Така підготовка охоплюватиме всі рівні освіти – від середньої до вищої та стосуватиметься як хлопців, так і дівчат.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4826-IX, який вводить підготовку до національного спротиву як обов’язковий компонент освіти. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради.
Закон передбачає створення нової системи підготовки, яка посилить загальну обороноздатність держави через інтеграцію військового та цивільного складників. Головна мета нової системи – формування у громадян відповідального ставлення до оборони держави, спираючись на більш гнучкі підходи.
Закон щодо окремих питань підготовки громадян України до національного спротиву впроваджує єдиний підхід до формування оборонних навичок у молоді – від старшої школи до закладів вищої освіти. Акцент робитимуть на практичних безпекових навичках. Підготовка буде обов’язковою для всіх здобувачів освіти незалежно від статі.
«Такий підхід дозволяє сформувати постійно готовий людський резерв свідомих громадян, не перевантажуючи при цьому військові навчальні частини, які зосереджені на підготовці особового складу», – йдеться в повідомленні Міністерства оборони України.
У закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти продовжать викладати та вдосконалять предмет «Захист України», посиливши його практичний складник.
Із 2027 року оновлений предмет «Захист України» стане обов’язковим у кожній школі, ще в липні 2025-го повідомляв міністр освіти й науки Оксен Лісовий. Тренінги для школярів проходять раз на місяць у спеціалізованих осередках, яких в Україні діє понад 960. До програми входять домедична допомога, управління дронами, кібербезпека, протидія дезінформації, дії в надзвичайних ситуаціях, основи виживання. МОН збільшило кількість годин на предмет до двох на тиждень.
У закладах фахової передвищої та вищої освіти запровадять обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву» – з залученням фахових інструкторів із бойовим досвідом і відповідної матеріально-технічної бази.
Новий підхід приходить на заміну моделі базової загальновійськової підготовки для студентів університетів, яка передбачала складання військової присяги, здобуття військово-облікової спеціальності та набуття статусу військовозобов’язаного.
Модель базової загальновійськової підготовки передбачала окрему дисципліну обсягом 10 кредитів ЄКТС, із яких 3 кредити становить теоретична підготовка, яку проводить заклад освіти, та ще 7 кредитів практичної підготовки у військових закладах і на полігонах. Станом на березень 2026 року теоретичний компонент такої підготовки вивчали понад 71 тисяча студентів.
А 13 квітня Міністерство освіти й науки України повідомило заклади вищої та фахової передвищої освіти про завершення базової загальновійськової підготовки студентів. Після змін у законодавстві практичний компонент БЗВП більше не проводитиметься, а теоретичну частину необхідно завершити до 30 квітня 2026 року підсумковим контролем у формі диференційованого заліку.
У Міністерстві оборони України пояснили, що відмова від обов’язкової базової загальної військової підготовки обумовлена низкою причин. Серед них – дисбаланс у виконанні військового обов’язку, що суперечить принципу рівності громадян. Бо на практиці формування мобілізаційного ресурсу (ВОС-100, «Стрілець») здійснюється завдяки студентам вишів та не охоплює студентів професійної, фахової передвищої освіти тощо.
Крім того, обов’язкова БЗВП для студентів суттєво збільшує навантаження на навчальні частини, полігони та інші об’єкти ЗСУ. А посилення атак Росії на навчальні полігони посилює безпекові ризики як для підрозділів, так і для самих студентів.
За інформацією Міністерства освіти й науки України, новий курс «Основи національного спротиву» охоплюватиме базові знання, необхідні в умовах сучасних викликів: домедична допомога, теоретична вогнева підготовка, ознайомлення з цифровими технологіями у сфері безпеки та оборони, орієнтування на місцевості, а також поведінку в кризових ситуаціях і збереження життя та здоров’я.
Польові навчання пропонують скоротити. Замість повного циклу стрільб, який був частиною БЗВП, студенти проходитимуть короткі виїзди на полігони – для опанування базових навичок поводження зі зброєю й орієнтації в неміських умовах.
Водночас окремі положення закону враховують індивідуальні обставини. Так, для людей, чиї релігійні переконання не дозволяють користуватися зброєю, передбачено альтернативні модулі навчання. Для них курс посилять додатковим блоком із домедичної допомоги та кризової готовності. Люди з інвалідністю чи ті, хто втратив працездатність, звільнятимуться від практичних занять.
Практичні заняття, зокрема стрільби, проходитимуть на базі полігонів Збройних Сил України та інших сертифікованих майданчиків – тирів, стрільбищ та інтерактивних тренажерів.
Пресслужба Апарату Верховної Ради поінформувала, що в Україні створюватимуть спеціальні центри підготовки громадян до національного спротиву – комунальних організацій, що фінансуватимуться з місцевих бюджетів і залучатимуть громади до підвищення обороноздатності держави.
На рівні місцевих державних адміністрацій запровадять посаду заступника голови з питань оборони – військовослужбовця, відрядженого в порядку, визначеному законодавством.
Новий підхід має зробити навчання більш прикладним і корисним у повсякденному житті. За словами заступника міністра освіти й науки Миколи Трофименка, йдеться про формування навичок, які допоможуть молоді діяти в умовах ризиків, швидко ухвалювати рішення та надавати допомогу іншим.
У Міністерстві оборони підкреслюють, що студентів не змушуватимуть приймати військову присягу. Навчання з другого курсу (і вище) дозволить вчасно закласти культуру спротиву, патріотизму та готовності до захисту держави. А також відкриває можливості подальшої військової кар’єри через кафедри військової підготовки.
У МОН запевняють, що нова дисципліна не має на меті готувати студентів до мобілізації, а готує їх до потенційних загроз у надзвичайних ситуаціях. У Міністерстві освіти й науки наголошують: такі знання можуть знадобитися будь-якому громадянину України в сучасних умовах.
– Ухвалення цього Закону є стратегічним кроком для зміцнення обороноздатності нашої держави. Ми впроваджуємо системний підхід, який дозволить кожному громадянину отримати необхідні знання та навички для захисту своєї країни. Оновлення навчальних програм та створення сучасних тренувальних центрів – це відповідь на виклики часу, – зазначив голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Головне фото: міністр освіти й науки Оксен Лісовий
