Як скористатись цією програмою, яку запускає держава, і чому важливо таке обстеження, пояснив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
1 січня 2026 року в Україні стартує програма «Скринінг здоров’я 40+», яка буде поширюватися на всіх українців, старших за 40 років. Національний скринінг створений для того, щоб якомога більше людей перевірили своє здоров’я та вчасно виявили можливі ризики, інформує МОЗ. На реалізацію програми держава у 2026 році виділила 10 мільярдів гривень.
– Ми запускаємо її, аби вчасно виявити ранні ознаки серцево-судинних захворювань, появи діабету чи ментальних порушень, – розповів міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко в ефірі каналу ICTV.
За його словами, такий скринінг – це не ноу-хау, а те, що вже працює у країнах Європейського Союзу:
– Ми аналізували Польщу, Литву, Латвію, Естонію, Угорщину, Болгарію, які пішли таким же механізмом, як і ми, коли скринінг здоров’я виокремили в окрему бюджетну програму.
Саме такий вік (40+) для обстежень обрали, спираючись на європейську практику й наукові дослідження.
Віктор Ляшко зауважує, що часто-густо українці не йдуть до сімейного лікаря на профілактичні огляди, а приходять уже тоді, коли треба відкрити лікарняний або з’явилася досить серйозна проблема зі здоров’ям. Початкові перебіги тих хвороб, яким приділятимуть увагу під час скринінгу 40+, проходять безсимптомно або з такими симптомами, на які людина не звертає уваги або займається самолікуванням.
– Скринінг – це й дослідження, які покажуть можливу проблему, й спілкування з лікарем та огляд. Лікар може напрацювати модель, щоб ці симптоми не переросли у хворобу 3-4 стадії, які важко піддаються лікуванню, а інколи потребують хірургічних втручань чи встановлення інвалідності, – коментує він.
Так, скринінг дозволить виявити хвороби, про які людина може ще навіть не знати. Після проходження обстеження пацієнт отримає персоналізовані рекомендації щодо способу життя чи харчування та стану здоров’я. Лікар також у разі потреби може одразу призначити певні ліки, виписати направлення до вузькоспеціалізованого фахівця чи на кардіохірургічне втручання за необхідності. За інформацією МОЗ, держава розширює перелік препаратів, що можна отримати безоплатно або з частковою доплатою в межах програми реімбурсації «Доступні ліки» – нині їх уже понад 700.
Віктор Ляшко зазначив, що державі треба мотивувати українців прийти на обстеження здоров’я, й тому уряд вирішив зробити це фінансово. Програма передбачає, що через 30 днів після свого дня народження українці віком від 40 років отримуватимуть запрошення в застосунку «Дія» пройти скринінг свого здоров’я.
Після прийняття запрошення необхідно замовити «Дія.Картку» в застосунку або ж використати свою, уже оформлену. Через 7 днів на неї надійдуть кошти – 2 тисячі гривень. Їх можна використати тільки для проходження скринінгу здоров’я 40+.
Якщо «Дії» немає, через 30 днів після дня народження можна буде оформити пластикову картку зі спеціальним рахунком у банках-партнерах, які беруть участь у програмі, та звернутися до найближчого ЦНАПу. У ЦНАПі допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати спеціальний рахунок у банку.
2 тисячі гривень можна буде використати у будь-якому закладі охорони здоров’я – приватному, державному, комунальному – який бере участь у програмі та відповідає вимогам, які ставить держава.
– Спеціальні термінали будуть у тих закладах, які дали згоду на участь у програмі. Людина записалась, прийшла, після першого візиту приклала картку – і цю суму зняли, – пояснює міністр охорони здоров’я.
Віктор Ляшко додає: програма розроблена в такий спосіб, що скринінг можна пройти за один візит у зручний для людини час. Крім того, держава мотивуватиме медичні заклади проводити скринінг 40+ й у вихідні дні та створювати для цього окремі черги.
Скринінг здоров’я 40+ включатиме:
Сума у 2 тисячі гривень покриватиме базовий перелік досліджень. Якщо пацієнт захоче щось додати поза цим переліком, це можна замовити додатково.
Держава оприлюднить офіційний перелік медзакладів, які можуть проводити скринінг 40+. Приймання заявок від медустанов, які бажають взяти участь у програмі, буде доступне до 30 листопада 2026 року.
Віктор Ляшко повідомив, що станом на середину грудня у списку було вже 480 закладів, тож програма скринінгу охопить практично всю країну.
– Коли все запуститься, ми побачимо, де в нас є «чорні плями», і будемо працювати з громадами та лікарнями, щоб і там відкрити таку можливість, – коментує міністр охорони здоров’я.
За даними Міністерства охорони здоров’я, діабет уже діагностували у понад 1,3 мільйона українців. Ще скільки ж людей живуть із таким діагнозом та навіть не знають про нього.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповідає, що навіть під час повномасштабної війни серцево-судинні захворювання залишаються на першому місці серед причин смертності українців. Однією з головних причин встановлення інвалідності у 2025 році серед українців стали саме хвороби системи кровообігу: кожен п’ятий випадок припадає на ці діагнози. Протягом 2025 року 80 тисяч людей у країні отримали інвалідність через серцево-судинні захворювання.
