У Полтавській громаді працюють двоє фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – Олена Мараховська та Олександр Мормуль. Вони допомагають ветеранам переходити від військової служби до цивільного життя, а також консультують членів їхніх родин та родичів чинних, загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців.
Полтавські фахівці з супроводу ветеранів Олександр Мормуль та Олена Мараховська
На початку серпня 2024 року уряд ухвалив постанову, що запроваджує в Україні посаду фахівця з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Про це повідомляла пресслужба Міністерства у справах ветеранів.
– Ветерани й ветеранки повертаються з фронту зовсім іншими людьми, адже війна змінює свідомість, поведінку. Саме для полегшення шляху переходу до цивільного життя ми й впроваджуємо інститут фахівця з супроводу ветеранів, – пояснював тодішній виконувач обов’язків міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.
На першому етапі проєкту, у 2024 році, планували набрати до 3 тисяч людей, а загалом – 11 300 фахівців із супроводу в усій Україні.
Як зазначав Олександр Порхун, фахівець із супроводу першим зустрічатиме ветерана та ветеранку після повернення у громаду. Він має стати радником для ветеранів та членів їхніх родин, а також сімей загиблих захисників. Фахівець забезпечує інформаційний супровід та підтримку, надає юридичну допомогу та консультації щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, започаткування власної справи, допомагає заповнювати документи.
У 2024 році на реалізацію проєкту з запровадження фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб держава виділила 3,2 мільярда гривень, у 2025 – 2,93 мільярда гривень.
У Полтаві демобілізовані військовослужбовці, ветерани та члени їхніх сімей, а також родичі чинних, загиблих, зниклих безвісти захисників можуть звернутися за консультацією до фахівців із супроводу у Ветеранському центрі Полтави, що на вулиці Соборності, або за телефоном (050) 346-99-76. Крім того, центр має сторінки у фейсбуці та інстаграмі.
Ветеранський центр Полтави. Фото: «Полтавщина»
Олена Мараховська – юристка за фахом, має 20-річний стаж роботи у сфері юриспруденції. Вона пояснила, що обрала посаду фахівчині з супроводу ветеранів, бо хотіла бути дотичною до проблем сьогодення:
– Я юрист і маю адвокатське посвідчення, займалася індивідуальною практикою. Коли до мене зверталися ветерани, я за своїми особистими переконаннями не могла брати з них кошти. Тому я вирішила, що хочу надавати послуги на безоплатній основі цій категорії осіб. А тоді побачила, що Мінветеранів оголосив конкурс на цю посаду, і я зрозуміла, що це те, чого я бажала, – мій шанс реалізувати себе в допомозі ветеранам, ветеранкам, членам їхніх родин. Для мене це передусім була допомога у розвʼязанні їхніх юридичних питань, на чому я спеціалізуюся.
Олександр Мормуль – ветеран війни, захищав Україну у складі ЗСУ ще з часів АТО.
– У цивільному житті в іншій професії мені важко було себе знайти, тому ця робота для мене – поклик серця, моя місія, – каже він.
Позиція держави така, що під час відбору фахівців із супроводу перевагу надають ветеранам, адже вони зможуть допомагати за принципом «рівний рівному».
– Держава хоче бачити на цій посаді більше ветеранів. Таким людям легше зрозуміти проблеми, бо вони самі з ними стикалися. У мене самої брат військовослужбовець, учасник бойових дій, – коментує Олена Мараховська. – Усі, хто працює в цьому секторі, – дотичні до війни.
За словами Олександра Мормуля, посада фахівця з супроводу важлива тому, що слугує містком розуміння між військовим, його родиною та цивільними громадянами, а також допомагає розв’язувати бюрократичні питання з підприємствами, установами, організаціями.
– Україна має унікальний досвід війни. Масштабні бойові дії на теренах держави відбувалися досить давно, але і зараз є велика прірва між соціальними верствами населення країни, – каже Олександр Мормуль.
Він додає, що завдяки роботі з фахівцем із супроводу ветерани та ветеранки, члени їхніх сімей отримують розуміння, повагу, відчуття важливості, а не покинутості та відпрацьованого матеріалу, як буває в більшості випадків ставлення до них.
– Важливо і просто з уважністю вислухати звернення людини та максимально долучитися до розвʼязання проблеми, – коментує чоловік.
Коли ветеран повертається зі служби у цивільне життя, він стикається з багатьма проблемами, пояснює Олена Мараховська:
– По-перше, у кожного однозначно є психологічні проблеми, тому що їм важко після війни адаптуватися й бачити цивільне життя. По-друге, бюрократизм, «паперові» реалії, з якими ветерани стикаються: оформлення статусу УБД, отримання групи інвалідності, реалізація пільг. Немає такого, щоб усе відбувалося швидко, без їхньої участі. Щоб реалізувати якусь пільгу, ветерану треба йти й подавати документи, заявляти про себе. Немає єдиної бази, щоб усе йшло одночасно й автоматично.
