У вересні в Україні затвердили нові стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів. Вони стосуються як антибіотиків, так і противірусних, протигрибкових чи протипаразитарних препаратів. Редакція поцікавилась в Лілії Юрченко, лікарки загальної практики – сімейної медицини з Полтави, її думкою щодо нововведення.
Тепер у визначених випадках лікування мають переглядати через 48-72 години, а антибіотики резерву використовуватимуть лише за чіткими показаннями, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, це частина системної роботи з протидії антимікробній резистентності – здатності мікроорганізмів ставати стійкими до ліків, які раніше успішно знищували їх або зупиняли їхнє зростання. Через це звичні інфекції стає складніше лікувати, можуть виникати ускладнення, а вибір ефективних ліків скорочується.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, уже зараз кожна шоста бактеріальна інфекція у світі не реагує на антибіотики. До 2050 року стійкі до протимікробних препаратів інфекції можуть щороку забирати понад 10 мільйонів життів, а економічні втрати у світі – перевищити 2 трильйони доларів. Крім того, втрата ефективності антибіотиків створює ризики не тільки при лікуванні інфекцій – від них залежить безпека складних операцій, трансплантацій, лікування онкологічних пацієнтів та багатьох інших медичних втручань.
– Для України ця проблема особливо актуальна, зважаючи на війну. Велика кількість тяжких поранень, тривале лікування, повторні медичні втручання та внутрішньолікарняні інфекції збільшують ризик поширення стійких збудників, – прокоментував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Він додав, що нові стандарти розробили на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року. У її рамках розвивають мережу мікробіологічних лабораторій, епіднагляд та інфекційний контроль у медзакладах.
Нові стандарти мають встановити єдині правила призначення, перегляду та припинення протимікробної терапії. Основний принцип: препарат призначають лише за чіткими медичними показаннями, у необхідній дозі та на оптимальний строк.
Так, має бути письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я.
У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що лікар має зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву активної речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду. Зокрема антибіотики можуть призначатися лише за наявності підтвердженої чи обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.
Тим часом на прохання пацієнта призначати протимікробні препарати забороняється, якщо для цього немає медичних показань.
Нові стандарти передбачають також:
Якщо бактеріальна інфекція не була підтверджена або пацієнту встановили інший діагноз, застосування антибіотика потрібно припинити, наголошують в Міністерстві охорони здоров’я.
Ще одна зміна – обов’язкове інформування пацієнта зрозумілою мовою про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції, дії у разі погіршення стану.
У МОЗ наголосили, що нові стандарти не мають затримувати невідкладне лікування:
«Зокрема у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години – одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження», – повідомили у міністерстві.
Редакція запитала в Лілії Юрченко, лікарки загальної практики – сімейної медицини з Полтави, її думку щодо нових стандартів застосування протимікробних препаратів.
– Я позитивно ставлюсь до цих змін, бо основна їхня мета – зробити призначення препаратів більш обґрунтованим і безпечним. Антибіотики або противірусні не повинні призначатися про всякий випадок або лише тому, що пацієнт їх просить на вимогу, – каже вона.
На думку Лілії Юрченко, нові правила – це насамперед про відповідальне призначення ліків і про збереження ефективності антибіотиків на майбутнє самого пацієнта.
Вона зазначає, що у її практиці часто трапляються такі випадки, коли пацієнт приходить на прийом з переконанням, що йому потрібен саме антибіотик, бо раніше за таких симптомів він йому завжди допомагав.
– Але тут дуже важливо пояснити, чому антибіотик не є універсальним препаратом від температури, кашлю, болю у горлі чи нежитю, – наголошує лікарка. – І при вірусній інфекції він не допоможе. Навпаки, може спричинити побічні реакції та сприяти формування антибіотикорезистентності.
Вона пояснила, які можуть бути ускладнення: якщо людина, наприклад, важко захворіє, і їй потрібен буде антибіотик, знайти той, який допоможе, буде значно складніше. Адже збудник хвороби може адаптуватися і стати нечутливим до тієї групи препаратів, яку людина часто вживала.
