13 березня близько двох сотень підприємців та підприємиць із різних куточків регіону (й не лише) зібралися в Полтаві на четвертому бізнес-форумі, щоб обговорити, як це – працювати в умовах тривалої невизначеності, впроваджувати нові технології та що означає розвивати свою справу в Україні сьогодні, під час викликів, які постають у період повномасштабної війни. Більше – в матеріалі «Полтавської думки», яка стала інформаційним партнером форуму.
Цьогоріч, за словами очільниці Полтавської асоціації бізнесу, яка й організувала форум «PRO Синтез Бізнес 4.0», Ірини Бесарабової, захід відвідали 180 підприємців. Головною темою форуму стала боротьба з викликами, які постали перед власниками бізнесу під час повномасштабної війни, зв’язок майбутнього з минулим, а також нагадування про те, що Україна вже адаптувалася під чисельні реалії.
«Ми не очікували, що можемо брати своє минуле, доволі травматичне й те, яке було спрямоване проти нас самих, і перетоплювати його у свою майбутню спроможність, – говорить директор Інституту фронтиру, викладач УКУ та член Наглядової ради «Суспільного» Євген Глібовицький.
«Якщо дивитися на сучасну Україну й спробувати її осягнути та зрозуміти, ми бачимо, що ми не маємо можливості, розкоші, я б сказав, та потреби дивитися на свій бізнес і на себе відокремлено від інших аспектів життя. Це означає, що все, що ми робимо й будуємо, пов’язане з іншими аспектами. Ба більше, це і є, напевно, Україна, це і є українська модель врядування, при якій ми створюємо постійні бекапи».
Євген Глібовицький
На думку Глібовицького, українці створили ефективну модель, за якою люди, які «мають хист, розум і спроможність», реалізовувати себе в будь-якій сфері, змінюючи й впливаючи на суспільство.
«У цьому дуже крихкому 21 столітті є одна країна, яка з самого початку мала правильні припущення: про те, що система не працює, про те, що потрібно бути включеним, розуміти ширший контекст і бути готовими до дуже гнучкої взаємодії. Іншими словами, у 21 столітті краще бути українцем, ніж кимось іншим. І коли ми з вами дивимося на те, як світ починає з тими самими ризиками й тими самими викликами, з якими бореться зараз Україна, ми з вами раптом починаємо розуміти наші переваги», – говорить Євген Глібовицький.
На думку директора Департаменту бізнес-ринку Vodafone Андрія Федорова, повномасштабна війна додала всім підприємцям України операційної діяльності. Для його компанії найбільшим викликом стала боротьба за електроенергію.
«Уже понад 30 років наша компанія рухається вперед, шукаючи баланс між поточною діяльністю та тим, чим ми з вами користуватимемося протягом наступних трьох-п’яти років», – говорить Федоров.
Андрій Федоров
Директор департаменту розповів, що Vodafone, як і більшість українських сучасних компаній, використовує у своїй роботі штучний інтелект. Наприклад, спочатку відібрали процеси, в яких дійсно можна застосувати такі технології та одразу побачити ефект від їхнього застосування. Зокрема йдеться про дзвінки для продажу послуг. Застосувавши ШІ, за словами Федорова, який аналізує роботу операторів, вдалося підвищити продажі на 20 %.
«Війна не лише додала нам “операційки”, а й пришвидшила розвиток інновацій. Так, в Україні вперше у світі застосували термінали Starlink для підʼєднання базової станції мобільним оператором. Під час деокупації Київщини ми підʼєднали базову станцію, розробили спеціальний “юніт”, яким підʼєднали базу. Ми побачили, що одна зі станцій ціла, але транспорт та інфраструктура – все знищене. І єдиним можливим на той момент рішенням було підʼєднання станцій через Starlink. Навіть у компанії Space X (підприємство Ілона Маска, яке розробило Starlink – ред.) не розглядали такий сценарій, коли термінали використовуватимуть саме для цього», – розповів Андрій Федоров, додавши, що після України подібний досвід почала використовувати і Японія.
Віцепрезидент бізнес-школи Міжнародного інституту менеджменту Олексій Виноградов нагадав підприємцям, що майже всі маркетингові стратегії, які працювали раніше, під час великої війни майже неактуальні чи потребують доопрацювання.
«Невизначеність – наше нове операційне середовище», – говорить чоловік.