– Тож 2026 рік у програмі медичних гарантій називаємо «Здорове серце». Ми запустили скринінг 40+ і розширюємо програму «Доступні ліки», запустили комбіновані препарати для контролю підвищеного артеріального тиску, переходимо на планове стентування та шунтування, – коментує очільник МОЗ.
Раніше за програмою медичних гарантій безоплатно стентування та шунтування проводили лише в ургентних випадках, коли в людини ставався інфаркт.
– Якщо сьогодні ми бачимо стенокардію третього, четвертого ступеня, коли в людини ще немає інфаркту, але вже є закупорення судин і потрібне оперативне хірургічне втручання (ангіографічно – через судину вводять стент), то ми це робитимемо безоплатно.
Люди зможуть зробити ці операції почергово – тобто планово.
За словами пана Ляшка, після звернення Міністерства охорони здоров’я до Верховної Ради парламент додав до централізованих закупівель 3 мільярди гривень. Частина цієї суми пішла на лікарські засоби для лікування онкології й орфанних захворювань, а інша частина – на придбання стентів і шунтів у 2025 році. У такий спосіб із 2026 року з’явиться можливість робити безоплатні ендоваскулярні хірургічні втручання.
Віктор Ляшко наголосив, що під час повномасштабної війни українці менше уваги приділяють власному здоров’ю. Через стреси в них частіше розвиваються ментальні порушення, інфаркти та інсульти стають молодшими (якщо раніше це була вікова група 60+, то зараз – 50+, і за прогнозами скоро може бути й 45+), а онкологія фіксується вже на 3-4 стадії, коли захворювання важко, довго і не завжди ефективно можна вилікувати.
Але міністр вважає великим досягненням останніх років те, що все менше людей в Україні говорять, що їм не потрібен психолог. Адже раніше була стигма щодо того, щоб звертатися по психологічну допомогу, бо в суспільстві закріпилась асоціація з «психами» та відповідними лікарнями.
– Минулого року 500 тисяч людей звернулися до свого сімейного лікаря з питанням психологічної підтримки й отримали консультацію. У цьому році динаміка десь аналогічна, буде приблизно 550 тисяч (звернень – ред.), – коментує міністр охорони здоров’я і додає, що зараз шалене навантаження лягло на психіатрів.
Він зазначив, що великий крок у напрямку підтримки ментального здоров’я українців полягав у тому, що сімейні лікарі пройшли спеціальні курси й тепер можуть виявляти ранні зміни у ментальному здоров’ї своїх пацієнтів.
– Але коли ми говоримо про ментальне здоров’я, ми не повинні говорити виключно про систему охорони здоров’я. Поруч є освіта, соціальна сфера, центри життєстійкості, психологи у соціальних установах, приватні психологи. Це широка система, яка може порадити, як упоратись із першими симптомами і не допускати подальших розладів, які будуть потребувати психіатра чи медикаментозного лікування.
Очільник МОЗ каже, що держава має план: зробити все можливе, щоб пацієнтам не потрібна була стаціонарна психіатрична допомога, тобто госпіталізація.
– Саме над цим працює міждисциплінарна робоча група з питань ментального здоров’я, створений координаційний центр при Кабінеті Міністрів України. Ми в усі верстви державного регулювання заходимо з питаннями психологічної підтримки, – коментує Віктор Ляшко.
Він каже, що в Європейському Союзі йде деінституалізація психіатричної допомоги, щоб не було монопрофільних психіатричних закладів.
– Ми ще зберігаємо монопрофільні психіатричні заклади, але ми до цього провели госпітальне планування та визначили кластерні лікарні (їх понад 250). І держава запровадила політику створити там центри ментального здоров’я, у яких працюють і психологи, і психіатри.
Зараз держава працює над стандартизацією та якістю послуг, які в цих центрах надають, а також над державним замовленням навчання спеціалістів, які будуть там працювати (адже зараз не скрізь є повна завантаженість спеціалістами).
– Ми розуміємо, що навантаження з року в рік (на фахівців із ментального здоров’я – ред.) під час повномасштабного вторгнення і після буде зростати. Тому ми повинні бути готові кадрово і за територіальною доступністю, – говорить міністр охорони здоров’я.
Очільник МОЗ розповів, що перелік обстежень, які охоплює скринінг 40+, може з часом змінюватись і розширюватись залежно від результатів програми.
Скринінг 40+ – це вигідно як для пацієнта, так і для держави. Адже вона тоді витрачатиме менше коштів на лікування населення, якщо хвороби вдасться виявляти на початкових стадіях. За словами Віктора Ляшка, у такий спосіб відбудеться зменшення економічного навантаження на систему охорони здоров’я й соціальну систему, яка підтримує пацієнта.
Головне фото: Українська правда
