Поки в Об’єднаних Арабських Еміратах тривають переговори між США, Україною та РФ, Росія продовжує вбивати українців і знищувати українську енергосистему.
Унаслідок російських ударів по Дніпропетровській області вночі 21 січня загинули чоловік 77 років та жінка 72 років. Про це поінформував голова ОВА Олександр Ганжа. Ще одна 53-річна жінка постраждала, її госпіталізували в стані середньої тяжкості. У Синельниківському районі виникли пожежі, пошкоджень зазнали 3 приватні оселі.
22 січня російські війська завдали чотири удари по Комишувасі Запорізького району. Як повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров, одна людина загинула, ще 10 постраждали – 8 жінок та двоє чоловіків. Шістьох людей забрали до лікарні – проходити обстеження, четверо від госпіталізації відмовилися.
23 січня росіяни атакували цивільний автомобіль біля села Прудянка Харківської області, в результаті чого загинули троє людей. Двоє загинули на місці, одна жінка – згодом у лікарні. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, ще троє жінок отримали травми різного ступеня важкості, постраждалих госпіталізували.
У ніч на 24 січня противник здійснив комбінований удар по Україні з застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА. Повітряні сили звітували про 396 зафіксованих засобів повітряного нападу, з яких про 372 збиті чи пригнічені.
Протягом комбінованої атаки у ніч на 24 січня російська армія вбила одну людину в Києві та поранила близько 40 по всій Україні, серед яких двоє дітей, сповістив глава МВС Ігор Клименко. Внаслідок обстрілу пошкоджень зазнали понад 170 об’єктів: енергетична інфраструктура, 60 житлових будинків і 80 цивільних автомобілів.
За даними ДСНС, у Голосіївському районі Києва росіяни поцілили по верхньому поверху кондитерської фабрики, внаслідок чого загинула жінка.
24 січня у Києві внаслідок масованої атаки без опалення знову залишилися майже 6 тисяч будинків, повідомив мер міста Віталій Кличко.
Більшість із них – ті, які вже двічі підʼєднали чи намагалися підʼєднати до теплопостачання після обстрілів 9 та 20 січня. Також були проблеми з водопостачанням на лівому березі столиці та частково – на правому.
25 січня окупанти обстріляли Дружківку на Донеччині з РСЗВ «Смерч», загинула 78-річна жінка. Як повідомила Донецька облпрокуратура, ще троє містян – 47, 60 та 66 років – отримали осколкові поранення, мінно-вибухову травму й травматичну ампутацію стопи. Вони перебували на вулиці.
У ніч на 25 січня на Полтавщині працювала ППО, інформував начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич. Унаслідок падіння уламків пошкоджень зазнав спортивний майданчик та покрівля одного з підприємств у Полтавському районі. Обійшлося без постраждалих.
Футбольний клуб «Ворскла» підтвердив, що внаслідок атаки 25 січня був пошкоджений стадіон «Молодіжний» у Полтаві.
За даними виконувачки обов’язків міського голови Полтави Катерини Ямщикової, вибухова хвиля від ударного безпілотника пошкодила 33 вікна житлової забудови, 4 дверей, 3 покрівлі, 3 стіни та 2 стелі в Полтавській громаді. Щоб тимчасово закрити ці пошкодження, з міського матеріального резерву видали необхідні матеріали. Станом на ранок 27 січня всі пошкоджені вікна вже закрили.
До ліквідації наслідків залучили чотирьох працівників та одну одиницю техніки КП «Декоративні культури». Для збору будівельних відходів КАТП-1628 додатково встановило три великогабаритні контейнери. На місці також працюють гуманітарні місії ООН «Проліска» та «Право на захист».
Російські обстріли з жовтня 2025 року пошкодили 8,5 ГВт генерувальних потужностей в Україні, зокрема тепло- та гідроелектростанції. Про це розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в Давосі 20 січня на полях Всесвітнього економічного форуму.
Він наголосив, що захистити ці потужності було б дешевше, ніж відновлювати їх, однак Україні не вистачає засобів протиповітряної оборони.
За словами міністра, для покриття дефіциту Україна наразі імпортує рекордний обсяг електроенергії з Європи – 1,9 ГВт.
– Ми маємо пройти цю частину важкої зими, нам потрібно обладнання, його запаси вичерпалися. Зараз невідкладні потреби становлять 1 мільярд доларів – генерувальні потужності, мобільні підстанції, бекапи, обладнання, – заявив глава Мінекономіки.
