7 вересня під російську атаку потрапили кілька локацій у Полтавській області. Через обстріл у Кременчуцькому районі під завалами будинку опинилася родина.
Росія не припиняє щільно обстрілювати Україну. Лише за 5 днів вересня РФ застосувала проти України понад 1300 ударних БпЛА, майже 900 керованих авіабомб і до пів сотні ракет різних типів та атакувала 14 українських областей, повідомив президент Володимир Зеленський.
У ніч на 7 вересня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні з застосуванням рекордної кількості засобів повітряного нападу – 810 БпЛА та 13 ракет. ППО знешкодила 751 ціль із 823, є влучання 9 ракет та 56 ударних дронів на 37 локаціях по всій Україні.
Зокрема під час атаки росіяни поцілили по будівлі Кабінету Міністрів ракетою «Іскандер». За даними видання Defense Express, бойова частина російської ракети 9М727 вагою 450 кг, яка пробила будівлю Кабміну, не вибухнула. Водночас пожежа, яка виникла на верхніх поверхах, була викликана займанням палива з баків ракети.
Кременчук Полтавської області в ту ніч потрапив під масштабний обстріл російських військ. Як повідомив мер Кременчука Віталій Малецький, пролунали десятки вибухів, частина міста тимчасово залишилася без електропостачання.
Тимчасовий очільник Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що на Полтавщині 7 вересня зафіксували прямі влучання та падіння уламків. У Кременчуцькому районі зазнали пошкоджень приватні будинки, автомобілі та одне з підприємств. У Полтавському районі уламки БпЛА пошкодили адмінбудівлю одного з комунальних підприємств. Обійшлося без жертв та постраждалих.
У Кременчуці російський дрон поцілив у Крюківський міст через річку Дніпро та пошкодив його дорожнє покриття. У соцмережах з’явилося відео прильоту по мосту, на якому видно, що у момент вибуху до його епіцентру під’їжджав автомобіль. За інформацією мера Кременчука Віталія Малецького, водій того авто вижив.
Наслідки удару росіян по мосту в Кременчуці. Фото: голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський
Рух через переправу, якою проходять траси Бориспіль-Маріуполь та Полтава-Олександрія, тимчасово перекрили. У цей період організували безоплатне перевезення пасажирів з одного берега Кременчука на інший через в об’їзд через Світловодськ – по дамбі Кременчуцького водосховища. У місті здійснили понад 22 безоплатних рейсів та перевезли більше ніж 1 000 пасажирів. Ввечері 7 вересня відновили рух по мосту для легкових автомобілів з обмеженням для важковагового транспорту.
«Укрзалізниця» інформувала, що через пошкодження Крюківського мосту деякі потяги курсуватимуть за зміненим маршрутом (№ 59 Одеса – Харків, № 8 Харків – Одеса, поїзд № 260 з Чопа та у зворотному напрямку). До станції «Кременчук» пасажирів підвозитимуть автобуси, аналогічно для зворотного маршруту – з автобусів пересаджуватимуть у вагони.
Патрульна поліція Кременчука 8 вересня сповістила, що рух пішоходів через Крюківський міст усе ще буде тимчасово заборонений.
Мер Кременчука Віталій Малецький поінформував, що завдяки співпраці ДСНС та швидкої допомоги 7 вересня у Кременчуці провели унікальну операцію з перевезення катером з одного берега Дніпра на інший ургентних пацієнтів, які потребували невідкладної допомоги в лікарнях міста.
Через обстріл Козельщинської громади у Кременчуцькому районі 7 вересня під завалами будинку опинилася родина, про це поінформувало «Суспільне Полтава». Вибратися з-під завалів подружжю допомогли сусіди. Загалом у громаді пошкоджень зазнали 11 будинків, один із яких знищений майже повністю.
Як повідомила Полтавська обласна прокуратура, після атаки 7 вересня слідчі СБУ розпочали в області досудові розслідування у трьох кримінальних провадженнях за фактом вчинення воєнних злочинів. Наразі вони проводять слідчі дії, фіксують наслідки обстрілів.
Президент Володимир Зеленський розповів, що внаслідок масованої російської атаки у ніч на 7 вересня в Україні загинули п’ятеро людей і понад 44 дістали поранення. За даними Національної поліції, серед загиблих – 32-річна жінка та її двомісячний син.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський різко відреагував на масовану атаку Росії по Україні 7 вересня, заявивши, що «Путін лише удає бажання миру, а насправді прагне вбити якомога більше українців».
– Боягуз, який нападає на жінок і дітей. Говорити сьогодні про припинення допомоги Україні – означає стати на бік агресора, – підкреслив Ян Ліпавський.
Глава РФ Володимир Путін дав зрозуміти, що він не збирається їхати кудись для проведення переговорів із президентом України Володимиром Зеленським, але готовий зустрічатися в Москві.
– Українська сторона хоче цієї зустрічі та пропонує цю зустріч. Я сказав: «Готовий. Будь ласка. Приїжджайте». Ми точно забезпечимо умови для роботи і безпеку. Гарантія 100 %, – сказав він.
Бажання України зустрічатися в третій країні Путін назвав «надмірним запитом».
Глава МЗС України Андрій Сибіга назвав «неприйнятною» пропозицію очільника Кремля зустрітись із президентом України в Москві. Очільник МЗС нагадав, що вже щонайменше сім країн готові прийняти саміт Україна – Росія, серед яких «Австрія, Ватикан, Швейцарія, Туреччина та три країни Перської затоки».
Володимир Зеленський зі скептицизмом відреагував на заяву очільника РФ та заявив, що таким запрошенням Путін намагається відтермінувати зустріч із ним:
– Американські партнери нам передали, що Путін запросив мене в Москву. Я вважаю, що коли хочеш, щоб зустрічі не було, то треба запросити мене в Москву.
