1 листопада відзначають «День народження» Європейського Союзу, адже саме у цей день у 1993 році набув чинності Маастрихтський договір, який став точкою відліку для створення ЄС. До цієї дати «Полтавська думка» розповість своїм читачам про шлях України до євроінтеграції.
Україна має історичні та культурні зв’язки з Європою та прагне тієї ж політичної й економічної стабільності, що існує в державах-членах ЄС.
Як пише «АрміяInform», відновивши незалежність 24 серпня 1991 року, Україна одразу розпочала євроінтеграційні процеси. Вже 30 січня 1992 року наша країна стала членом Нацради з безпеки та співробітництва в Європі (нині – ОБСЄ). Це була перша європейська структура, членом якої стала Україна.
У вересні 1992 року в Брюсселі відбулася перша зустріч Україна – ЄС на найвищому рівні між президентом України Леонідом Кравчуком та головою Комісії Європейських Співтовариств Жаком Делором, який наголосив, що ЄС буде співпрацювати з Україною, якщо вона підтвердить свій без’ядерний статус.
14 червня 1994 року Україна першою серед пострадянських країн підписала Угоду про партнерство та співробітництво з ЄС, яка заклала правові основи для інтеграції України до європейських структур. У листопаді 1995 року Україна набула офіційного статусу повноправного члена Ради Європи, а на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) 23 квітня 1996 року президент України Леонід Кучма вперше оголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу.
Віктор Ющенко з перших днів свого президентства неодноразово заявляв, що єдиним варіантом для розвитку України є повна економічна та політична інтеграція до ЄС і НАТО. 26 липня 2005 року він в односторонньому порядку встановив безвізовий режим для громадян держав-членів ЄС. А 23 грудня того ж року Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни з ринковою економікою.
1 січня 2008 року набула чинності угода, яка спрощувала оформлення віз, а в жовтні почався діалог щодо встановлення безвізового режиму між Україною та ЄС у довгостроковій перспективі.
На 15-му саміті Україна – ЄС у Києві, що відбувся 19 грудня 2011 року, оголосили про завершення переговорів щодо майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. І коли за майже два роки вже все було готове до підписання угоди, 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України на чолі з Миколою Азаровим розпорядився призупинити підготовку до її укладання. Це призвело до акцій протесту, що увійшли в історію під назвою Євромайдан.
29 листопада того ж року президент України Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію з Євросоюзом через тиск Росії, запропонував провести тристоронні переговори між Україною, Росією та ЄС. Наступного дня він спробував розігнати Євромайдан. Це призвело до посилення протестів, що переросли в Революцію Гідності.
20 грудня Європейська рада підтвердила готовність ЄС підписати Угоду про асоціацію, щойно Україна буде до цього готовою. І після перемоги Революції Гідності, 21 березня 2014 року, в Брюсселі прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та лідери країн ЄС підписали політичну частину Угоди про асоціацію. А вже 27 червня в Брюсселі в межах саміту ЄС новообраний президент України Петро Порошенко та лідери країн ЄС підписали її економічну частину.
За підсумком року Європейський Союз став головним торговельним партнером України як за експортом, так і за імпортом товарів.
Процес набрання чинності положень Угоди про асоціацію був тривалим. 1 січня 2016 року почалося тимчасове застосування угоди в частині, що регламентує зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. А 17 травня 2017 року Європарламент та Рада ЄС ухвалили рішення про безвізовий режим для громадян України, який набув чинності опівночі 11 червня. І лише 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі.
7 лютого 2019 року Верховна Рада України 334 голосами внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство України в ЄС та НАТО.
Але пришвидшити всі євроінтеграційні процедури змусило російське вторгнення. Зокрема, на рік раніше запланованого, 16 березня 2022 року, Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E. Енергосистеми України та Молдови повністю синхронізували з енергомережею континентальної Європи.
28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до ЄС. І в рекордні терміни 23 червня Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
14 грудня 2023 року Рада Європейського Союзу вирішила розпочати переговори щодо вступу України до ЄС, а у червні 2024 року Європейський Союз офіційно відкрив переговори з Україною про вступ.
