Західні аналітики дедалі частіше говорять про кризу російського наступального потенціалу, тоді як Україна продовжує завдавати ударів по стратегічних цілях ворога та нарощує перевагу у сфері безпілотників. Тим часом Москва намагається тиснути на Київ через переговори, висуваючи ультимативні вимоги щодо Донбасу. Про це та інше детальніше читайте далі.
Загальні бойові втрати противника з початку повномасштабного вторгнення до 12 травня 2026 року орієнтовно склали 1 мільйон 343 тисяч 50 осіб. Таку інформацію надає Генеральний штаб ЗСУ.
Російська армія сповільнила наступ в Україні й наразі не здатна швидко захопити весь Донбас. Про це пише The New York Times із посиланням на військових аналітиків і дані організацій, які відстежують лінію фронту. Про це пише news.liga.net.
За даними OSINT-аналітичної групи Black Bird Group, темпи просування РФ за останні три місяці стали найгіршими з 2023 року. Якщо нинішня динаміка збережеться, Росії знадобляться десятки років, щоб повністю окупувати Донбас.
Видання зазначає, що однією з головних причин уповільнення стали дрони, які змінили характер війни. Масові прориви бронетехнікою майже зникли, а російські війська дедалі частіше використовують тактику малих груп, які намагаються непомітно проникати на позиції піхотою чи мотоциклами.
За даними видання, у 2026 році частина російських дронових підрозділів втратила доступ до супутникового інтернету Starlink, який використовувався для координації безпілотників. Також обмеження Telegram усередині РФ, які Кремль запроваджує для контролю над інтернетом, погіршили комунікацію російських військових.
Американська преса також пише, що Росія почала гірше виконувати плани з набору контрактників на початку 2026 року. На цьому тлі у США та Європі зростають сумніви щодо того, настільки довго Кремль зможе підтримувати нинішній темп війни без нової масштабної мобілізації.
Україна, за даними NYT, отримала перевагу на окремих ділянках фронту завдяки розвитку дронів, технологій та нових тактик ведення бою. Однак Росія також активно нарощує власні безпілотні підрозділи.
Видання зазначає, що Росія сподівається не так військово захопити весь Донбас, як дотиснути це через переговори.
Полтавські рятувальники досі лікуються через російський прицільний обстріл
15 рятувальників з Полтавщини досі перебувають на лікуванні після повторного російського удару 5 травня. Двоє з них – у важкому стані. Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ України 9 травня.
Нагадаємо, в ніч на 5 травня росіяни били по Полтавщині ударними безпілотниками. Коли після атаки загони ДСНС прибули на обʼєкт газовидобування та почали гасити масштабну пожежу, росіяни повторно вдарили по людях чотирма ракетами.
Загинув заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко – Герой України, під керівництвом якого після удару по Полтаві у 2024 році надзвичайники врятували 17 людей. Також загинув пожежник-рятувальник Дмитро Скриль, який ніс службу в ДСНС понад 20 років.
Ігор Клименко днями говорив про підвищення грошового забезпечення для рятувальників.
«Розраховуємо на підтримку всього парламенту під час голосування за законопроєкт №6506-1, підготовлений до другого читання. Документ, зокрема, передбачає зміни до статті 125 Кодексу цивільного захисту України, згідно з якими рівень грошового забезпечення рятувальників становитиме не менше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», – заявив Клименко.
Нагадаємо, що станом на 1 січня 2026 року в Україні прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Після обстрілу на Полтавщину приїжджав очільник Державної служби з надзвичайних ситуацій України Андрій Даник. Він прибув на місце пожежі 5 травня та працював там до її локалізації, повідомила пресслужба ДСНС Полтавщини.
Після цього він побував у лікарнях, де зустрівся з пораненими рятувальниками та вручив їм відомчі нагороди за мужність і професійну роботу під час ліквідації надзвичайних ситуацій.
Український дозвіл на проведення параду в Москві
8 травня на сайті президента України опублікували указ № 374/2026
«Про проведення параду в Москві». У документі написано:
«Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з Американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад у Москві (Російська Федерація). На час параду (з 10-ї години ранку за Київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключити з плану застосування українського озброєння».
Того ж дня Володимир Зеленський повідомив, що 8 травня у рамках перемовного процесу за посередництва американської сторони українська сторона отримала згоду Росії провести обмін військовополонених у форматі «1000 на 1000». Також має бути встановлений режим тиші 9, 10 та 11 травня.
Наступного дня російський диктатор Володимир Путін звинуватив Україну у тому, що вона нібито відмовилась від обміну полоненими. Про це Путін заявив російським пропагандистам після параду 9 травня. Про це інформує видання nv.ua.
