Із січня до вересня 2025 року в Полтавській області зареєстрували понад чотири тисячі пацієнтів з інсультом. За словами фахівця, люди, які частіше звертаються до лікарів, легше переносять цей стан.
Про це в ефірі «Українського радіо» розповів лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук, завідувач нейрохірургічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського й експерт Міністерства охорони здоров’я Михайло Тончев.
За словами Михайла Тончева, статистика захворювань за останні роки «більш-менш» стабільна. За перші дев’ять місяців 2025 року в Полтавській області зареєстрували 4421 пацієнта з інсультом.
«У середньому за рік у нас близько 5,5 тисячі таких пацієнтів. Статистика останніх п’яти-шести років не змінюється, тим паче, що частина жителів області виїхала, частина навпаки – приїхала до регіону».
На думку Тончева, 5,5 тисячі – це середній в Україні показник.
«Якщо порівнювати з країнами західної Європи – це багато. Україна має одну з найвищих захворюваностей у Європі на інсульт. Це пов’язано з профілактикою, способом життя, і навіть дивлячись на пацієнтів – хтось мігрував, хтось залишився на окупованих територіях – ми розуміємо, що кількість в абсолютних числах населення зменшується, але захворюваність лишається сталою.
Є, звісно, така стара фраза, що “всі хвороби від нервів”, але насправді, це пов’язано здебільшого з генетичними чинниками та способом життя пацієнтів. У нас немає культури здорового харчування, активного способу життя. У нас чимало пацієнтів не слідкують за станом свого здоров’я».
Фахівець говорить, що навіть попри те, що лікарі нагадують пацієнтам, що після 40 років необхідно звертати більше уваги на стан свого здоров’я, все одно медики не можуть «достукатися» до більшості людей.
Як приклад він навів статистичне дослідження, результати якого показали: пацієнти, які стежать за станом свого здоров’я (а це, за словами Тончева, можна відстежити за кількістю електронних направлень чи рецептів, які отримує пацієнт), легше переносять інсульт.
У інших же – людей, які не контактують із лікарями, не отримують електронних рецептів, не міряють тиск тощо, – перебіг інсульту зазвичай важчий.
«Найбанальніші речі насправді рятують життя», – додає нейрохірург, нагадуючи про регулярне вимірювання тиску.
Тончев розповів, що інсульт ділять на два види. Ішемічний інсульт – блокується кровопостачання в мозку, та геморагічний – навпаки відбувається крововилив у мозок.
За словами Тончева, «як правило», пацієнти з геморагічним видом інсульту – тяжчі, однак їх менше. У середньому – десь 15 % від усіх інсультів. Решта – це пацієнти з ішемічним інсультом. І таких пацієнтів, за словами фахівця, в Україні чимало – щороку близько ста тисяч людей.
На сьогодні, за словами фахівця, лікарі визначають перебіг хвороби за європейською класифікацією. Ділять його на:
Це в середньому, адже для деяких підтипів інсульту такі показники умовні.
«Але цей поділ працює. Найгостріший період – це період, у який ми можемо врятувати пацієнта від ішемічного інсульту, наприклад, у людини закрилася велика артерія в мозку.
У перші години цьому пацієнту можна зробити тромболізис і в перші 24 години можна зробити тромбектомію, тобто прибрати те, що блокує цей кровотік, відновити кровопостачання. І пацієнт зможе, скажімо так, відновитися повністю або частково, однак у будь-якому випадку, якщо ми цього не зробимо, це шлях або до глибокої інвалідизації, або до смерті людини», – пояснює Михайло Тончев.
Фахівець також розповів про дослідження, в якому йшлося про те, що в середньому пацієнт за хвилину інсульту втрачає три тижні життя.
«Ми всі маємо розуміти, що інсульт – це часозалежне захворювання. Чим швидше ми надамо допомогу, чим повніший буде цей об’єм допомоги, тим кращий буде результат лікування. А в усьому світі, й Україна тут не виняток, інсульт – найбільша причина інвалідизації пацієнтів», – говорить Тончев.
Самотужки виявити певні причини, які б «говорили» про можливий інсульт, за словами нейрохірурга, неможливо. Щоб оцінити всі ризики, потрібно лише звертатися до лікарів. Натомість фахівець радить звертати увагу на симптоми інсульту, щоб вони могли вчасно його розпізнати й покликати на допомогу, зокрема викликати карету «швидкої».
Михайло Тончев говорить, що у світі є шкала FAST (ознаки інсульту), а в Україні її аналог – «МОЗОК-час».
«Ми звертаємо увагу на всі букви: “м” – мовлення, “о” – обличчя, “з” – запаморочення (цього пункту немає в шкалі FAST, однак є в нашій), знову “о” – очі, порушення (зору – ред.), наприклад, двоїння, і “к” – це кінцівки. І “час” – це означає, що треба викликати “швидку”», – пояснює лікар.
За його словами, випадки, коли людина невчасно звертається по допомогу, все ще фіксують, однак їх кількість зменшується.
«Якщо людина з ішемічним інсультом звертатиметься до лікарні упродовж перших 60 хвилин, її доставлять до лікарні й почнуть лікування, то кожна третя буде здоровою, випишеться з лікарні й піде без тривалих періодів реабілітації.
Якщо ж пацієнт звернеться після першої години, однак до кінця третьої, – кожен сьомий. Від третьої години до 4,5 – кожен 14-й. Це ті пацієнти, яким проводять тромболітичну терапію. Якщо ми говоримо про пацієнтів, у яких є оклюзія великої мозкової судини, і їм показана механічна тромбектомія, – то це перші шість годин, і кожен третій відновлюється повністю», – говорить Тончев.
За словами нейрохірурга, на сьогодні в Полтавській обласній лікарні, як і в усьому світі, для лікування пацієнтів з інсультом використовують тромболітичну терапію (коли пацієнтам вводять фармакологічні препарати, які розчиняють тромби й фахівці проводять механічну тромбектомію).
Наразі в лікарні є нова операційна, яка працює з жовтня минулого року, а також усе необхідне обладнання для лікування й порятунку людей.
Михайло Тончев зауважує, що у випадку інсульту йдеться не про вибір лікаря, який допомагатиме, а про вибір клініки, яка надає медичну допомогу такій категорії пацієнтів.
«За програмою медичних гарантій, гострий період реабілітації, тобто перші сім днів, і тут не йдеться про те, що пацієнт побуде в лікарні сім днів і його випишуть, він буде лежати до стабілізації свого стану, поки не буде медичних показів, і лікар не побачить, що цього пацієнта можна виписати. Весь цей період відбуватиметься реабілітація в “гострому періоді”.
Приходять лікарі фізично-реабілітаційної медицини, складають індивідуальний план реабілітації. Це – ерготерапевти, фізичні терапевти, логопеди, психологи, психіатри – за потреби. Складають перелік тих інтервенцій, які має робити реабілітаційна медицина, і це все відбувається в інсультному відділенні», – пояснює лікар.
За сучасними вимогами, говорить Тончев, усі ці спеціалісти мають оглянути пацієнта упродовж перших 72 годин.
Фото ілюстративне. Джерело: Depositphotos
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