За його словами, в Україні вже працюють генератори загальною потужністю понад 1 ГВт, які допомагають утримувати бізнеси, але з ними є проблеми в морозну погоду, тому їх потрібно більше.
Міністр енергетики Денис Шмигаль назвав ситуацію в енергосистемі 22 січня найважчою з часів блекауту в листопаді 2022 року. Постійні обстріли спричинили пошкодження генераційного обладнання, розбиті розподільчі мережі й трансформатори.
За даними компанії ДТЕК, енергосистема працює на межі можливостей, частина енергооб’єктів перебуває в аварійному ремонті.
Щоб не допустити перевантаження мереж, диспетчери змушені застосовувати аварійні відключення, які важко спрогнозувати.
23 січня президент Володимир Зеленський заявив, що влада ухвалила рішення про доплати працівникам, які залучені до аварійно-відновлювальних робіт після обстрілів. Кожному робітнику, який працює в аварійно-відновлювальних бригадах, передбачена доплата по 20 тисяч гривень за січень, лютий і березень.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розповіла, що додаткові виплати до зарплати отримуватимуть працівники енергетичних компаній незалежно від форми власності, підприємств житлово-комунального господарства та «Укрзалізниці», які виїжджають на пошкоджені об’єкти та відновлюють електро-, газо-, тепло- й водопостачання, а також роботу газової інфраструктури.
Підприємства подадуть персональні списки ремонтників, а кожному, хто має право на доплату, надійде повідомлення через застосунок «Дія» чи SMS.
Під час засідання «енергетичного Рамштайну» у форматі G7+ партнери ухвалили рішення про підтримку України на тлі масованих атак РФ на енергосистему. Про це 24 січня повідомив віцепрем’єр Олексій Кулеба.
За його словами, США нададуть понад 400 мільйонів доларів, Німеччина – 60 мільйонів євро, Велика Британія та Нідерланди – по 23 мільйони євро, Італія – 10 мільйонів, плюс додатково 50 мільйонів закладено в бюджеті на 2026 рік.
Також Данія надає додаткову підтримку енергетичному сектору України в розмірі 20 мільйонів євро, щоб допомогти українцям пережити зиму. Про це йдеться в повідомленні на сторінці посольства Данії в Україні.
Президент Володимир Зеленський розповів, що під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі обговорив з американським президентом Дональдом Трампом питання ППО, гарантій безпеки, фінансування відбудови України та Донбасу.
Він домовився з президентом США Дональдом Трампом про надання Україні ракет PAC-3 для систем Patriot. За інформацією «Укрінформу», про кількість ракет він не уточнив.
За словами Зеленського, питання Донбасу було ключовим. Також йшлося про пакет документів, відомий як «план процвітання».
Український президент повідомив, що 23-24 січня під час перемовин в ОАЕ між Україною, США та РФ зосередилися на обговоренні можливих параметрів закінчення війни.
За підсумками зустрічей цими днями, додав глава держави, всі сторони домовились доповісти у своїх столицях щодо кожного з аспектів перемовин і узгодити з лідерами подальші кроки.
Перед початком переговорів прессекретар правителя РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремль наполягає на виведенні Збройних сил України з Донбасу, бо це наче є важливою умовою переговорів щодо закінчення війни.
Видання Politico передає, що Росія хоче спільно з українцями розподіляти виробництво електроенергії з окупованої Запорізької атомної електростанції. Наразі невідомо, йдеться про 50 на 50 % чи інше співвідношення.
Американські посадовці заявили, що значна частина переговорів цього тижня була зосереджена на економіці, а також на тому, хто контролює Запорізьку атомну електростанцію, яку окупували російські війська.
«Жодної угоди досягнуто не було, але поштовх – підтримуваний Москвою – полягає в тому, щоб Україна та Росія спільно розподіляли виробництво електроенергії з цієї станції, яка є найбільшою в Європі», – йдеться в матеріалі Politico.
За даними видання Axios, в Абу-Дабі проходили переговори не лише в тристоронньому форматі за участі України, США та Росії, але й двосторонні переговори України та РФ без участі американської сторони.
Американські чиновники заявили, що протягом двох днів переговорів були обговорені всі питання – територіальні вимоги Росії на Донбасі, суперечка щодо Запорізької атомної електростанції та які кроки з деескалації конфлікту будуть необхідні обом сторонам, щоб чітко дати зрозуміти, що війна закінчилася та не поновиться.
