Надзвичайники завершили аварійно-рятувальні роботи на місці ракетного удару в Полтаві й місцеві жителі почали приносити до пошкодженого навчального закладу квіти та свічки, вшановуючи пам’ять загиблих. На Полтавщині триває триденна жалоба.
Фото: «Суспільне Полтава»
Після удару
3 вересня близько 9:10 російські війська вдарили двома балістичними ракетами по військовому інституту зв’язку в Полтаві, влучивши в навчальний корпус. Вибухи пролунали приблизно через хвилину після оголошення повітряної тривоги.
О 14:18 президент Володимир Зеленський повідомив перші подробиці російської атаки. Зокрема заявив про 41 загиблого та понад 180 поранених.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що рятувальники локалізували пожежу та продовжують розбір завалів. Завдяки швидкій та злагодженій роботі 25 людей врятували, 11 із них дістали з-під завалів. Усіх потерпілих невідкладно передавали лікарям для надання медичної допомоги.
Поблизу місця влучання розташований житловий масив. У багатоповерхівках ударною хвилею вибило скління, пошкоджено фасади.
Поліція проводила поквартирний обхід – перевіряла, чи немає постраждалих.
Президент доручив провести повне та оперативне розслідування всіх обставин того, що сталося.
Майже одразу після ракетного удару полтавців закликали здати донорську кров. Проте вже близько 11:00 керівник Полтавської обласної станції переливання крові повідомив, що вже прийшли 75 донорів. А враховуючи термін придатності крові, попросив не створювати черг, а приходити протягом наступних днів і тижнів, щоб запаси оновлювалися поступово.
Тим часом на місці події міська влада розгорнула оперативний штаб для надання допомоги місцевим жителям, соцпрацівники почали збирати інформацію про пошкоджене житло, обходити помешкання. Також приїхали волонтери, які надавали допомогу постраждалим та організували роздачу їжі та води для рятувальників і всіх залучених до ліквідації наслідків обстрілу. Харчі привозили пересічні полтавці та місцевий бізнес.
Місцевим жителям, чиє житло пошкодив вибух, видавали поліетиленову плівку та OSB-плити, щоб закрити пошкоджені й вибиті вікна та двері. Матеріали надали з міського резерву, для цього оперативно провели засідання міськвиконкому, а також їх привозили благодійні організації. Також до Полтави приїхав керівник віконної програми GEM фонду Говарда Бафета, щоб оцінити обсяги необхідної допомоги для відновлення.
Ліквідація наслідків ракетного удару тривала впродовж трьох діб – 5 вересня близько 18:00 ДСНС повідомила про завершення аварійно-рятувальних робіт. За їхніми результатами підтвердили загибель 55 осіб, ще 328 людей отримали поранення. Фахівці взялися ідентифікувати вилучені рештки людських тіл.
Фото: ДСНС
Аби вшанувати пам’ять загиблих, у Полтавській області оголосили триденну жалобу.
Загалом до ліквідації наслідків залучали 215 рятувальників і 36 одиниць техніки. На допомогу приїхали надзвичайники з Київської та Чернігівської областей.
Начальник ДСНС Полтавщини Андрій Хижняк розповів:
«Першочергова задача ДСНС – деблокування постраждалих, допомога постраждалим у зоні ураження, ми першочергово всіх виносили з зони ураження. Передавали кваліфікованим медикам, які надавали фахову допомогу в безпечній зоні».
Далі шестиповерхову будівлю інституту обстежували поверх за поверхом, розчищали всі уламки, до пошуку людей під завалами залучали кінологів зі службовими собаками.
Фото: ДСНС
Із місця ракетного удару вивезли близько 2 тисяч тонн різноманітних уламків. За словами Хижняка, жоден працівник ДСНС під час робіт поранень не отримав.
«Перш за все – професійна робота й порятунок людей, а емоції – вже після виїзду»
Про організацію роботи на місці ракетного удару розповів один із рятувальників Андрій Гречаний. Він прибув на об’єкт 4 вересня близько 7:30 у команді надзвичайників, які змінили колег і працювали протягом доби – до ранку 5 вересня.
«Через те, що об’єкт масштабний, були окремі локації, тобто оперативні дільниці, на кожній із яких був призначений керівник і відбувалися пошуково-рятувальні роботи: розбір конструкцій, пошук імовірних потерпілих, адже, можливо, хтось під завалами ще залишився живий але, наприклад, затиснутий і тому не міг самостійно вибратися. За найгіршого сценарію, це могли бути загиблі люди, рештки людей, які надалі можна буде ідентифікувати. Там було дуже велике нагромадження конструкцій, ми розбирали їх повністю», – говорить рятувальник.
