова хвиля пошкодила скління вікон прилеглого будинку та господарчої споруди. Звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило.
29 жовтня росіяни вдарили реактивним безпілотником по платформі залізничного вокзалу в Дніпрі, біля якої стояв поїзд «Дніпро – Запоріжжя», сповістило «Суспільне».
Як повідомив голова Дніпропетровської обласної адміністрації Олександр Ганжа, унаслідок удару загинули 15 людей, ще 14 дістали поранення. 6 поранених, серед яких 11-річний хлопчик, перебували у тяжкому стані. 40-річному чоловікові ампутували обидві ноги, наступного дня він помер у лікарні.
За словами гендиректора лікарні Мечникова Сергія Риженка, якого цитує «Суспільне», у поранених були десятки ран на тілі від уламків, багато переломів, вирвані шматки тіла.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг», – прокоментував президент Володимир Зеленський.
За даними Повітряних сил, близько 11:00 росіяни спрямували на Дніпропетровщину чотири реактивні ударні безпілотники. ППО знищила три з них, один влучив у перон залізничного вокзалу Дніпра.
2 листопада росіяни вдарили керованими авіабомбами ФАБ-3000 по школі у селищі Комишуваха Запорізької області, де роздавали гуманітарну допомогу. За інформацією Володимира Зеленського, після першого удару авіабомб росіяни скинули ще дев’яти бомб саме по укриттю у школі, де ховалися люди.
Український президент зазначив, що росіяни не могли не знати, що щотижня місцеві, які залишились в Комишувасі, отримували гуманітарну допомогу саме там.
Очільник Запорізької ОВА Михайло Семікін повідомив, що станом на 8:00 3 листопада відомо про 29 загиблих людей, серед яких двоє рятувальників, четверо поліціянтів, а також працівники ЦНАПу. Ще п’ятеро людей отримали поранення, 48 вважаються зниклими безвісти.
«Масштаб трагедії страшний. За кожною цифрою – людське життя, родина, яка втратила найдорожчих, або досі чекає на звістку про близьких», – написав Михайло Семікін.
За даними Повітряних сил, у жовтні 2026 року Росія випустила по Україні понад 4000 реактивних дронів, 150 балістичних, 80 крилатих та авіаційних ракет.
Президент Володимир Зеленський підкреслив, що захист проти балістики залишається проблемою через відсутність ракет до Patriot, однак Повітряні сили збивають значну частину російських крилатих ракет і понад 90 % ударних дронів.
Уранці 30 жовтня почалася евакуація людей з тимчасово окупованих Олешків Херсонської області. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 28 жовтня повідомляв, що під час підготовки до гуманітарної місії розмінували маршрути для вивезення цивільних. За його словами, для евакуації жителів підготували 25 автобусів на щонайменше 750 місць, спеціальний транспорт приблизно на 30 місць для лежачих людей та дев’ять автомобілів швидкої допомоги. До висвітлення місії долучилися журналісти з України, США та РФ.
Згідно з домовленостями російської та української сторони, маршрут евакуації жителів Олешків пролягав через Росію та Білорусь до України.
Пресслужба Дмитра Лубінця повідомила «Українській правді», що були два можливі шляхи потрапити до тимчасово окупованого міста: через лінію фронту або через територію Російської Федерації.
«Водночас на лінії фронту діють відповідні обмеження. Через річку шляху також немає, все заміновано. Саме тому, з огляду на ситуацію, необхідність забезпечити швидкість і безпеку проведення гуманітарної місії, уповноважений погодився на маршрут через територію РФ», – йшлося у повідомленні.
За словами Дмитра Лубінця, дорогою з Олешків колона з евакуйованими зупинялася, щоб забрати людей, які чекали на узбіччі із транспарантами «Евакуація». Усі, хто хотів виїхати, змогли приєднатися.
Дмитро Лубінець наголосив, що таку можливість заздалегідь не прописували в домовленостях, однак російська омбудсменка Яна Лантратова підтримала цю пропозицію.
Евакуйовані мешканці Олешків разом з українською делегацією вирушили на територію Росії, звідки вилетіли літаками в Білорусь, а потім автобусами дісталися в Україну.
31 жовтня евакуйовані люди перетнули кордон України у Чернігівській області. Найстаршій людині, яка виїхала, – 94 роки, наймолодшій – трохи більше року, розповів омбудсман Дмитро Лубінець. Разом із людьми вдалося вивезти 105 тварин – собак, котів, папуг і навіть єнота.
Перша леді США Меланія Трамп заявила, що в рамках гуманітарної місії під час перемир’я в Олешках на Херсонщині евакуювали майже 800 людей. Як раніше писала «Полтавська думка», в Олешках після окупації залишались 2 тисячі жителів.
Сили оборони під час припинення вогню у зв’язку з гуманітарною місією в Олешках також евакуювали 167 цивільних із правобережжя Херсонщини. Серед них 22 дитини та 21 маломобільна особа, які потребували особливої уваги й допомоги. Мова йде про населені пункти на підконтрольній Україні території вздовж Дніпра, які щодня зазнавали обстрілів з боку армії РФ.
У Генштабі зазначили, що евакуація відбувалася в надзвичайно складних і небезпечних умовах. Маршрути проходили через заміновані дороги, що зазнали руйнувань, ділянки зі спаленою військовою технікою та цивільними автомобілями. Усе це суттєво ускладнювало пересування та вимагало особливої обережності й злагоджених дій усіх залучених підрозділів.
Водночас у Генштабі ЗСУ повідомили, що росіяни використали режим припинення вогню в районі Олешків на Херсонщині для ротації своїх підрозділів, укріплення позицій, зміцнення антидронового захисту на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва наразі не планує проводити нові «гуманітарні операції» за прикладом евакуації з тимчасово окупованих Олешків на Херсонщині.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що в Україні планують створити Центр повернення цивільних громадян. Він об’єднає державні органи, правозахисні та гуманітарні організації.
У жовтні російська армія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 військових – це найбільший місячний показник за час повномасштабної війни.
За словами президента Володимира Зеленського, рекордним став і показник добових втрат російської армії – 21 жовтня він становив 2250 осіб. Військові порівняли цю кількість – це як 9 парадів на Червоній площі, 200 вагонів московського метро або населення Чукотки.
Крім того, протягом жовтня Сили оборони звільнили 96,2 квадратного кілометра української території. Це на 10,4 квадратного кілометра більше, ніж російським військам вдалося захопити за той самий період.