Крім того, Європейський Союз підтримує Україну під час російсько-української війни. Загальна сума підтримки, яку ЄС надав Україні від початку повномасштабного вторгнення, станом на 1 жовтня 2025 року становила 177,5 мільярда євро. Вона охоплює:
За даними Центру демократії та верховенства права, процес приєднання до Європейського Союзу передбачає адаптацію законодавства й інституційної спроможності країни-кандидатки до стандартів ЄС. Переговори про вступ структуровані за допомогою 35 розділів, які охоплюють різні сфери правової системи Євросоюзу. З метою спрощення переговорного процесу ці 35 розділів об’єднані в тематичні кластери:
Переговори з Європейським Союзом розпочинаються з обговорення кластера «Фундаментальні сфери» і завершуються вони також ним. Адже цей кластер охоплює найважливіші принципи та базові вимоги, на яких ґрунтується вся структура ЄС. Мова про верховенство права, роботу демократичних інститутів, захист прав людини та ефективність державних установ.
Аби почати переговори щодо кожного з кластерів, потрібне одностайне рішення усіх урядів країн-членів Євросоюзу.
За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України, 30 вересня Україна разом з Європейською комісією завершила двосторонній скринінг відповідності українського законодавства до права ЄС, який розпочався в липні 2024 року.
На сайті EU NeighboursEast йдеться, що це ключовий етап переговорів про вступ до ЄС – його успішне завершення наближає Україну на крок до членства в Євросоюзі.
Процес скринінгу між Україною та Єврокомісією тривав 15 місяців і став одним із найшвидших, що коли-небудь проводилися з країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу, повідомляють у Мінрозвитку.
30 вересня також стало відомо, що Україна вже отримала звіти Єврокомісії щодо скринінгу по кластерах 1, 3 та 6. Найближчим часом очікуються звіти за 4 і 5 кластерами. Ці документи стануть основою Національної програми адаптації українського законодавства до права ЄС (NPAA), яка визначає конкретні кроки та терміни впровадження європейських стандартів.
У Центрі демократії та верховенства права зазначають, що Україна фактично «вистрілила собі в ногу» на шляху до євроінтеграції, коли 22 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон №12414. За оцінками європейських партнерів, цей закон обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підпорядковуючи їх рішенням генерального прокурора.
Європейські партнери висловили своє занепокоєння, а єврокомісарка Марта Кос передала Україні чітку позицію Брюсселя: закон суперечить зобов’язанням, узгодженим у Дорожніх картах до переговорів про вступ до ЄС, та вважається відкатом у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії. Серед цих рекомендацій зокрема були реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, боротьба з корупцією та відмиванням коштів. Того ж 22 липня в Україні розпочалися акції протесту.
Зрештою, 24 липня президент України зареєстрував новий законопроєкт №13533, який відновлює незалежність НАБУ та САП. 31 липня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт, а президент негайно його підписав. Завдяки тиску громадськості внутрішня загроза євроінтеграційному курсу України була усунена, але залишилася загроза міжнародного рівня.
Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластера 1 – це визнала Єврокомісія, Європарламент та 26 держав-членів ЄС, крім Угорщини. Проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує євроінтеграцію України з початку 2025 року. Лідери Європейського Союзу на саміті Європейської ради 23 жовтня не змогли ухвалити рішення для відкриття переговорних кластерів про вступ України в ЄС через позицію Угорщини, пише «Інтерфакс-Україна».
У Центрі демократії та верховенства права вважають, що позиція Угорщини може змінитись або під тиском ЄС, або внаслідок виборів у країні. Інакше зняття фактичного вето з боку Угорщини може відбутися не раніше травня 2026 року.
Водночас Європейський Союз розглядає можливість реформувати процедуру вступу нових членів, що може пришвидшити інтеграцію України. Як пише Politico з посиланням на дипломатичні джерела, одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу.
Така ініціатива дозволить державам-кандидатам – Україні, Молдові, Чорногорії та іншим – отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС. Але вони отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ.
Це може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, більш гнучкою щодо розширення блоку.
Крім того, за інформацією Politico, Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало б змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського.
У лютому 2025 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна може стати членом Євросоюзу у 2030 році (можливо, і раніше), якщо продовжить реформи. Загалом Брюссель поставив за мету велике розширення ЄС до 2030 року. Так, 2030 року блок планує розростися аж до 36 держав (сьогодні їх у союзі 27).
Головне фото: ArmyInform
