У Полтавській області триває процес декомунізації та деколонізації: у громадах демонтують пам’ятки радянської епохи та ті, що прославляють Російську імперію. Водночас в області працюють над збереженням від воєнних дій об’єктів культурної спадщини.
Із початку повномасштабного вторгнення в Полтавській області зняли з обліку 109 пам’яток радянської епохи. 15 із них – це частини комплексу «Поле Полтавської битви», 20 – пам’ятні знаки та пам’ятники, 74 – могили. Про це розповів в інтерв’ю виданню «Новини Полтавщини» заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко. Всі ці пам’ятки зняли з обліку наказами Міністерства культури та інформаційної політики України згідно із законами про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів та заборону пропаганди російської імперської політики.
З 2022 року на Полтавщині демонтували або ж прибрали з публічного простору 65 пам’яток радянської епохи.
Разом з тим, Мінкульт досі не ухвалив рішення про вилучення з державного реєстру ще 134 об’єктів, тому нині їх неможливо демонтувати.
За словами Чубенка, обговорюють технічну можливість перенести пам’ятник на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви, який розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика.
Крім того, триває робота над тим, щоб прибрати з фасаду будівлі Південного вокзалу в Полтаві дві скульптурні композиції: барельєф, присвячений перемозі російського війська в Полтавській області 1709 року та барельєф, присвячений звільненню Полтави від нацистів у 1943 році. Антон Чубенко говорить, що Департамент культури і туризму Полтавської ОВА не заперечує проти їх демонтажу, за умови дотримання вимог чинного законодавства про охорону культурної спадщини. Барельєфи планують передати на зберігання до музею.
Демонтувати ці пам’ятки рекомендував Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті:
«Відомо, що барельєф встановлено на честь перемоги у Полтавській битві 1709 року армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Полтавська битва започаткувала процеси остаточної ліквідації української державності та інкорпорації Російською імперією українських земель. Таким чином барельєф на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава Південна» є пам’ятним знаком, що присвячений події, пов’язаній зі здійсненням та глорифікацією російської імперської політики, відтак, відповідно до підпунктів «ґ», «е» пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», є символікою російської імперської політики».
Торік у жовтні в Полтаві відбулося виїзне засідання комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим.
Основною темою була перевірка стану реалізації законодавства про деколонізацію та перегляд реєстру нерухомої культурної спадщини, що містить символи російської імперської політики, повідомила пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Члени комітету оглянули Монумент Слави, пам’ятники російському царю Петру І та коменданту фортеці Келіну, а також побували в Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви».
Тоді Потураєв нагадав, що законодавство щодо засудження та заборони пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії підтримала конституційна більшість, закон має загальнонаціональний інтерес, тому його повинні виконувати.
«У комітеті в нас в цьому питанні немає політичних розбіжностей. Деколонізація, деімперіалізація мають тривати далі та отримати те завершення, на яке заслуговує український народ», – зазначив він.
Водночас Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький закликав місцеву владу діяти виважено щодо пам’яток, відповідно до процедур та визначених норм законодавства:
«Нищити не потрібно, важливо музеєфікувати. Настав час їх переміщення з публічного простору в музейний».
20 лютого 2025 року на засіданні полтавського міськвиконкому ухвалили рішення про очищення публічного простору від імперських пам’ятників. Згідно з ним, пам’ятник Петру І на території музею Полтавської битви та пам’ятник на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви вирішили перенести, а з монумента коменданту Келіну – зняти інформаційну табличку й переосмислити.
25 лютого 2025 року пам’ятник Петру І демонтували силами місцевих волонтерів, на підставі рішення міськвиконкому. Його перенесли до музею. Решта пам’ятників нині залишаються на місці.
Чубенко розповів, що ОВА співпрацює з громадськістю щодо декомунізації та деколонізації. Зокрема реагує на повідомлення громадян про виявлені факти порушень законодавства про деколонізацію та декомунізацію.
Доки Полтавщина позбувається пам’яток радянського минулого, російські обстріли загрожують культурній спадщині області. Так, з початку повномасштабного вторгнення на Полтавщині внаслідок російських атак пошкоджені шість об’єктів культурної спадщини. Як повідомляє Мінкульт, всі вони розташовані у Кременчуці:
За словами Чубенка, щоб зберегти та захистити культурні цінності в умовах війни, в області запроваджують комплексний підхід. Зокрема систематизують інформацію про культурні цінності, фотографують їх та дублюють ці дані на різних надійних засобах зберігання. Триває активна робота з оцифрування експонатів краєзнавчого музею та історико-культурного заповідника «Більськ».
Також спільно з громадською організацією «Центр допомоги мистецтву України – Київ» підготували все необхідне для екстреної евакуації найцінніших культурних цінностей на випадок загрози.
Крім того, для працівників закладів культури регулярно проводять навчальні тренування з питань захисту культурних цінностей.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
