Голова обласного об’єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук пояснила читачам «Полтавської думки», як правильно обирати та зберігати мед.
2025 рік видався надзвичайно неврожайним для медової галузі Полтавщини. Про те, чому так сталося, як війна впливає на бджільництво та про те, як правильно вибирати та зберігати мед, «Полтавська думка» поговорила з головою громадської спілки «Обласне об’єднання “Полтавський пасічник”» та керівницею Гадяцького аграрного училища Наталією Сенчук.
Наталія Сенчук каже, що протягом останніх років погодні умови були несприятливими для галузі бджільництва та й для всього аграрного сектора.
– Якщо ми думали, що 2024 рік – невдалий, бо на 30-40 % менше зібрали меду, то цьогоріч було набагато гірше, ніж у минулому. У цьому році пасічники відкачали 50-60 кілограмів меду з бджолиної сім’ї, минулого року – 80 і більше кілограмів.
За словами нашої співрозмовниці, бджоли перезимували добре, протягом зимового періоду майже не було загибелі бджіл, але після весняного потепління вдарили неочікувані заморозки. Це негативно вплинуло на бджолині сім’ї – вони слабо розвивалися.
– Через це у деяких бджолярів-початківців були випадки, коли бджоли викидали розплід, обмежували маток у яйцекладці, що призводить до зменшення бджолиної сім’ї. Коли заквітувала біла акація, бджоли були слабкими й не могли використати повністю збір нектару.
Крім того, у Полтавській області багато білої акації підмерзло, квітів на деревах було мало.
– Пасічники, які виїхали до білої акації зі своїми бджолами, взяли мало меду. Якщо минулого року (хоча ми та скаржилися, що він був невдалий) відкачали з однієї сім’ї до 20 кілограмів меду з білої акації, то в цьому році взяли лише 4-8 кілограмів. Це суттєве зменшення! – розповідає фахівчиня.
Також 2025 рік був багатий на роїння – явище, коли бджолині сім’ї мають достатню силу, але бджоляр їх вчасно не розширив або не було принесення нектару. Тоді бджоли переходять у стан роїння, покидаючи вулик і шукаючи нову домівку.
– Цього року було й похолодання, й поганий медозбір, бджолам не було чого робити. Тоді матка відкладає більше трутневих яєць, а не бджолиних. Це перша ознака для досвідченого бджоляра, що щось у сім’ї не так (і вона може зроїтися – ред.). Роїння – недобрий процес у бджільництві, хоча це природне розмноження бджіл. Щоб зупинити цей процес, бджоли мають бути зайняті роботою та забезпечені кормовою базою.
Наталія Сенчук пояснює, що неврожайний для меду рік видався саме для частини центральної України:
– До прикладу, Закарпаття та Прикарпаття навпаки – з різними медами, їм цьогоріч пощастило, бо зазвичай там мало меду відкачують. У Харківській області цьогоріч відкачали багато меду з липи та акації, й на Черкащині непоганий медозбір був. Пасічники з Кременчука кочували у Дніпропетровську область – і з білої акації там гарно взяли меду.
Наталія Сенчук сама має 50 бджолиних сімей і цьогоріч збирала здебільшого соняшниковий мед.
Наталія Сенчук на пасіці
Через те що був неврожайний рік, ціни на мед виросли. Так, соняшниковий мед продавали по 150 гривень за півлітрову банку, то торік вона коштувала 80-100 гривень; біла акація – 700 гривень за літр, а торік – 400-480 гривень за літр.
– Я б краще взяла дві літрові банки різнотрав’я за ту ж суму, що одна літрова банка акації. Хоч я сама пасічниця, але для мене це дорого. З іншого боку, коли порахувати витрати на кочівлю і на те, що ми пів літа стимулювали бджіл медом або цукром, то затрати були великі, – коментує наша співрозмовниця.
У деяких регіонах Полтавщини фермери почали висівати коріандр – пряну культуру. Оскільки вона не пошкоджується шкідниками, аграрії не використовують на ній жодних отрутохімікатів.
– Тому мед із коріандру виходить чистий, якісний та ароматний, чимось нагадує гречаний. Цьогоріч коріандр непогано дав, з однієї сім’ї можна було накачати приблизно 20 і більше кілограмів меду, – зазначає пасічниця.
За її словами, останніми роками має попит ріпаковий мед. Хоч він швидко кристалізується, але людям подобається, бо має білуватий колір, масляничний та густий. Його можна намазувати на хліб, його полюбляють діти.
Полтавщина входить до п’ятірки регіонів України, які експортують мед за кордон (найбільше – соняшниковий та акацієвий). Наталія Сенчук підкреслює, що наша країна є важливим гравцем на світовому ринку, а також головним експортером меду до Євросоюзу. Найбільше українського меду закуповує Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція.
У 2025 році експорт меду в Україні зазнав суттєвих змін. Через те що меду було мало цьогоріч, ціни зросли на 40-60 % навіть на гуртові закупівлі. Значна проблема полягає й у тому, що встановлюються квоти на експорт до ЄС. У 2025 році квота становить всього 18,5 тисячі тонн. А минулого року експорт українського меду складав понад 85 тисяч тонн, і 80 % його відправили на ринки ЄС.
Наталія Сенчук розповідає, що на кордоні з Польщею не пропускали не лише зерно, а й мед. Але президенту Спілки пасічників Віталію Нагорнюку вдалося домовитися, щоб український мед все ж провозили через Польщу.
