Чотири розробки в технологіях розширеної реальності дозволили побачити поховання з кургану, який не зберігся. Науковці вважають, що в ньому були поховані шаманка, воїн, бабуся-художниця та чоловік високого зросту.
Команда комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» в рамках проєкту «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби» створила диджитал-реконструкції чотирьох поховань бронзової доби (ІІІ — ІІ тисячоліття до н.е.). Місія — надати історико-культурній спадщині нову форму, зрозумілу та цікаву для нових поколінь.
Уперше в Україні вчені відтворили вигляд поховальних камер катакомбної культури (людей ховали не у ямах, а в складніших конструкціях — катакомбах).
Поховання шаманки можна розглянути через браузер. Технологія WebGL дозволяє переміщуватися поховальною камерою та розглядати предмети, ніби це онлайн-екскурсія.
Поховання шаманки також відтворене у віртуальній реальності. За допомогою VR-окулярів користувач спочатку опиняється біля кургану, а потім спускається в катакомбу. Археологи Центру розробили цілий квест, проходячи який користувач взаємодіє з артефактами шаманського поховання та дізнається про їхнє значення для катакомбників. Оцінити розробку можна завітавши в Центр у Полтаві (вул. Стрітенська, 37).
У доповненій реальності (AR) за допомогою смартфона можна побачити, як шаманка ймовірно виглядала за життя. Щоби служниця культу в повний зріст з’явилася в кімнаті, достатньо перейти за посиланням або по кюар-коду, без встановлення додаткових застосунків.
Чотири поховання індоаріїв, умовно названих науковцями «шаманка», «воїн», «художниця» і «велет», і вигляд «живої» шаманки також візуалізовані в 3D-форматі. Ці моделі можна переглянути у 3d-каталозі на сайті Центру.
Наукове підґрунтя розробок — результати археологічної експедиції 2007 року в Гребінці на Полтавщині. Вчені мали дослідити вже майже зруйнований курган перед будівництвом автозаправки. Як розповів В’ячеслав Шерстюк (керівник експедиції, а нині — керівник Центру та військовий), археологи не розрахували на знахідки через стан кургану. Проте давні поховання донецької та інгульської катакомбної культури збереглися за рахунок глибини та самої конструкції катакомб.
Розробники діджитал-продуктів: Творча майстерня «Архітектон», ТОВ «СІМПЛІФАЙ», компанія ADVIN.
Усі розробки озвучені та описані українською та англійською.
Автори проєкту розраховують, що розробки стануть у пригоді вчителям і викладачам історії, популяризаторам науки, історико-культурної спадщини та локального туризму, колегам-археологам. Також проєкт може заохотити голів громад створювати схожі реконструкції для збільшення туристичного потенціалу громади та залучення коштів донорів та інвесторів.
Проєкт «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби» переміг у конкурсі та здобув підтримку Українського культурного фонду. Це не перша диджитал-розробка команди. У 2020 році ЦОДПА за підтримки УКФ і Zagoriy Foundation втілив проєкт «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Команда створила унікальну онлайн-платформу з інтерактивною мапою визначних археологічних та історичних пам’яток, електронні наукові й охоронні досьє на 260 пам’яток, 36 сферичних панорам і 10 3D-візуалізацій городищ, 2 3D-реконструкції стародавніх поховань, а також 5 авторських туристичних маршрутів пам’ятками (реальні та віртуальні). Розробка отримала номінацію в конкурсі проєктів УКФ «Кращий цифровий продукт року».