Олексій Виноградов
Виноградов розповів, що на якість роботи їхньої бізнес-школи дуже впливають проблеми з логістикою, пошук нових кадрів, відключення світла, тож, аби якість послуг не погіршилася, під цю проблему почали «підлаштовуватися»: закупили інвертори, сонячні батареї тощо.
«Раніше в МІМі (Міжнародному інституті менеджменту – ред.) я вчив, що потрібно мати стратегічний план, за яким ви рухаєтеся. Є загальна стратегія, а є конкретно маркетинговий план, і треба його хоча б на десять сторінок написати. Казав я… до 24 лютого 2022 року. Бо ми розуміємо, що скільки б ми зараз не писали ці плани, щотижня трапляються якісь історії. І сьогодні замість планувати наперед ми робимо сценарні матриці “що – якщо”», – розповідає Виноградов, маючи на увазі планування роботи школи зі врахуванням обставин: буде світло чи ні, прийде чимало людей, а чи десяток, і головне – як це вплине на школу та як керівництву організовувати подальшу роботу.
На думку Виноградова, для будь-якого сучасного бізнесу важливі не лише канали продажів, а й канали бренду. Наприклад, він пояснив, що чимало підприємців не розвивають сторінки своїх бізнесів у тому ж інстаграмі, хоча це й підвищило б довіру аудиторії до них та їхню впізнаваність, що пізніше може бути корисно.
«Навіщо вкладати гроші в бренд? Це захист вашої маржі (різниця між ціною продажу товару чи послуги та його собівартістю, що показує рівень прибутковості організації, – ред.). Це можливість продавати вашу послугу дорожче, порівняно з конкурентом, не втрачаючи при цьому кількість споживачів», – говорить віцепрезидент бізнес-школи МІМ.
На думку Виноградова, бренд – це захист грошового потоку підприємця з можливістю на майбутнє. Він також додав, що, хоча школа й не працювала від початку великої війни до квітня 2022 року, коли вона відновила свою діяльність – люди вже знали їхній бренд, тому повернулися.
Можливо, досі не всі знають, але «Нову пошту», якою нині користуються мільйони українців не лише в нашій державі, а й у 16 різних країнах світу, 25 років тому зареєстрували саме в Полтаві. Про те, яким був цей шлях і як організація дійшла від невеликих складів до міжнародних відділень, на форумі говорили президент Спілки українських підприємців і співзасновник групи компаній NOVA Вячеслав Климов та голова наглядової ради міжнародного виробничого підприємства Konsort Віталій Дмитрієв.
«З першого дня існування “Нової пошти” й до сьогодні (і далі так буде) – це компанія, на горі піраміди якої завжди стоїть клієнт. Ми завжди обираємо інтереси клієнта. Це шлях, у якому наш клієнт – король, і так буде завжди. За 25 років ми маємо підтвердження, що якщо ти ставиш нагору інтереси клієнта – прибуток тобі гарантований, навіть якщо ти зараз тактично трохи просядеш у своєму прибутку», – говорить Вячеслав Климов.
«Будьте гнучким. Не цурайтеся думки, що ви щось на початку зробили “не так”. Ви не робили помилок – підприємець ніколи не робить помилок, він шукає шлях до успіху», – радить підприємець бізнесменам.
На думку Вячеслава, найдорожчий та наймасштабніший проєкт «Нової пошти» – саме вихід на європейський ринок. На початку повномасштабної війни українське відділення працювало лише в Молдові, наразі ж – у 16 країнах світу. Однак, за його словами, хоча цей проєкт і найкоштовніший наразі, він певен: якщо його запитають про це через кілька років, він скаже, що це найкращий досвід.
Віталій Дмитрієв
Також Дмитрієв запитав у Климова, що б він порадив собі, як підприємцю-початківцю, у минулому, на що той відповів:
«Перше – рухатися набагато швидше. У мене, як у людини та підприємця, є відчуття, особливо з віком воно посилюється, є відчуття втраченого часу. Я абсолютно певен, що ми мали б опинитися в тій точці, у якій ми зараз, точно на п’ять років раніше. Тобто бігти швидше – навіть коли вам дуже важко. Постійно себе потрібно підганяти й говорити: “мало, мало, мало”».
«Друге – я б порадив собі не боятися помилок. У бізнесі є така “хвороба”, і дуже погана, – коли у вас є якась тактична невдача, ви боїтеся далі щось робити. З’являються ризики, страхи у вашій голові. Ви, як дитина, яка обпеклася чайником і певний час боїться до нього підходити. Так от – забудьте про чайник. Обпеклися – можете постраждати один день, до вечора, але потім прокиньтеся з чистою головою».