Український посадовець заявив виданню Axios, що, хоча було досягнуто «значного прогресу», все ще незрозуміло, чи дійсно Володимир Путін хоче закінчити війну та чи надасть своїм переговорникам повноваження укласти угоду.
Американські чиновники заявили, що зустріч в Абу-Дабі стала важливим кроком на шляху до наступного етапу переговорів.
– Ми дуже близькі до зустрічі Путіна й Зеленського, – сказав один з американських чиновників.
Він припустив, що якщо наступна тристороння зустріч в Абу-Дабі принесе більше прогресу, це може призвести до зустрічі сторін у Москві чи Києві.
Американський посадовець заявив, що наступний раунд переговорів між Україною, США та Росією в ОАЕ запланований на 1 лютого.
Президент України Володимир Зеленський на спільній пресконференції з лідерами Литви та Польщі у Вільнюсі заявив, що документ про гарантії безпеки від Сполучених Штатів готовий до підписання. Угоду мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада України.
Окремо президент згадав про європейську частину гарантій безпеки. У них, за словами Зеленського, мають бути зафіксовані результати роботи «Коаліції рішучих» та дата набуття членства в ЄС.
Володимир Зеленський говорить, що Україна на технічному рівні буде готова відкрити всі кластери переговорів про вступ до ЄС у першому півріччі 2026 року, а у 2027-го – повністю готова до вступу на «технічному рівні».
– Ми хочемо конкретну дату (вступу в ЄС – ред.) в нашому договорі про закінчення війни, щоб потім всі сторони дотримувалися цих домовленостей, включаючи й агресора, який буде підписувати 20-пунктний план, якщо прийде такий момент, – додав Зеленський.
Вісім джерел повідомили виданню Financial Times, що адміністрація президента США Дональда Трампа дала Україні зрозуміти – гарантії безпеки від США для України залежатимуть від попередньої згоди Києва на мирну угоду. Вона натомість передбачає виведення українських військових із неокупованих Росією частин Донецької та Луганської областей.
Сполучені Штати також повідомили Україні, що можуть запропонувати більше озброєння для зміцнення її армії в мирний час, якщо вона погодиться на угоду.
Видання Politico писало, що США вважають свої гарантії безпеки для України ціннішими за європейські, попри відмову Вашингтона відправляти своїх військових.
Російські військові залишили позиції на острові Олексіївський на Херсонщині, повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин:
– Наша розвідка фіксує залишення позицій у результаті активних дій Сил оборони України та низький морально-психологічний стан тих військовослужбовців, які перебували на цих позиціях.
За його словами, Росія проводить перегрупування з Херсонського напрямку: знімає підрозділи повітряно-десантних військ і перекидає на Оріхівський напрямок на Запоріжжі.
Російські війська посилюють тиск на північну частину Мирнограда Донецької області: в центрі міста тривають стрілецькі бої з ворогом, 27 січня інформує 7 корпус швидкого реагування ДШВ.
Військові зазначають, що для подальшого штурму «верхнього» Мирнограда росіяни продовжують накопичувати важку техніку в районі Новогродівки.
У взаємодії з 1-м корпусом Нацгвардії «Азов» бійці 7-го корпусу блокують противника на лінії «східні околиці Мирнограду – Красний Лиман – Родинське».
У Покровську ворог сконцентрував головні зусилля на окупації Гришиного. Росіяни, використовуючи несприятливі погодні умови, накопичують легку техніку та людей у районі промзони на північному заході міста. Надалі ворог намагається просуватися в бік Гришиного кількома маршрутами.
Загалом у смузі відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ суттєво зростає застосування ворогом БпЛА різних видів. Ворог активніше запускає «Молнії» у якості дрона-матки, що несуть на своєму борту від двох FPV та надалі завдають по цілі потрійний удар. Фіксуються випадки використання дронів на оптоволокні, які досягають понад 20 кілометрів в глибину української оборони. Також зростає кількість ворожих ударів тактичною авіацією.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що однією зі стратегічних цілей України у війні є завдання Росії до 50 тисяч втрат на місяць, щоб зробити війну для неї непосильною.
Він повідомив, що для досягнення результатів у військовій сфері визначили кілька ключових етапів, першим із яких є перебудова управління.
За словами міністра, підхід до роботи Міністерства оборони має змінитися: йдеться не лише про закупівлі та забезпечення, а про цивільний нагляд, координацію та чітку синхронізацію процесів.
На головному фото – ліквідація наслідків атаки на Полтавську громаду у ніч на 25 січня. Джерело: Полтавська міська рада
