Батьківська спільнота ліцею № 29 прийшла на засідання сесії Полтавської міськради з плакатами і вимагала не реорганізовувати навчальний заклад.
У Полтавській громаді оптимізують мережу шкіл. Це пов’язано з реформою старшої профільної школи, та з тим, що через недостатню наповнюваність класів Полтава не отримує державну субвенцію для закладів освіти в повному обсязі.
Так, на засіданні сесії Полтавської міської ради 21 квітня розглядали питання оновлення мережі навчальних закладів міста.
Згідно з планом, у Полтаві працюватиме 11 ліцеїв (замість 17), де учні зможуть отримати профільну середню освіту і які не прийматимуть дітей до перших класів:
28 шкіл будуть гімназіями – № 4, 5, 6, 9, 11, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 34, 37, а також Абазівська, Гожулівська, Пальчиківська, Сем’янівська, Супрунівська, Тахтаулівська та Чорноглазівська. Усі вони матимуть лише І-ІІ ступені навчання, отже, не набиратимуть дітей до старших класів, а навчатимуть лише учнів 1-9 класів.
Ліцей № 47 «Альтернатива» перестане працювати як окремий заклад, його приєднають до ліцею № 2 «Подільський» як відокремлений підрозділ.
Батьки учнів ліцею № 29 прийшли на засідання сесії, щоб висловити свою незгоду щодо того, що департамент освіти планує понизити статус навчального закладу до гімназії. Полтавці вимагали зняти з порядку денного питання № 111 та 112, у яких йдеться про відповідні зміни.
– Проєкт рішення про зміну статусу ліцею № 29 департаментом освіти готувався не прозоро, без належного громадського обговорення та без надання громаді вичерпного обґрунтування необхідності такого рішення, – обурювалися представники батьківської спільноти.
Вони наголосили, що ліцей № 29 користується значним попитом серед учнів і батьків та є опорним закладом із вивчення іноземних мов. Як підтвердження полтавці навели той факт, що в ліцеї загалом навчається 1150 дітей, а у вересні 2025 року у ньому сформували 5 десятих класів. За їхніми словами, ліцей входить до десятка найкращих закладів загальної середньої освіти Полтави за складанням НМТ та має сильний педагогічний колектив. На думку полтавців, міська влада намагається знищити один із найсильніших освітніх закладів району.
Ще наприкінці 2025 року батьки розмістили петицію на сайті Полтавської міської ради, у якій вимагали не реорганізувати заклад. Петиція набрала 665 електронних підписів та 448 рукописних.
– Станом на зараз немає жодного акту перевірки, висновку комісії, документа, який підтверджує невідповідність ліцею вимогам законодавства та його неспроможність забезпечувати відповідний рівень освіти, – кажуть полтавці та наполягають на необхідності громадського обговорення щодо цього питання.
Крім того, вони вважають сумнівним аргумент департаменту освіти, що в ліцеї № 29 немає осередку для вивчення предмета «Захист України». За словами представниці батьківської спільноти, такий осередок є у школі № 37, яку все одно планують зробити гімназією, а деяким закладам статус ліцею залишають і без цього осередку.
Батьки просили депутатів не голосувати за це рішення, поки не буде нормативного обґрунтування, що підтвердить необхідність змінювати тип закладу, а також прозорого аналізу наслідків такого рішення для учнів і громади. Якщо ж депутати все ж проголосують за рішення, полтавці навіть готові оскаржувати його у суді.
Профільна заступниця міського голови Леся Марталішвілі у відповідь на словами батьків учнів прокоментувала, що питання щодо ліцею № 29 неодноразово обговорювали на зустрічах у закладі і на засіданнях профільної депутатської комісії, також було листування з батьками, і департамент освіти надавав їм відповіді. Тому претензії батьків щодо необговорення цього питання вона вважає необґрунтованими.
Леся Марталішвілі звернула увагу на те, що, відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», громадські обговорення обов’язкові виключно під час розгляду питання про пониження статусу навчального закладу сільської місцевості:
– Про міські школи ніяких громадських обговорень ми не започатковуємо, бо законом це не вимагається. Департамент освіти Полтавської міської ради уповноважений на ухвалення рішень без проведення громадських обговорень, не порушуючи при цьому прав учасників освітнього процесу.
Заступниця міського голови зауважила, що під час ухвалення подібних рішень пріоритетною є думка дітей, а не батьків. Вона додала, що у 2026 році департамент освіти провів анонімне опитування серед учнів 9-х класів ліцею № 29. За результатами опитування, лише 46 % нинішніх 9-класників планують вступати до 10 класу. Із них 36 % готові змінити заклад для отримання профільної освіти, більше ніж 30 % не пов’язують своє майбутнє з навчання в Україні.
– Думка дітей змушує нас замислитися над тим, наскільки раціонально у нас зараз побудована мережа закладів освіти і 10-х класів. Ми розуміємо, що 46 % випускників – це значно менше 10-х класів у наступному навчальному році, ніж їх є на сьогоднішній день, – підкреслила вона.