Роботи переривали під час оголошення повітряної тривоги, адже передусім – безпека особового складу, пояснює Гречаний.
«Якщо є загроза, тим паче ми бачимо неодноразово, що бувають повторні обстріли об’єктів, то, звичайно, забезпечується безпека рятувальників. Ми відходили до найближчого укриття. Після відбою – продовжували роботу».
Андрій Гречаний служить в ДСНС вже 14 років, тому говорить, що розгубленості від масштабів трагедії немає:
«Можливо, якби це було до повномасштабного вторгнення, то десь інші емоції були, а вже на третій рік повномасштабної війни вже дуже багато в нас залучень було. Мене особисто залучали і в Харківську область, і в Гоголеве, коли, на жаль, і загиблі люди були. Ми так само проводили розбір конструкцій, пошуково-рятувальні роботи. Я зустрічав повномасштабну війну у Кременчуці на нафтопереробному заводі, тобто всі перші масштабні обстріли я ліквідовував у Кременчуці. Там також були великі масштаби, великі руйнування. Тож сьогодні емоційно, звичайно, ти все це крізь себе пропускаєш, адже це чиїсь діти, чиїсь батьки, чиїсь рідні – це наші люди. А з професійної точки зору сприймаєш це як роботу, як те, з чим стикаєшся щодня на службі.
У нас взагалі специфіка служби така, що вже багато чого пройшли, маємо великий досвід, тому про якусь розгубленість взагалі мови не може йти. Емоції – безперечно, адже всі ми живі люди, але вони відходять на другий план, в першу чергу – це професійна робота, виконання завдань, порятунок людей, пошуково-рятувальні, аварійно-рятувальні роботи, розбір завалів, а емоції – то вже ми після виїзду можемо один із одним поділитися», – розповідає надзвичайник.
Комунальні служби на місці удару
Для ліквідації наслідків ракетного удару залучали також комунальні служби Полтави, повідомила виконувачка обов’язків міського голови Катерина Ямщикова. Вони працювали цілодобово. Загалом у роботах брали участь 79 комунальників і 15 одиниць техніки: екскаватор, вантажні автомобілі, вишки таких підприємств:
• КП ЖЕО № 2;
• КП «Декоративні культури»;
• ПЕЗО «Міськсвітло»;
• КАТП-1628.
У нічні зміни працювали 34 фахівці та десять одиниць техніки.
Також команда з десяти працівників обстежувала житлові будинки та фіксувала пошкодження. Комунальні служби завершили ліквідацію 5 вересня близько 16:00.
Понад сотня операцій за день і багато ампутацій
Щоб госпіталізувати поранених, залучали 30 карет швидкої допомоги, розповів начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін. Постраждалі зверталися до десяти лікарень. Зараз поранені перебувають у сімох медичних закладах. За словами першого заступника міського голови Полтави Валерія Пархоменка, в міських медзакладах працювала 21 операційна, в яких 27 бригад медиків здійснили понад сотню операційних втручань.
Фото: «Полтавська Думка»
У Полтавській обласній лікарні імені Скліфосовського перебувають понад 50 тяжких та надтяжких поранених, розповів головний лікар закладу Григорій Оксак.
Усіх невпізнаних, які поступили до закладу, ідентифікували в перший же день, повідомив лікар.
«Операційні сестри плакали, коли бачили постраждалих і їхні травми. Але всі знали, що робити, паніки не було», – зазначив Оксак.
За його словами, в лікарні перебувають здебільшого пацієнти з політравмою. Також є пацієнти з ізольованими нейротравмами, велика кількість ампутацій. Усі молодого віку, здебільшого чоловіки, кілька жінок.
У закладі померли чотири людини: дві – на операційному столі, дві – в першу добу, повідомив Оксак 5 вересня.
Допомагали рятувати життя після атаки Полтави хірурги з кількох областей України. Лікарі напередодні ракетного удару прибули до Полтави на тренінг, організований провідними фахівцями нейрохірургічного відділення головної лікарні Полтавщини. Проте в день трагедії запропонували свою допомогу та приєдналися до полтавських медиків в операційних.
Це – нейрохірурги Олександр Мізернюк (третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги), Сергій Багрій (Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги), Олексій Леонтьєв (КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР), Ілля Балан (КНП Миколаївської міськради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги»), Михайло Притула (ВП «ЛІЛ» КНП Стрийської міської ради «ТМО «Стрийська міська об’єднана лікарня»).
