Відповідно до реформи старшої профільної школи з 2027 року ліцеї (тобто 10-12 класи) мають стати структурно відокремленими від початкової та середньої школи закладами освіти. Багатьох батьків шокувало те, що раніше у школі вчилися з 1 до 11 класу, а тепер у навчальному закладі може залишитись тільки початкова ланка або школа стане ліцеєм і більше не набиратиме учнів 1-9-х класів.
На сайті міської ради 19 березня полтавці зареєстрували петицію, у якій просять дозволити набір до перших класів у Ліцей № 10 імені Володимира Короленка у 2026-2027 навчальному році. Петиція вже набрала необхідну кількість голосів – 252.
У петиції зазначається, що ліцей № 10 є фактично єдиним закладом освіти в центральній частині мікрорайону, який має належно облаштоване укриття, що дає змогу організовувати очний освітній процес.
«Просимо зберегти статус ліцею за навчальним закладом, передбачивши можливість набору та функціонування перших класів. Ліцей має високий освітній статус, підготовку вчителів та матеріально-технічну базу, що дозволяє поєднувати навчання у старших класах і початкових», – йдеться у звернення до Полтавської міської ради.
Батьки майбутніх першокласників переконані, що відкриття перших класів не погіршить якість освіти, а навпаки – забезпечить стабільний набір учнів і збереження контингенту.
Крім того, полтавці вважають, що закриття або невідкриття перших класів у Ліцеї № 10 імені Володимира Короленка:
«Полтавська думка» намагалася взяти коментар у директорки полтавського ліцею № 10 імені Короленка Олени Ткач, але в навчальному закладі відмовилися надавати коментарі й пояснити, чому у 2026-2027 навчальному році ліцей не прийматиме учнів у перші класи. Лише послалися на реформу старшої школи, якій слідує навчальний заклад.
А полтавка Дарʼя розповіла редакції, що цьогоріч планує віддати дитину до першого класу до ліцею № 2 «Подільський». Але наприкінці лютого на батьківських зборах закладу повідомили, що учні, які йдуть до першого класу у 2026-2027 навчальному році, – це останній набір до молодшої школи ліцею № 2 «Подільський». Із 2027 року навчальний заклад більше не набиратиме перші класи. Тобто в ньому не буде початкової школи.
Також полтавці стало відомо, що клас її дитини у 2027-2028 навчальному році (коли учні стануть другокласниками) переведуть до іншого навчального закладу.
– Нам сказали, що діти залишаться довчитися з цими вчителями й у цих приміщеннях, але юридично належатимуть до іншого освітнього закладу, який матиме початкову школу, – каже вона.
Ще рік тому, у квітні 2025 року, Міністерство освіти й науки України опублікувало роз’яснення щодо реформи старшої школи. Одним із пунктів було те, що для її впровадження потрібно змінити мережу закладів освіти, й ліцеї (тобто старша школа) мають стати відокремленими, адже старшокласники потребують інших підходів до навчання, ніж молодші учні.
Водночас гімназії й початкові школи (1-9, 5-9, 1-4 класи) не закриватимуть. Проте МОН пропонує змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші – гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.
У Міністерстві освіти й науки запевнили, що початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не зміниться.
То де ж будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі? Існує кілька варіантів:
Стратегічна кураторка проєкту «Зміст» із розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для старшої профільної школи Олена Северенчук прокоментувала виданню «Вчися.Медіа», що початкова школа (1-4 класи) та гімназія (5-9 класи) можуть працювати як один заклад або як окремі.
Згідно із Законом «Про повну загальну середню освіту», до 1 вересня 2027 року громади в Україні мають визначитися зі статусами шкіл: хто з них буде початковими школами, а хто – гімназіями й ліцеями, і нова мережа навчальних закладів має бути повністю сформована. У 2027-2028 навчальному році 9-ті класи, які вчаться за програмами «Нової української школи», мають перейти в 10-ті класи профільної школи з вибором профілів та курсів.
Щоб усі етапи профільної реформи рухалися, школи та громади мають розповідати учням, батькам та вчителям про всі зміни та з чим вони пов’язані. За словами Олени Северенчук, такої комунікації часто бракує, що посилює тривожність батьків та підриває довіру до освітньої реформи.
Вона підкреслила, що формуванням і затвердженням мережі займається місцева влада, а не Міністерство освіти і науки. МОН визначає засади, умови (наприклад, про мінімальну наповнюваність академічних ліцеїв), дає рекомендації, але рішення щодо мережі закладів освіти – на громаді. Тому комунікація має відбуватися щонайперше на цьому рівні, а також на рівні закладу освіти між адміністрацією й батьками.
Департамент освіти Полтавської міської ради у відповідь на запит редакції повідомив, що у 2024 році провів попередній аналіз мережі шкіл та учнівського контингенту. На основі результатів цього аналізу на 55-й сесії Полтавської міської ради депутати ухвалили рішення від 31 травня 2024 року «Про затвердження Плану оптимізації закладів освіти Полтавської міської ради на 2024-2027 роки». Згідно з затвердженим планом, у Полтавській громаді до 2027 року збиралися реформувати мережу закладів у 17 ліцеїв, 28 гімназій, 9 початкових шкіл, 2 спеціальні школи та призупинити діяльність 3 закладів освіти в старостинських округах.
З метою внести корективи до плану Департамент освіти Полтавської міської ради з листопада 2025 року до сьогодні проводить робочі зустрічі з керівниками шкіл для уточнення кількості закладів, які планують забезпечити профільну середню та початкову освіту у громаді. У пресслужбі Полтавської міськради нам відповіли, що наразі треба чекати рішення профільної депутатської комісії щодо остаточного затвердження мережі освітніх закладів громади, й відмовилися від коментарів.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти ухвалює засновник, тобто Полтавська міськрада. Директори полтавських шкіл також наразі відмовляються коментувати ситуацію з відокремленням старшої школи від молодшої та середньої.
Також у відповіді на інформаційний запит йшлося, що у 2025-2026 навчальному році Полтавська громада налічує 8 початкових шкіл (№ 41, 42, 43, 44, 45, 46, Ковалівська та Андрущанська початкові школи). У цих закладах освіти наразі навчається 872 учні, зокрема у перших класах – 230 учнів.
Станом на 1 вересня 2025 року школи Полтави прийняли 2234 учнів до перших класів. У 2026-2027 навчальному році, відповідно до планової мережі та з урахуванням демографічної ситуації в Полтавській громаді, планується набрати 2307 першокласників. Тож початкові школи у 2026 році не зможуть зарахувати усіх першокласників Полтави, отже, можна зробити висновок, що принаймні гімназії також вестимуть набір учнів до перших класів, навіть якщо ліцеї стануть повністю відокремленими.
Водночас у коментарі «Полтавській думці» пресслужба Полтавської ОВА поінформувала, що в області є ліцеї з початковою школою, які є єдиними закладами в населеному пункті, наприклад у Великій Багачці, Нових Санжарах, Оржиці тощо. Навіть у 2027 році такі ліцеї набиратимуть учнів до перших класів, відокремлювати старшу від молодшої та середньої школи у такому випадку немає сенсу.
«Якщо це полтавські школи, то в них були плани відкривати початкові класи з дошкільними підрозділами», – йшлося у відповіді від Полтавської ОВА.
Нагадаємо, раніше ми писали, які освітні програми можна обрати в Полтаві під час вступу до першого класу у 2026 році.
Головне фото: bipartisanpolicy.org