Того ж дня Суспільне із посиланням на джерело в Офісі президента України повідомило, що відповідна заява Путіна не відповідає дійсності. Робота над обміном у форматі 1000 на 1000 триває.
«Твердження Володимира Путіна про те, що Україна нібито заявила РФ про неготовність до обміну полоненими, не відповідають дійсності. Оскільки домовленості було досягнуто за посередництва США, фактична реалізація обміну залежить від здатності американської сторони виступити її гарантом. Наразі тривають активні контакти щодо цього питання», – заявило це джерело.
Увечері 11 травня речник президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі «Інтерфаксу» заявив, що у Кремлі сподіваються – найближчим часом роботу з обміну полоненими з Україною буде «фіналізовано».
Росія вимагає від України залишити Донбас
Росія не бачить сенсу в новому раунді тристоронніх переговорів з участю Москви, Києва і Вашингтона щодо завершення війни доти, доки Україна не виведе війська з Донбасу. Про це 7 травня заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков, інформує видання «Радіо. Свобода».
«Усі розуміють, зокрема, я б сказав, і українські перемовники, що зараз Києву потрібно зробити лише один серйозний крок, після чого, по-перше, призупиняться військові дії, а по-друге, відкриються перспективи для серйозного обговорення перспектив подальшого довгострокового врегулювання», – сказав помічник Володимира Путіна.
Ушаков додав, що «переконувати один одного – багато в чому витрачання часу», доки президент України Володимир Зеленський не погодиться на виведення військ.
Переговори про завершення російсько-української війни, які проводяться за посередництва США, стоять на паузі з кінця лютого. Причиною цього стала ситуація на Близькому Сході, оскільки американські перемовники Стів Віткофф та Джаред Кушнер тепер приділяють багато часу врегулюванню протистояння Сполучених Штатів з Іраном.
Українські удари по російських цілях
Підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермському краї Росії. Про це повідомив Генштаб 7 травня.
Відстань до цілі – понад 1500 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Вибухи та пожежу зафіксували на території підприємства. Займання виникло на установці ізомеризації, призначеній для збільшення октанового числа легких бензинових фракцій, а також на установці первинного перероблення нафти АВТ-2.
Цей НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств російської федерації з проєктною потужністю перероблення близько 13 мільйонів тонн нафти на рік. Спеціалізується на виробництві високоякісних нафтопродуктів, зокрема автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного пального, які використовуються для забезпечення потреб російської окупаційної армії.
7 травня також стало відомо про ураження багатоцільового малого ракетного корабля проєкту 22800 «Каракурт», який зокрема має можливості для запуску крилатих ракет «Калібр».
Також завдали ударів по пунктах управління противника у Соснівці Луганської області та управління БпЛА ворога в районі Ясного на Донеччині. Уражено склад боєприпасів у Калмиківці та склад пально-мастильних матеріалів окупантів у районі Смолянинового Луганської області.
Українські воїни також завдали уражень з зосередження живої сили противника у районах Дерсового Донецької області та Смілого на Запоріжжі.
Розширилися потужності, де роблять російські ударні дрони
Територія «Алабуги», де виробляють «шахеди», збільшилася на 340 гектарів за рік. Супутникові знімки за травень 2025 та 2026 рік публікує російська служба «Радіо Свобода». У північній частині особливої економічної зони триває будівництво нових ангарів. Також за рік добудували нові житлові та виробничі приміщення в центральній частині комплексу.
Особлива економічна зона «Алабуга» – основне місце виробництва ударних дронів «Герань», спроєктованих на базі іранських «Шахедів». Щоночі російські військові запускають на територію України від 100 до 400-600 таких безпілотників, які були серйозно вдосконалені порівняно зі своїми іранськими «прабатьками» і навіть, за даними джерел агентства Associated Press, реекспортувалися до Ірану після початку війни на Близькому Сході.
У лютому 2026 року «Радіо Свобода» з’ясувало, що на території зони «Алабуга» розгорнули щонайменше 19 веж для протидії повітряним атакам. Вони, ймовірно, оснащені великокаліберними кулеметами, проте нещодавно поблизу «Алабуги» OSINT-аналітики помітили й першу вежу для зенітно-ракетного комплексу «Панцир», подібну до тих, на яких ці системи ППО встановлені навколо Москви та резиденції Володимира Путіна на Валдаї. «Алабуга» вже кілька разів зазнавала атак українських дронів: наприклад, 2 квітня 2024 року, 23 квітня 2025 року, 15 червня 2025 року, але серйозної шкоди розташованим на її території підприємствам вони не завдали.