За його словами, той факт, що правитель РФ почав говорити про таку зустріч – це вже непогано, але поки що не видно бажання Росії закінчувати війну. Натомість Зеленський запропонував російському президенту приїхати до Києва.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що глава Кремля запросив Зеленського до Москви «для переговорів, а не для капітуляції». Він підкреслив, що «це була пропозиція Путіна» і «Москва побачила», що Зеленський відхилив її.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі у Володимира Путіна немає підстав для припинення війни чи укладення мирної угоди з Україною. Він наголосив, що для зміни позиції Кремля необхідно створити умови, які змусили б Росію шукати вихід із війни. На його думку, зробити це можливо передусім економічним шляхом – через виснаження російської військової економіки.
Також Мерц повторив, що Берлін не планує відправляти солдатів до України. Навіть після можливого перемир’я він висловлює серйозні сумніви щодо участі Бундесверу. Він підкреслив, що будь-яке рішення потребуватиме схвалення Бундестагу і буде залежати від домовленостей з Росією.
Водночас 26 країн зобовʼязалися розгорнути свій контингент в Україні після закінчення війни. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон на пресконференції за підсумками засідання «Коаліції рішучих», яке відбулося 4 вересня.
Також учасники «Коаліції рішучих» готові постачати Україні далекобійні ракети, повідомили у британському уряді.
Український президент Володимир Зеленський пояснив, що гарантії безпеки для України, в яких погодилися брати участь 26 країн, включають захист на землі, в повітрі, на морі, у кіберпросторі, а також фінансування та зброя для армії. Також він зауважив, що «Коаліція рішучих» – це 35 країн, у гарантіях безпеки для України – 26 країн.
Володимир Зеленський заявив, що Україна обговорює з партнерами розгортання їхніх військ, і це точно буде не в одиницях, а в тисячах.
Раніше європейський дипломат прокоментував виданню The Wall Street Journal, що керівники європейських збройних сил розробили детальний план розгортання, який передбачає дві групи сухопутних військ в Україні. Одна – для навчання та надання допомоги українським військовим, друга – для стримування майбутнього вторгнення Росії.
За словами дипломата, поточний план вже передбачає розгортання понад 10 000 військовослужбовців, а повітряне патрулювання над Україною здійснюватимуть військово-повітряні сили, дислоковані за межами країни.
У разі мирної угоди США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні, пише видання NBC News. Буферна зона була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
За словами людей, знайомих із планом, буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Частково завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники та супутники разом з іншими розвідувальними засобами.
2 вересня британська розвідка поінформувала, що російські війська зменшили активність у Харківській та Сумській областях через передислокацію сухопутних сил в інші райони фронту. Водночас вони зосередили тиск на Серебрянський ліс, що може бути частиною спроби посилити тиск на пріоритетні напрямки, зокрема в Донецькій області.
У Британії вважають, що російські сухопутні війська використовують ліс як часткове укриття від безпілотних літальних апаратів, а їхня кінцева мета – Ямпіль.
«Якщо Ямпіль буде захоплений, він, ймовірно, стане потенційною відправною точкою для атак на місто Лиман», – заявили у розвідці.
Також вони додали, що Покровський напрямок також залишається пріоритетним для РФ.
«Російські війська використовують різні методи атак, включаючи нальоти на мотоциклах і пробні атаки невеликими групами, намагаючись проникнути в українські позиції», – зазначили розвідники.
У серпні 2025 року українська армія відновила контроль над 58 квадратними кілометрами території, звільнила кілька населених пунктів і зірвала плани Росії здійснити прорив в Донецькій області. Про це 8 вересня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
ЗСУ доводилося стабілізувати обстановку на найбільш загрозливих напрямках, як-то Лиманський, Добропільський, Покровський, Новопавлівський, і при цьому – застосувати тактику активної оборони, відновлювати втрачені території, прикривати українські міста від ударів ворожих ракет і дронів, бити вглиб Росії.
Росіяни розраховували на прорив у районі Покровсько-Мирноградської агломерації та наступ на Запоріжжі, однак ці плани провалилися.
На Добропільському напрямку окупанти захопили 13,5 кв. км, але втратили 25,5 кв. км. На Покровському – здобули 5 кв. км, тоді як ЗСУ відновили контроль над 26 кв. км. На Гуляйпільському та Придніпровському напрямках втрат територій не було, а на Північно-Слобожанському українські сили відбили ще 4 кв. км.
Як прокоментував Сирський, росіяни застосовують тактику «повзучого» просування малими піхотними групами, намагаються просочуватись у населені пункти, використовуючи міжпозиційний простір та уникаючи боєзіткнень.
– Наразі противник має трикратну перевагу в силах і засобах, а на основних напрямках зосередження своїх зусиль може переважати в чотири-шість разів. Однак я висловлюю глибоку вдячність нашим офіцерам, сержантам та, особливо, солдатам: їхні професійні вміння, стійкість, самовідданість та хоробрість ламають плани російських окупантів, – зазначив Сирський.
Головнокомандувач відзначив і успіхи українських ударів по Росії. Засобами Deep Strike українці уразили 60 об’єктів, серед них підприємства з виробництва пального, склади боєприпасів, комплекси ППО та транспортна інфраструктура. Українські дрони протягом серпня вразили понад 67 тисяч цілей, а ефективність програми Middle Strike зросла на 25 %.
Олександр Сирський повідомив, що втрати російських окупантів у серпні склали 28 790 людей, а від початку 2025 року ЗСУ знищили та поранили 297 350 військових РФ.
Головне фото: Полтавська обласна прокуратура