Попри завершення пошуково-рятувальних робіт, потерпілі продовжували звертатися до полтавських лікарень за амбулаторною медичною допомогою, адже пережили великий стрес та мають психоемоційні травми, розповіли на брифінгу за участі головних лікарів полтавських міських лікарень.
Фото: «Полтавська Думка»
Станом на ранок 5 вересня в міські лікарні Полтави звернулися за допомогою 220 потерпілих, на стаціонарі лікується 181 особа. У надважкому стані в реанімації перебуває 21 людина. У міських лікарнях найбільше пацієнтів у стані середньої тяжкості, також є у важкому стані.
Головні лікарі спілкувалися з усіма потерпілими, говорять, що люди в шоковому стані та стресі, з ними працює психолог.
У міських лікарнях розгорнута кількість ліжок, яка дозволяє надавати і ургентну, і планову допомогу, переводити пацієнтів до інших медзакладів немає потреби.
Надання планової медичної допомоги призупинили 3 вересня, але вже наступного дня повноцінно відновили.
За словами Валерія Пархоменка, в міських лікарнях задіяли 564 медичних і технічних працівників. Щоб підтримати лікарів, медперсонал і технічних працівників, 6 вересня ініціювали виплату матеріальної допомоги:
лікарям – по 10 000 гривень;
середньому медперсоналу – по 7 000 гривень;
молодшому та техперсоналу – по 5 000 гривень.
Також місто спрямувало 14,3 мільйона гривень на поповнення резерву медикаментів і матеріалів для екстрених ситуацій.
Фейки про шикування та применшення кількості загиблих
Унаслідок удару навчальний корпус Полтавського військового інституту зв’язку практично знищений, 2/3 корпусу зруйновано, відбудувати можливо половину. Про це повідомив Ігор Міцюк – начальник об’єднаного навчального центру військ зв’язку.
«Щодо подальшої організації навчання – рішення вже ухвалені, але їх не озвучують з огляду на безпекову ситуацію», – зауважив Міцюк.
Тим часом соцмережами почали ширити неправдиву інформацію про сотні загиблих внаслідок удару по навчальному закладу.
Користувачі розповсюджують однаковий текст, в якому звинувачують владу у приховуванні наслідків ворожої атаки та применшенні кількості загиблих на кілька сотень чоловік.
Заяви про те, що в Києві роблять все, щоб применшити кількість жертв, зробили колишній нардеп Ігор Мосійчук та народний обранець Артем Дмитрук, який утік за кордон. Російські пропагандистські ЗМІ підхопили цю інформацію, посилаючись на Мосійчука та Дмитрука. Зрештою цей фейк почали поширювати користувачі соцмереж.
Також поширюють інформацію, нібито в день російської атаки на плацу навчального закладу відбувалося шикування.
Цю інформацію спростував керівник навчального закладу Ігор Міцюк:
«Жодних заходів із шикування, збору людей тощо не проводилися. Останні масові заходи були до ковіду, з початку повномасштабної – жодних заходів, це заборонено протоколом безпеки».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростував неправдиву інформацію про кількість загиблих, посилаючись на офіційні джерела, зокрема на Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
За інформацією Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Ігор Мосійчук давно заробив собі дуже сумнівну репутацію активним поширенням відвертих фейків і неправдивої інформації, що грає на руку пропагандистам РФ. Зокрема у квітні 2024 року він поширював дезінформацію про те, що російські ракети нібито «уразили одну з військових частин ЗСУ, на яку перетворили готель у Чернігові».
Оголошений у розшук Офісом генпрокурора Дмитрук після російського ракетного обстрілу Києва 8 липня закликав до миру з росіянами, а також відкрито критикував операцію ЗСУ на Курщині, звинувачуючи їх у знущаннях з місцевих жителів та безладах у місцевих крамницях.
Керівник навчального закладу розповів, що лише через дві хвилини після оголошення тривоги сталися два удари. Люди йшли в укриття. Ракети влучили на шляху двох евакуаційних виходів. Загалом у закладі шість аварійних виходів і ті, хто встиг потрапити в укриття, – врятувалися.
«Ми йшли в укриття, ми знали, що робити, але все було дуже швидко»
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для NBC News повідомив: «Ракета на Полтаву летіла близько 3 хвилин, тому люди не встигли спуститися до бомбосховища. Зараз вважається, що багато з них поранені або вбиті були саме в момент їх спуску в бомбосховище. Тобто люди зреагували достатньо швидко, але їм не вдалося зберегти себе».