– Полякам просто назвали цифри, скільки Польща втратила коштів, коли через її територію не транспортували мед. Але квоту тоді все ж зменшили. За інформацією наших експертів, ЄС нібито готові повернутися до довоєнних квот на мед. Будемо сподіватися, що президент Спілки пасічників доб’ється, щоб знову повернулися ті квоти, що й були.
Голова громадської спілки «Обласне об’єднання “Полтавський пасічник”» переконана, що війна негативно вплинула на бджільництво. По-перше, багато бджолярів залишили свої пасіки та пішли служити або навіть загинули. По-друге, не всі мають можливість кочувати з вуликами, бо невідомо, чи безпечно в полях та лісах (чи немає вибухових предметів). На початку повномасштабної війни Міністерство аграрної політики та продовольства узгодило з Міністерством оборони те, що бджолярі, які хочуть виїхати зі своїми вуликами на медозбір, повинні повідомити про це в поліцію та військкомат за місцем проживання. Також вони мають надати маршрут, куди хочуть поїхати.
– Багато бджолярів бояться їхати (на кочівлю – ред.). А те, що вони стоять на стаціонарній пасіці, означає, що скільки бджоли меду принесли, стільки його й буде. Не скрізь навколо пасік висівають потрібні культури, – пояснює Наталія Сенчук.
Вона додає, що у Полтавській області прильотів у пасіки не було. Але їй відомо від переселенців з Донецької та Луганської областей, які переїхали на Полтавщину та займаються тут бджільництвом, тому що їхні пасіки зруйновані через обстріли, бджоли загинули.
За даними Державної служби статистики України, до повномасштабної війни на Полтавщині налічували 148 тисяч бджолиних сімей.
– А от остання цифра була зовсім нещодавно – 135 тисяч. Багато бджолярів пішли захищати країну, залишили пасіки дружинам чи батькам, а ті не можуть доглядати велику кількість сімей. Буває, що пасічники одне одному допомагають – доглядають пасіки хлопців, поки вони на захисті України. А хтось продає пасіку або вона сама гине, бо не було людини, яка б могла за нею доглянути, – говорить Наталія Сенчук.
«Полтавська думка» запитала, як бджоли реагують на прольоти «шахедів» та роботу ППО:
– Вони стурбовані, відчувають себе неспокійно, бо чують цей гул. Ми дуже турбуємося, щоб через це зимою клуб не розпадався. Крайні бджоли, які сидять у клубі, осипаються, падають на дно вулика, замерзають і помирають. Частково причиною цього є те, що йдуть вибухи, а бджоли дуже чутливі. Вони набагато чутливіші, ніж люди, – відповіла наша співрозмовниця.
Керівниця Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук пояснила, як правильно обирати та зберігати мед. За її словами, якщо мед надто дешевий, це має насторожити покупця, адже він може бути розбавлений цукровим сиропом (фальсифікат). На смак це визначити неможливо, лише в лабораторії.
– Люди навпаки насторожуються, бо пасічник дорого просить за мед. Якщо він хоче дорого, значить, це якісний мед.
Фахівчиня пояснює, що краще обрати для себе бджоляра, обмінятися з ним контактами та купувати постійно в перевіреної людини, щоб не натрапити на фальсифікований мед.
Перед купівлею вона радить скуштувати мед. Після кожного смакування треба взяти нову, чисту ложку. Між сортами меду слід прополоскати рот негазованою водою або несолодким чаєм.
– Коли відкриваєте баночку, понюхайте, подивіться, чи немає там піни. Бо якщо мед закристалізований і на поверхні є тверда біла пінка, то – глюкоза. Це нестрашно. А нехарактерна піна може означати, що мед перегрітий. Якщо він неправильно розтоплений, то має карамельний запах та смак, змінює колір на темніший. Такий мед може мати гіркуватий присмак і негативно вплинути на організм людини.
Важливо дивитися на зовнішній вигляд меду та зважати на його запах. Наприклад, якщо неправильно зберігати мед із гречки, він може розшаруватися у процесі кристалізації.
Пасічниця нагадує, що слід добре мити банку, яку приносиш із собою на купівлю, щоб у ній не було залишків торішнього меду та інших продуктів.
– Якщо у банці залишилися кристалики торішнього меду, новий поєднається з ними, швидко закристалізується та втратить свою свіжість. Капронові кришки також треба обдавати кип’яченою водою, бо навіть нові пахнуть пластмасою, і мед втягне цей запах.
Коли купили продукт додому, його треба правильно зберігати. Мед гігроскопічний, втягує у себе вологу та запахи. Тому його не можна зберігати у холодильнику, де він може набратися запаху продуктів або навіть забродити. Краще залишити його у сухому прохолодному місці (наприклад, у шафі або кухонному столику).
– Мед не повинен бути у великій тарі. Якщо купили 3-5 літрів, найкраще розлити його у півлітрові баночки. І споживати з водою, молоком, теплим чаєм, з булкою чи млинцями в прикуску. Головне – не класти у киплячу воду, інакше він втратить свої властивості.
Наталія Сенчук радить вживати мед щодня по 100 грамів, це допоможе оздоровити організм. Для тих, хто не надто полюбляє цей продукт, – хоча б по столовій ложці за день, це приблизно 30-35 грамів.
Також пасічниця дала пораду для тих, хто любить рідкий, а не закристалізований мед:
– Щоб прибрати кристали, мед треба підігрівати на водяній бані невеликими порціями, постійно помішуючи, щоб процес ішов рівномірно. І краще не розтоплювати одразу всю баночку, а стільки, скільки вистачить на один прийом їжі.
Фото надала Наталія Сенчук