Щодо показників ліцею № 29, Леся Марталішвілі назвала їх «не такими оптимістичними», як стверджували батьки. За результатами НМТ 2025 року, ліцей має у середньому 150 балів, що є «не таким високим балом, як хотілося б». У НМТ з англійської мови учні ліцею № 29 у середньому набрали 152,14, а школа № 26, яка не спеціалізується на вивченні мов, має кращий результат – 156,72 бали. Вона додала, що за період війни середній бал за результатами НМТ у ліцеї № 29 знизився аж на 22 пункти.
– Тому рейтинг не є підставою для того, щоб говорити, що 29 ліцей дає високий рівень знань і що колектив закладу має спроможність давати високоякісну профільну освіту, – переконана Леся Марталішвілі.
За її словами, той факт, що в Полтавській громаді функціонує 17 ліцеїв (відповідно до затвердженої у 2024 році мережі), не відповідає чисельності учнів старшої школи, яку департамент освіти очікує в наступному навчальному році.
Заступниця міського голови розповіла, що у 2026 фінансовому році є проблеми із забезпеченням, оскільки державна освітня субвенція розраховується від показника не менше 27 учнів у класі.
– У Полтаві цей показник не виконується. Тому ми на сьогодні маємо дефіцит фонду заробітної плати у вигляді освітньої субвенції для закладів освіти міста більш ніж 70 мільйонів гривень.
Тож якщо Полтава не встигне у 2026 році завершити оптимізацію мережі ліцеїв, це загрожує неотриманням освітньої субвенції, тоді фінансовий тягар ляже на громаду.
Вона зазначила, що у 2024 році представники українсько-шведської програми Polaris, яких залучали до аналітики і вибудови планової мережі ліцеїв Полтави, повідомили, що за показниками кількості дітей у громаді має працювати 8 ліцеїв.
– Ми на сьогодні пропонуємо 11 ліцеїв. І два з них є очевидними лідерами – ліцеї № 1 та № 3, їх потрібно зберегти. А інші піддали просіюванню та аналітиці, і не тільки за результатами НМТ. Тут і спроможність колективу взяти у роботу нові освітні програми та працювати за державними стандартами.
За її словами, в основу рішення при формуванні мережі ліцеїв вкладали як питання їхнього розташування по місту, так і доступності. Так, у Подільському районі буде два ліцеї (№ 2, 17), у центральній частині міста – 5 (№ 1, 3, 10, 14, 38), у мікрорайонах Алмазний і Сади – два (№ 26 і 33), на Половках – № 32. Окремо вона виділила ліцей № 13, який є єдиним, що поки міститиме у своєму складі початкову школу через віддаленість від інших закладів освіти. Згідно з планом, він має припинити набір учнів до першого класу у вересні 2027 року.
Леся Марталішвілі розповіла, що школи № 19, 28, 30 і 37, які погодилися стати гімназіями та базами для підготовки майбутніх ліцеїстів, отримають освітню субвенцію на створення сучасних лабораторій природничої галузі. Але ліцей № 29 втратив можливість потрапити у цей перелік, бо його статус не приведений у відповідність до вимог законодавства.
Заступниця міського голови підкреслила, що законодавство вимагає від громад на 1 вересня 2027 року мати сформовану мережу, тому якщо чекати ще рік зі зміною статусу ліцею № 29, як пропонують батьки, це лише погіршить ситуацію. Тож з ухваленням рішення більше не можна зволікати.
– Уряд неодноразово підкреслював, що реформу старшої профільної школи не скасують. Вона буде реалізована в повному обсязі до 1 вересня 2027 року, як би громади не опиралися, – додала Леся Марталішвілі.
Виконувачка обов’язків міського голови Катерина Ямщикова прокоментувала, що проєкт рішення щодо освітньої мережі вносився до порядку денного більше, ніж протягом пів року, щоб усі депутати і кожна школа могли з ним ознайомитись та за необхідності поставити запитання.
– Не може бути у нашій невеликій громаді так багато ліцеїв. Якщо не приведемо до відповідності (освітню – ред.) мережу, будемо втрачати кошти, – каже вона.
Депутати Сергій Каплін та Влада Співак намагалися переконати колег не голосувати за рішення щодо оптимізації закладів освіти та затвердження мережі ліцеїв Полтави. На їхню думку, останнє, на чому треба економити і що треба «реформувати в негативному ключі» – це школи.
– Наша освітня мережа – це не про економію. Я бачу, що зараз вперше в Україні відбуваються величезні вкладення у матеріально-технічну базу шкіл, вперше у Полтаві створюються величезні STEM-осередки, йдуть ремонти класів біології, хімії, фізики. Тому для мене це рішення – не про економію, а про підвищення якості освіти, – висловила свою думку Катерина Ямщикова.
Сергій Каплін та Влада Співак повідомили, що голосуватимуть проти, депутатка Оксана Дрюк сказала, що утримається, а Оксана Лазаренко – що не голосуватиме. Усе ж більшістю голосів депутати ухвалили рішення № 111 та 112.
