Упродовж тижня росіяни щодня атакували Полтавську область, б’ючи по підприємствах, автозаправних станціях, приватному домоволодінні, об’єкті залізничної інфраструктури. Також за п’ять днів окупанти двічі масовано вдарили по Києву, забравши життя 50 людей.
1 липня близько 9:00 росіяни вдарили по Полтаві балістичною ракетою – за попередньою інформацією обласної прокуратури – «іскандером». Унаслідок атаки четверо чоловіків отримали травми. Усім надали медичну допомогу. Як повідомив очільник ПОВА Віталій Дяківнич того ж дня ввечері, троє чоловіків відмовилися від госпіталізації, а одного доставили до лікарні.
Ракета пошкодила складське приміщення приватного товариства, вибуховою хвилею вибило 39 вікон у двох закладах професійно-технічної освіти та шість вікон у трьох житлових будинках. Удар також спричинив пожежу – її ліквідували вогнеборці ДСНС. Слідчі Управління СБУ в Полтавській області розпочали досудове розслідування цього обстрілу. Його кваліфікували як воєнний злочин.

2 липня ворог атакував Полтавський район. Ворожа ціль, тип якої встановлюють, влучила по території приватного домоволодіння, пошкодивши житловий будинок, дві господарські споруди та автівку. Двоє людей зазнали гострої реакції на стрес. Ще одна ціль впала на відкритій території приватного підприємства. В облвійськадміністрації зазначили, що повідомлення про травмованих людей не надходили.
3 липня росіяни атакували безпілотниками три автозаправні станції у Лубенському районі. Як повідомили в Полтавській ОВА, внаслідок ударів постраждали шестеро людей, серед них і волонтерка зі Швеції. Також обстріл пошкодив устаткування АЗС, скління вікон та дві автівки.
4 липня зранку ворожий дрон атакував промислове підприємство у Полтавському районі. До ліквідації наслідків обстрілу залучали 56 рятувальників та 13 одиниць спецтехніки. У ДСНС Полтавщини також повідомили, що під час роботи надзвичайників окупанти завдали повторного удару по місцю проведення рятувально-аварійних робіт.

Удень цього ж дня окупанти знову вдарили по підприємству в цьому ж районі та обстріляли об’єкт енергетики в Миргородському районі, внаслідок чого близько 600 людей кілька годин поспіль лишалися без світла.
6 липня вночі та зранку, за інформацією очільника ПОВА Віталія Дяківнича, в регіоні працювала ППО. Уламки одного безпілотника впали на території промислового підприємства в Миргородському районі. Також відомо, що ще один російський дрон влучив по території підприємства в цьому ж районі.
7 липня зранку ворожі безпілотники атакували промислові підприємства в Миргородському та Полтавському районах. В ОВА повідомили, що за допомогою медиків звернулася одна людина. У ДСНС регіону уточнили, що внаслідок обстрілу підприємства в Полтавському районі виникли пожежі на кількох локаціях. Вогнеборці загасили всі осередки займання попри повторні ворожі удари.

Також вранці російський дрон влучив по одному з приміщень підприємства залізничної інфраструктури в Полтавському районі.

Як повідомила 6 липня Бродівська міська рада, 30 червня, виконуючи бойове завдання з перехоплення ворожих дронів, загинув екіпаж вертольота Мі-8. У Нехворощанській громаді Полтавської області повідомили про загибель одного з льотчиків – Михайла Деряги, зазначивши, що трагедія сталася біля села Старицьківка, що в Полтавському районі.
Свій останній бій того дня прийняли командир екіпажу та капітан Юрій Ворон, льотчик-штурман і майор Валентин Мукшинов, бортовий технік і старший лейтенант Богдан Хміль, повітряний стрілець і молодший сержант Михайло Деряга.
Юрій Ворон із дитинства мріяв стати льотчиком. У 2013 році він вступив до ХНУПСу, опісля – проходив службу в 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». Перший бойовий досвід Юрій отримав, беручи участь в Операції об’єднаних сил. Від початку великої війни чоловік здійснив десятки бойових вильотів.

Валентин Мукшинов від початку повномасштабної війни виконував бойові завдання на різних оперативних напрямках. У Бродівській міськраді зазначають, що штурман-льотчик під час вильотів проявляв мужність, відданість та професіоналізм.

Богдан Хміль розпочав службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди» в березні 2022 року. Чоловік неодноразово виконував бойові завдання у складі екіпажу вертольота.

Михайло Деряга проходив військову службу в бригаді з листопада 2023 року. У складі екіпажу вертольота виконував бойові завдання з захисту повітряного простору України.

Як розповів проректор Полтавського державного медичного університету з науково-педагогічної роботи та лікувальної роботи й медик Ігор Ксьонз, станом на 29 червня троє хлопців, поранених внаслідок атаки, перебувають у задовільному стані. Медики продовжують хірургічне лікування та реабілітацію дітей.
За словами фахівця, всі троє хлопців перебувають у медичних закладах у задовільному стані. Андрія та Богдана лікують у хірургічному відділення дитячої міської клінічної лікарні у Полтаві, Іллю ж перевели до «Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» у Києві – там йому надають спеціалізовану допомогу. Ксьонз наголосив: питання ампутації кінцівки наразі навіть не розглядають.
Медик додав, що ділиться цими даними, оскільки днями в соцмережах розповсюджували неправдиву інформацію щодо стану дітей, їх лікування та реабілітації, а також подальшого хірургічного втручання.
Нагадаємо, що 20 червня росіяни вдарили по Полтаві двома балістичними ракетами, за інформацією прокуратури, – «іскандерами-М». Внаслідок атаки загинули дві людини – тіло одного чоловіка знайшли під завалами, ще одна людина померла в лікарні від отриманих травм. Ще 14 містян отримали поранення, з них шестеро – неповнолітні хлопці. Під час обстрілу вони грали у футбол неподалік. До лікарні госпіталізували п’ятьох дітей.
У ніч на 2 липня окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 500 ударних безпілотників – найбільше від обстрілу постраждала столиця. У місті зафіксували руйнування та пошкодження на більш ніж 20 локаціях, за словами президента Зеленського – переважно це житлові будинки – російський удар знищив 64 квартири в одній зі столичних дев’ятиповерхівок. Також пошкоджені готель, науковий інститут, станція швидкої допомоги, підприємства.