Про швидкість удару розповів і один із потерпілих, з яким під час обходу поспілкувався головний лікар обласної лікарні Григорій Оксак. За його словами хлопець розповів, що почув свист, шум, розумів, що треба було впасти й сховатися, але не встиг зреагувати. «Ми йшли в укриття, ми знали, що робити, але все було дуже швидко», – сказав пацієнт.
Жителька одного з будинків поряд з Інститутом зв’язку Яніна Мазоха теж говорить про короткий проміжок між оголошенням тривоги та самим ударом.
«Я живу метрів за 350 від навчального закладу, на момент атаки працювала вдома. Почула сигнал тривоги й буквально через півтори хвилини – різкий звук. Я тоді подумала, що це винищувач пролітає, бо ніколи не чула звука ракети, але раніше чула, як наші винищувачі летять. Але гул не віддалявся, а наближався, після чого – глухий звук першого вибуху і з інтервалом близько хвилини – другого. Дуже потужні, навіть стіни будинку трохи ударною хвилею струсонуло, а потім почула, як розбиваються й падають вікна», – пригадує полтавка.
Вона розповіла, що одразу після вибухів пішла в коридор і телефонувала рідним, щоб переконатися, що з усіма все гаразд, а коли підійшла до вікна – побачила багато зацікавлених сусідів:
«Після вибухів в укриття ніхто не спускався, навпаки – всі виглядали з вікон і дивилися: звідки, що й куди летить і де це, що це. Напевно, це наша натура така, що цікавість бере гору. У будинку навпроти нашого всі виглядали з балконів і вікон. До місця удару я не ходила – якось лячно було, бо знаю, що можуть бути повторні атаки, коли там розбирають завали. А бабусі-дідусі, сусіди наші, в той бік гуляли, їм було цікаво. Я й досі не ходила туди, але плануємо віднести квіти».
Яніна розповіла, що її подруга перебувала за 50 метрів від навчального закладу під час атаки, вона отримала контузію й зараз лікується.
«Після удару страшно, ми під час тривог йдемо в коридор – ховаємося за правилом двох стін. Ми й до цього ходили, коли оголошували підвищену небезпеку. У підвал будинку не спускаємося – там не облаштоване укриття, звичайний підвал. А після ракетного удару я записалася на курси зупинки кровотечі», – говорить жінка.
За її словами, хоч ударна хвиля була відчутна, проте, на щастя, її будинок не зазнав пошкоджень.
У Полтаві вже розпочалися прощання з загиблими
Філіп Пронін повідомив, що загалом до Полтави приїхало понад 1500 родичів постраждалих. Є люди, які вважаються зниклими безвісно, є загиблі, особи яких не встановили. Частина людей – невпізнані тіла. Для довідок щодо можливого місця перебування на лікуванні постраждалих внаслідок трагедії в Полтаві працюють гаряча лінія Департаменту охорони здоров’я: (050) 505-29-59, а також телефони приймальних відділень: (066) 081-42-76; (0532) 60-71-85; (0532) 51-20-95; (0532) 60-97-16; (0532)56-59-46.
Щоб розмістити людей, які приїхали до своїх рідних із інших населених пунктів, 15 полтавських готелів запропонували номери.
Олександр Ціпло. Фото: Канівська міська рада
Внаслідок ракетного удару в Полтаві загинули військові з інших міст, які приїхали на навчання. Зокрема на офіційному сайті Канівської міської ради повідомили про загибель 26-річного Олександра Ціпла – жителя села Пекарі Канівської громади. Він служив за контрактом старшим водієм-електриком польового вузла зв’язку навчально-тренувального комплексу військової частини. Мав звання старшого солдата.
Олександр Равський. Фото: Острозька міська рада
Острозька міська рада повідомила про загибель 26-річного жителя громади Олександра Равського.
6 вересня на Затуринському кладовищі поховали 43-річного Олександра Тупіка. Як повідомило «Суспільне Полтава», він працював лаборантом у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Під час ракетного удару чоловік перебував на робочому місці.
На брифінгу 4 вересня заступник Полтавського міського голови Володимир Чередниченко розповів, що для поховань жертв російського обстрілу інституту зв’язку виокремлять частину Затуринського кладовища.
Поховання Олександра Тупіка. Фото: «Суспільне Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.
