Через демографічні виклики та ситуацію з міграцією українців у нашій країні трансформується й освітня мережа. Так, на Полтавщині припинили свою роботу 95 шкіл та 79 дитячих садків.
Протягом останніх 10 років в Україні простежується невтішна тенденція: за цей період народжуваність зменшилася у 2,2 раза. Про це свідчать дані OpenDataBot. Якщо у 2016 році в середньому за місяць народжувалося 32 тисячі немовлят, то цьогоріч – лише 14 тисяч.
За перші 6 місяців 2025 року в Україні народилися 86 795 немовлят. Як ідеться в повідомленні OpenDataBot, народжуваність у війну стабілізувалась – адже це майже стільки ж, як за відповідний період торік. У 2024 році за перше півріччя на світ з’явилося 87 655 маленьких українців.
Водночас 249 002 людини померли за перше півріччя 2025 року в Україні. Наразі на новонародженого припадає троє померлих. Цей показник незмінний протягом останніх 5 років. Так, населення країни зменшується більш ніж на 300 тисяч щороку. До порівняння, у 2016 році на 1 малюка припадало 2 смертей.
Щоб дізнатися, скільки дітей народилося в Полтавській області, редакція направила інформаційний запит до Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА. Отож народжуваність в області стабільно знижувалася з 2016 до 2025 року.
| Рік | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 (6 міс.) |
| Кількість дітей | 12459 | 11136 | 10210 | 9106 | 8688 | 8007 | 7561 | 6312 | 6038 | 2757 |
Водночас, за інформацією OpenDataBot, за 6 місяців 2025 року на Полтавщині померли 11 230 людей. Як раніше писала «Полтавська думка», в першому півріччі 2024 року смертність на Полтавщині в чотири рази перевищувала народжуваність. У 2025 році картина ідентична.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова розповіла виданню «Апостроф», що рівень народжуваності в Україні є критичним. Зараз на одну жінку припадає близько 0,8 дитини, а до повномасштабної війни (у 2021 році) цей показник становив 1,2.
Утім, вона вважає, що під час війни до цього слід ставитися спокійно. За її словами, якщо зараз українці відмовляються мати дітей, то є ймовірність, що народять їх після війни.
– Зараз же не те, що раніше, коли у 30 років уже боялися народжувати. Народжують зараз і в 30, і в 35, – прокоментувала вона.
Елла Лібанова додала, що проблема скорочення населення не є унікальною для України.
– Якби в Німеччині не було міграційного припливу, там би скорочення чисельності (населення – ред.) було найвищим в Європі, – говорить демографиня та додає, що до Європи приїжджають переважно молоді мігранти, які народжують там дітей.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи також розповіла, що у 2022 році у Верховній Раді відбувся круглий стіл, де вона сказала, що уряди всіх країн Європи, де є українські мігранти, «будуть робити все для того, щоб вони там залишилися».
– Європа старішає. Європі потрібні робочі руки, робочі голови. А ми втрачаємо. А тут уже, даруйте, кожний за себе, – зазначила вона.
Водночас, демограф Олександр Гладун вважає, що після закінчення війни в Україні народжуваність може зрости, повернувшись до довоєнного рівня.
Через демографічні виклики та ситуацію з міграцією українців у нашій країні трансформується й освітня мережа. Так, український уряд вирішив із 1 вересня 2025 року не фінансувати школи, де навчається менше ніж 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – де навчається менш ніж 60 учнів. Зазвичай школи з такою кількістю дітей – сільські. А в Міністерстві освіти та науки заявляють, що сільська освіта менш якісна.
У Департаменті освіти й науки Полтавської ОВА редакції прокоментували, що утримувати школи з низькою чисельністю учнів обтяжливо для місцевих бюджетів. Вартість утримання одного учня в такій школі значно перевищує середні показники як по окремій громаді, так і по області загалом.
Протягом останніх дев’яти навчальних років на Полтавщині припинили існування як юридичні особи 194 школи. Як поінформували в Департаменті освіти Полтавської ОВА, з цієї кількості 99 закладів перепрофілювали у філії, а 95 – ліквідували. Із 675 закладів загальної середньої освіти, які працювали у 2016-2017 навчальному році, у 2024-2025 – залишилися 500. Кількість учнів, які на Полтавщині пішли до перших класів, за цей період скоротилася з 14 тисяч до 10,2 тисячі дітей.

Валентина Полторак, менеджерка швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який допомагає МОН із впровадженням освітніх реформ, під час вебінару для журналістів прокоментувала:
– Якщо кількість дітей збільшиться, то немає ніяких проблем знову відкрити школи. Є стаття 80 Закону України «Про повну загальну середню освіту», яка блокує будь-які дії з закладами освіти. Тобто громада, навіть якщо трансформувала мережу, все одно з цією будівлею (школою – ред.) нічого не може робити 10 років. Тому ризики мінімальні. Якщо діти повертаються, то будівля точно буде.
Вона зауважила, що в Україні існує й інша проблема – це брак вчителів. Заступниця міністра освіти й науки Надія Кузьмичова додала до слів Валентини Полторак:
– Система освіти – це не про будівлі. Якщо в цій будівлі не надається якісна освіта, то для Міністерства освіти й науки не буде пріоритетом збереження цієї будівлі. Обґрунтовувати те, що ми залишаємо заклад освіти тому, що він тут був 50 років, і тут навчалися моя мама і бабуся, цю будівлю й далі треба утримувати, – це точно не та логіка, яка має бути на столі в аргументації політики Міністерства освіти й науки.
Із 2016 до 2024 року на Полтавщині ліквідували чи призупинили роботу (з можливим подальшим відновленням) 79 дитячих садків. Також в обласному департаменті освіти повідомили, що протягом 2018 – 2020 років у Полтавській області були створені чи відновили свою роботу 12 дошкільних закладів. Кількість дітей віком 2-3 роки, яких набирали у перші молодші (ясельні) групи ЗДО протягом 2016 – 2025 років, поступово скорочувалася, як і кількість першокласників. У 2024 році 3,5 тисячі дітей пішли до дитячих садків – це вдвічі менше, ніж у 2016-му (тоді їх було 7,2 тисячі).

Головне фото: УП