Відвідувачі можуть отримати у Ветеранському центрі первинну психологічну допомогу, юридичні консультації, дізнатися про реабілітаційні, освітні можливості тощо. Крім того, фахівці з супроводу відвідують лікувальні та оздоровчі заклади, де комунікують із ветеранами.
Олександр Мормуль озвучив основні запити, з якими приходять відвідувачі:
Олена Мараховська підкреслює, що кожен випадок – індивідуальний, тому потрібен окремий підхід до кожної людини. Є ветерани, які мають серйозні поранення, наприклад, втрачають руку чи ногу, не можуть самостійно піклуватися про себе. Варто зважати, що не в усіх є родичі, які можуть допомогти та підтримати.
– Є різні ситуації й різні ветерани, тому в них і різні проблеми після повернення. Хтось справляється самотужки, а хтось не зможе нічого зробити без сторонньої допомоги, – зауважує фахівчиня.
Загалом Олена Мараховська розподілила проблеми людей, з якими вона працює, на три найголовніші сектори: психологічні, юридичні та соціальні (адаптація в соціумі). Потім вони розмежовуються на безліч дрібних.
Жінка навела приклад, що до неї в супровід потрапив чоловік, який понад два роки захищав Україну, однак у квітні 2024 року отримав тяжке поранення. У результаті він отримав першу групу інвалідності підгрупи Б (пересувається лише на кріслі колісному, потребує сторонньої допомоги).
– Після річної реабілітації Денис повернувся додому, де опинився сам на сам із величезним списком проблем. Я допомогла йому спочатку розвʼязати юридичні питання, серед яких були звільнення з військової служби, звернення до відповідних органів для виплат у зв’язку зі встановленням групи інвалідності, отримання статусу. Одночасно з цим ми організували йому госпіталізацію на реабілітацію, – каже Олена.
Вона додала, що в Ветеранському центрі продовжують співпрацю з Денисом і зараз займаються питанням постановки його на квартирний облік. Також до Дениса прикріплені працівники соціальних служб, які допомагають йому в побутових справах.
Олександр Мормуль зазначає, що посада фахівця з супроводу – це відносно нова професія, і далеко не всі ветерани обізнані про її існування. Але, за його словами, наразі держава працює в цьому напряму, про посаду фахівця з супроводу говорять у медіа та соціальних мережах.
Серед труднощів у роботі фахівця із супроводу Олена Мараховська називає значний документообіг та звітність, на які витрачається час тоді, коли можна реально допомогти ветеранам та членам їхніх сімей.
– Також до труднощів можна віднести відсутність службового посвідчення фахівця, але це питання наразі розвʼязує Міністерство у справах ветеранів України – вносить зміни до законодавства, що регулює діяльність фахівця з супроводу, – говорить наша співрозмовниця.
У Ветеранському центрі констатують, що навантаження на фахівців із супроводу ветеранів із кожним днем збільшується, кількість звернень зростає, і деякі проблеми, з якими приходять люди, потребують ретельного дослідження та опрацювання. За проєктом, один фахівець веде близько 100 осіб.
Запити у роботі фахівця супроводу ветеранів. Джерело зображення: ГО «Простір можливостей»
Олена Мараховська працює фахівчинею із супроводу з листопада 2024 року, за цей час надала понад 320 консультацій. Олександр Мормуль почав працювати у травні цього року й надав близько 20 консультацій.
9 червня стартував конкурс на посаду фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, поінформував виконувач обов’язків начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Подати заявку для участі можна за посиланням на платформі «е-Ветеран».
Громадська організація «Простір можливостей», яка спільно з Мінветеранів готує фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, опублікувала карту, на якій можна знайти фахівця у своїй громаді, а також їхні контактні дані. Поки що там вказані лише фахівці з супроводу ветеранів, а надалі – всі можливі стейкхолдери в рамках ветеранської політики.
За даними «Простору можливостей», станом на 1 травня 2025 року в українських громадах працевлаштували 1187 фахівців із супроводу ветеранів. Із цієї кількості 42 % – учасники бойових дій та члени їхніх родин.
Карту презентували на Всеукраїнському діалозі «Громади – ветеранам». Очільниця «Простору можливостей» і міністерка у справах ветеранів 2019 – 2020 років Оксана Коляда, підсумовуючи висновки заходу, повідомила, що питання взаємодії фахівців різних сфер та рівнів, розбудова системи супроводу у військовому та цивільному середовищі – дуже актуальні питання.
– Запит на супервізію (допомога у розвʼязанні складних випадків – ред.) фахівців із супроводу на сьогодні реалізовується окремими експертами й самими фахівцями. Цю ситуацію потрібно негайно виправляти, запускаючи інститут провідного фахівця із супроводу, – наголосила Коляда.
Олена Коляда. Фото: фейсбук
Вона зазначила, що незабаром має запрацювати принцип екстериторіальності у цій галузі, а також активно розгортатиметься система фахівців із супроводу в цивільних лікарнях.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
// Переключение языка