– У такому випадку треба буде більше обстежень робити, більше антибіотиків приймати шляхом підбору, – коментує Лілія Юрченко.
Зазвичай під час огляду лікар насамперед має оцінити скарги, симптоми, тяжкість стану, анамнез і вже за необхідності може додатково призначити лабораторні (аналізи) або інструментальні (рентген, КТ, УЗД) обстеження.
– Одразу оцінюється стан пацієнта. Якщо він легкий чи помірно легкий (незначні кашель, нежить та першіння у горлі), найімовірніше, це не бактеріальна інфекція, а вірусна. Якщо у пацієнта тримається температура, наприклад, 38 градусів протягом 3-4 днів, ми замислюємося, чи немає тут бактеріальної інфекції. Тоді краще за все на 3-4 день хвороби здати загальний аналіз крові.
У деяких випадках, наприклад, коли висока температура тримається кілька днів, лікар може призначати антибіотики без попередньої здачі загального аналізу крові чи рентгену.
Лілія Юрченко розповіла, що аналіз на реактивний білок чітко визначає, бактеріальна чи вірусна інфекція у пацієнта:
– Це окремий аналіз, який більш інформативний, ніж загальний аналіз крові. Там є свої чіткі межі: якщо показник до 30, це вірусна інфекція, якщо більше ніж 30, то 100 % бактеріальна. По лейкоформулі загального аналізу крові цього може ще не показати, а реактивний білок вже відреагує.
За новими вимогами Міністерства охорони здоров’я, необхідність призначати антибіотик має бути повністю клінічно підтверджена. Лілія Юрченко говорить, що для цього пацієнта мають відправити на загальний аналіз крові, або аналіз на реактивний білок, або рентген (щоб перевірити його на пневмонію), або КТ.
– Наприклад, на рентгені бачимо пневмонію, але вона може бути не бактеріального походження, а вірусного. Або аналіз крові може не показувати бактерію, а всі симптоми будуть, як при бактеріальній інфекції. Тоді вже призначається бактеріологічне дослідження – в пацієнта беруть мазки, мокроту чи бакпосів сечі.
Бактеріологічне дослідження потрібне для того, щоб з більшою точністю виявити збудник і більш прицільно вплинути на нього антибіотиком.
– Найбільше МОЗ хоче, щоб ми робили бакпосів, бо він дає змогу визначити, який антибіотик необхідно призначити при певному збуднику, автоматично робиться антибіотикограма. А за антибіотикограмою ми чітко можемо визначити, до якого антибіотика чутливий цей збудник.
Лікарка додає: хоч бактеріальний посів – це ефективний метод, але в нього є мінус: на виконання лабораторії потрібно від 3 до 7 днів. У випадках, коли перебіг хвороби тяжкий і пацієнт потребує призначення лікування вже зараз, може не бути часу на таке очікування.
– Наприклад, якщо пневмонія буде рентгенологічно підтверджена, у крові виявлена бактеріальна інфекція, то ясно, що одразу будемо призначати антибіотик, – зазначає вона.
У такому випадку ефективність препарату слід оцінити за 2-3 дні, чи стає пацієнтові краще.
– Якщо все залишається на тому самому рівні, без покращення, то, звичайно, тут буде тільки робитися бакпосів, – пояснює Лілія Юрченко.
Бакпосіви за електронним направленням безоплатно виконують не лише державні поліклініки, а й великі приватні мережі, які підписали договори з Національною службою здоров’я України.
Нові правила допускають, що лікар може виписати пацієнту відстрочений рецепт на антибіотики.
– Лікар виписує, але чітко проговорює: якщо, наприклад, через три дні вам не стане краще, ви можете купити за цим рецептом антибіотики і тоді починати їх приймати. Але якщо стан пацієнта буде покращуватись, тоді він не буде ним користуватися, і цей рецепт просто згорить.
Підбиваючи підсумки, лікарка Лілія Юрченко зазначає:
– Чи зможемо ми зменшити антибіотикорезистентність, покаже практика. Але в будь-якому випадку те, що зменшиться неконтрольоване приймання антибіотиків, то це точно.
Ілюстративне фото: pharmacy.kiev.ua
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