Аварійно-рятувальні роботи в зруйнованій багатоповерхівці у Дарницькому районі завершили лише на третю добу – 4 липня. Російський обстріл забрав життя 31 людини.

У ніч проти 6 липня окупанти знову завдали масованого удару по Києву. Цієї ночі РФ випустила по Україні 68 ракет і 351 ударний безпілотник. За інформацією Зеленського, пошкодження зафіксували на понад 10 локаціях столиці. Мер Києва Віталій Кличко розповів, що в Подільському та Дарницькому районах міста уламки ворожих цілей впали на житлові комплекс і будинки. Мешканців кількох будинків евакуювали через загоряння на верхніх поверхах.

У ДСНС повідомили, що внаслідок російської атаки на столицю загинули 19 людей. Ще 58 містян постраждали від обстрілу, з них семеро – діти.

Цієї ж ночі окупанти вдарили по Вишневому – південно-західному передмісті Києва. За словами прем’єрки Юлії Свириденко, тут зафіксували найбільші пошкодження житлового сектору від початку повномасштабного вторгнення – окупанти пошкодили 13 гектарів житлової забудови. До ліквідації наслідків обстрілу залучали рятувальників не лише Київщини, а й інших регіонів. Із міста через загрозу детонації евакуювали понад 600 місцевих жителів – частину відселили до готелів, частину – до тимчасових місць проживань.
Як розповів «Суспільному» очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник, найбільше в місті пошкоджені шість вулиць.
«Але якщо охопити загальну територію, то набагато більше об’єктів. Це і приватний сектор, і багатоповерхові житлові будинки. Тому що вибуховою хвилею, ми зараз продивилися, на відстані одного кілометра звідси є пошкодження», – додав Калашник.
Російський обстріл забрав життя сімох жителів Вишневого. Ще 26 людей постраждали внаслідок атаки, серед них двоє – діти.

За словами радника міністра оборони Сергія Бескрестнова, Флеша, росіяни почали активніше використовувати реактивні дрони для атак на тил після того, як українська ППО почала збивати 92-96 % бензинових «шахедів».
«Водночас бензинові “шахеди” продовжують активно застосовуватися для атак на прикордонні території та міста. Щодня близько 200 “шахедів” атакують об’єкти на цих територіях (АЗС, склади, енергетичні об’єкти, транспорт). Близькість до кордону дає можливість масово використовувати радіоуправління на меш-модемах. Придушення систем супутникової навігації в таких ситуаціях марне», – пише Флеш.
Радник міністра пояснює: оскільки кількість випущених по Україні «шахедів» зменшується, але жодних економічних чи технічних передумов для цього у росіян він не бачить, ймовірно, прямо зараз відбувається переорієнтація частини виробництва на серійне виготовлення реактивних «шахедів».
«Також спостерігається перехід від тактики масових ударів до вибіркових. Вибираються важливі цілі, відбувається розвідка об’єктів у кілька етапів, вивчаються наші лінії захисту (РЕБ (радіоелектронної боротьби – ред.), РЛС (радіолокаційні станції – ред.), ППО), “прощупуються” коридори в обхід перехоплювачів», – додає Бескрестнов.
Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, попри те, що росіяни продовжують ракетний і дроновий терори українських регіонів, збільшуючи кількість реактивних безпілотників, Сили оборони України також нарощують свої спроможності, посилюючи протиповітряну оборону, сили безпосереднього протиповітряного прикриття та радіоелектронної боротьби.
«Сили оборони України послідовно, як кількісно, так і якісно, нарощують спроможності у протидії ударним БпЛА типу Shahed та іншим безпілотникам цього класу. Щомісяця збільшуємо кількість екіпажів дронів-перехоплювачів, підвищуємо рівень їх підготовки та ефективність бойового застосування», – пише Сирський.
З його слів, результати також спостерігають і від створення центрів оперативної взаємодії та координації, які забезпечують швидке ухвалення рішень і ефективне управління силами та засобами.
Упродовж лише червня цього року військовим вдалося знищити майже п’ять тисяч ударних дронів, зокрема «шахедів». До бойової роботи також залучають автоматизовані турелі, які минулого місяця знищили 26 засобів повітряного нападу росіян.
30 червня Україна та Швеція підписали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E. За словами президента Зеленського, разом із літаками буде пакет відповідного обладнання, технічної допомоги та підтримки. За попередніми домовленостями, перші 16 літаків Україна отримає вже на початку 2027 року.
Раніше, як писало NV, президент України зазначав, що ці винищувачі прості в обслуговуванні й можуть використовувати короткі злітно-посадкові смуги, а прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон назвав Gripen найкращим винищувачем у світі.
Він інтегрується з великою кількістю озброєння, модулів наведення та розвідки, даючи змогу виконувати комбіновані оборонно-наступальні операції. Цей винищувач може нести сім високоточних ракет Meteor і дві ракети IRIS-T, а його система РЕБ глушить ворожі радари або створює низку фальш-цілей.
На головному фото наслідки російського обстрілу столиці у ніч на 2 липня. Фото: ДСНС Києва
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.