Екіпаж «Фокстрот» 1020-го зенітного ракетно-артилерійського полку збив 30 повітряних цілей за добу – 28 «шахедів» і дві «гербери». Це сталося 16 квітня. Наразі це найвищий із відомих результатів для одного екіпажу. Розповідаємо детальніше, як це вдалося зробити.
Як працює екіпаж «дронової ППО»
Того дня ворожа атака тривала протягом 26 годин, тому екіпаж працював понад добу безперестанку. За словами начальника групи комунікацій полку Юрія Андрусенка, один із членів екіпажу так описав свою мотивацію збити якнайбільше цілей:
– Уявляю, що кожна ціль летить у бік моєї родини. Тому не хочеться пропускати жодного дрона.
Працює «Фокстрот» на дронах-перехоплювачах Sting, якими в небі знешкоджує ворожі БпЛА. Суть така: коли повітряна ціль противника заходить у зону ураження перехоплювачів, екіпаж отримує завдання на застосування, піднімає дрон у повітря, починає переслідувати та знищує в небі – наближається й підриває, пояснюють у полку.

– Коли виявляємо ціль візуально, то настає певний момент полегшення у штурмана, бо вивів правильно пілота, й ворога не упустили. Далі настає робота пілота й максимально напружений момент, бо тепер йому потрібно досконало й чітко контролювати кожен рух пальцями, кожен рух пульта керування, миттєво й точно реагувати на зміну положення цілі. А після зближення й підриву біля цілі найперше – ми перевіряємо чи дійсно ми її знищили. Й тільки тоді ми собі можемо дозволити порадіти, – передають слова членів екіпажу. – Утім, якщо зайшла наступна ціль, емоції відходять на другий план.
Проте, військові зізнаються, що завжди настає ейфорія, коли після натискання підриву й завмирання картинки на екрані через короткий час чують розрив шахеда в повітрі.
Того дня в екіпажі не одразу зрозуміли, що вдалося встановити нову планку, а вже на етапі підбиття підсумків. Найскладнішим став саме початок «масованки» – в першу ніч небо було хмарним, а багато цілей ішли на висоті хмар. Тож дрони було майже неможливо виявити. Ціль зазвичай відпрацьовують із першого вильоту – дуже рідко потрібно два вильоти, але це більше виняток із правила, пояснюють військовослужбовці полку.
Крім того, вони аналізують кожен епізод своєї роботи, по суті, виконують «роботу над помилками» та загалом мають уже гарний досвід.
– Коли настав цей відповідальний момент, кожен знав, що робити й виконував усе максимально ефективно й оперативно, – так члени екіпажу пояснюють свій здобуток у небі. – Також на результат вплинув комплекс, яким ми працювали. Бо до нього ми звикли, він максимально зручний для роботи, надійний і має чудові характеристики. Ну, і вагомим фактором все ж є тривалість «масованки» й кількість цілей, які пролітали. Хоча погода спочатку була не на нашому боці, інакше – результат був би кращим.
На запитання, за якою пріоритетністю вибирають, яку саме ціль вразити, якщо вона не одна, Юрій Андрусенко відповідає:
– Пілотів і екіпажів – декілька, в усіх свої зони відповідальності. Вони можуть перекриватися з іншими екіпажами й намагатися знищити всі цілі. Вони завжди на звʼязку, іде тісна взаємодія. Кожен розуміє, хто яку ціль веде. За секунди ти дрон не захопиш, це може бути декілька хвилин – 10-15 хвилин роботи. У процесі іде комунікація, всі розуміють – хто й до якого буде застосовувати перехоплення.
У чому переваги дрона-перехоплювача та хто ним може «літати»
Sting – українські дрони-перехоплювачі від групи «Дикі Шершні», розроблені спеціально для знищення російських дронів-камікадзе. Виробники вказують, що такі «мисливці на шахеди» можуть розганятися до 280 км/год, а також піднімаються на значну висоту – до 7 кілометрів.


Із цими дронами 1020-й полк працює з першої половини 2025 року, каже Юрій Андрусенко:
– Із того періоду зробили величезний крок вперед – росте й дивізіон (дивізіон перехоплювачів безпілотних літальних апаратів полку – ред.), і майстерність хлопців. Вони вчаться застосовувати й застосовують. Sting є улюбленим перехоплювачем хлопців, багатьох екіпажів. Усі відзначають простоту й надійність цього дрона-перехоплювача.
Ще одна його перевага – від аналогового каналу відеозвʼязку перейшли до цифрового, тому якість зображення поліпшилася. А це значно підвищує ефективність роботи.
Не кожен військовослужбовець може «літати» дронами. До цього в людини має бути особиста схильність, пояснює Юрій Андрусенко, по суті, «геймерські» якості – висока тактильність, уважність, посидючість і швидкість реагування. І перед тим як стати оператором дронів, військовослужбовці проходять спеціальну підготовку.
– Ніхто просто так не прийде і не стане пілотом. Треба «трошки попрацювати» – політати на дронах, на симуляторах, – додає він.

Попередній схожий рекорд встановив військовослужбовець «Мігель» із цього ж полку – пів року тому він знищив 24 ворожі цілі за добу.
– Це була інша локація, – додає Юрій Андрусенко. – Зараз «Мігель» уже виступає наставником для таких екіпажів, зокрема й для цього екіпажу. По суті, це він «виростив» таких послідовників.
За кожним таким результатом – інтенсивність атаки ворога та звитяга українських захисників, пояснює начальник групи комунікацій полку:
– Ворог нарощує свої можливості, а ми нарощуємо свої, щоб відбивати ті атаки. От як виходять ті рекорди. Залетіло в десять разів більше – і збили в десять разів більше. Як казали хлопці, якби був інший екіпаж, він би відпрацював так само. Наш результат – це результат роботи всієї команди.
Фото: 1020-й ЗРАП, фотограф Сергій Каташ
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.