Національний музей гончарства відкрив ще одну туристичну локацію та презентував скульптури з КерамоРезиденції.
Меморіальний музей-садибу гончаря Василя Омеляненка відкрили до його 100-річчя, повідомила завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства Світлана Пругло. А на подвір’ї музею публіці вперше представили монументальні скульптури, створені під час КерамоРезиденції в Опішному: 100 років у світлі таланту Василя Омеляненка, яка проходила протягом трьох тижнів на базі Національного музею гончарства за підтримки Українського культурного фонду.
Фото: Юрко Пошивайло
Василь Омеляненко – один з найвизначніших майстрів гончарної справи України. Він не просто майстер чи виконавець традицій, а той, хто їх відчував, переосмислював, зберігав і водночас творив нові форми. Його леви, коні, казкові птахи, вази, глечики й дитячі іграшки – це не просто предмети побуту або музейні експонати. Це закодовані образи народної культури, що вбирають у себе поезію землі, усмішку казки, філософію праці.
Його творчість – це простота, що не зменшує глибини. Навпаки, вона робить її ще відчутнішою. Його форми впізнавані, його стиль унікальний. У ньому ритм українського села, теплий гумор і мудрість народного життя.
Фото: Юрко Пошивайло
Саме тому відкриття музею-садиби у його рідній оселі стало важливим культурним кроком. Тут усе говорить про нього: хата, подвір’я, дерева, простір.
Скульптури, які встановили у дворі музею, створили п’ятеро художників-керамістів, які протягом трьох тижнів працювали на базі Національного музею гончарства: Інна Гуржій (Полтава), Анатолій Шкурпела (Опішня, Полтавщина), В’ячеслав Одарченко (Воскобійники, Полтавщина), Катерина Власова (Полтава) та Андрій Ільїнський (Київ). Кожен із них створив унікальну скульптуру – авторське осмислення неймовірного спадку Василя Омеляненка.
Теми варіювалися: від казкових дивозвірів до образу «лиса» із казки Івана Франка, від сакрального дерева життя до символічного гончарного круга, як центру буття. Скульптури не просто прикрасили простір – вони його змінили. Тепер подвір’я гончаря перетворилось на своєрідну відкриту галерею, де традиція і сучасність говорять однією мовою – мовою глини.
Фото: Юрко Пошивайло
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