«І третє – не втрачати час на невдалих людей. Вчитися вже зараз не робити помилок у підборі людей. Ми робили дуже багато помилок у підборі людей, і саме ці люди “з’їдали” той час, про який я сьогодні шкодую».
Окрім того, що Климов – співзасновник НП, він ще й президент Спілки українських підприємців. Чоловік говорить, що наразі до організації входять близько півтори тисячі компаній, яка, на його думку, вже захистила інтереси чималої кількості українських бізнесменів.
Вячеслав Климов
«СУП (Спілка українських підприємців – ред.), дійсно, на жаль, більше займається все-таки захистом підприємницького клімату в Україні. Хотілося б, щоб СУП займалася розвитком цього клімату, тому що я не можу поки сказати, що Україна – це найбільш сприятлива країна для розвитку бізнесу. Все-таки кожен із вас знає, що ми багато в чому робимо це не завдяки, а робимо проти течії. Але я вірю в силу українських бізнес-спільнот», – говорить Вячеслав.
Також для представників бізнесу виступали співзасновник нейротехнологічного стартапу Anima.ua Роман Гавриш, який розповів про те, чому «мозковий капітал» наразі вирішує все, голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв, який поділився своїми думками про стратегії виживання бізнесу в новій енергетичній реальності України, викладач Міжнародного інституту бізнесу Олексій Мінаков, який обговорив із підприємцями практики використання інструментів штучного інтелекту для керівника та команди.
Богдан Стретович
Секретами ефективної команди з представниками бізнесу поділилася CEO Асоціації Konsort та співвласниця Центру вивчення іноземних мов «Speak it», техніками підтримки клієнтів – директор департаменту Національного контакт-центру НП Богдан Стретович, а порадами щодо того, як змінювати компанію, коли бракує людей, часу та необхідних ресурсів – бізнес-тренер та директор програми МВА бізнес-школи МІМ Олександр Сударкін.
Як розповіла очільниця Полтавської асоціації бізнесу – регіональної бізнес-спільноти – Ірина Бесарабова, такий форум у Полтаві проводять уже вчетверте. Ідея заходу полягає у створенні майданчика для підприємців для обміну бізнесовими ідеями, знаннями та досвідом.
«Навіть просто взаємодія між підприємцями народжує нові ідеї. Процес підготовки до цього заходу завжди такий творчий, він фактично єдиний такий у регіоні, й ми докладаємо зусиль, щоб це був рівневий захід. Тому й працюємо для того, щоб це дійсно був такий майданчик для взаємодії та народження нового», – додала керівниця ПАБ.
Ірина Бесарабова
За інформацією Бесарабової, більшість підприємців, які приїздили на форум, – із Полтави й регіону, однак минулі роки були й представники бізнесу з Харкова, Дніпра та столиці.
«Підприємці – це особлива категорія людей. Я їх порівнюю з митцями – і недаремно, бо це теж процес творення, і коли оці творці спілкуються між собою, то ідеї та думки народжуються просто від доторку одне до одного», – додала Бесарабова.
На думку Андрія Федорова, як представника компанії-головного партнера форуму, така подія саме в Полтаві має сенс, адже це можливість донести необхідну інформацію до їхніх користувачів.
«З інформацією наразі немає проблем – є проблеми з її фільтруванням: що відбувається у бізнесі, яка поточна ситуація з одного боку, а з іншого – тобі не потрібно кудись їхати, щоб почути це. Саме тому, коли ми дізналися (про форум – ред.) і познайомилися з полтавською спільнотою, то зрозуміли, що треба підтримати цей захід», – розповів чоловік.
Заступниця операційного директора з роботи з персоналом компанії HomeNet пані Вікторія розповіла, що її зацікавили виступи спікерів, а сама подія надихнула на нові ідеї в її діяльності.
«МІМ вже чотири роки – партнер Полтавської асоціації бізнесу в межах цього форуму, і нам приємно, що постійно, коли ми сюди приходимо, з одного боку ми бачимо наших слухачів, з іншого боку ми знайомимося з новими представниками (бізнесу – ред.), щоб відчувати, як живе полтавська бізнес-спільнота.
Представники полтавського бізнесу, учасники Полтавської асоціації бізнесу
І завжди у межах форуму нас запрошують прийти в офіс наших випускників, подивитися, як працює сьогодні той чи інший місцевий бізнес. Це допомагає нам тримати руку на пульсі, тому що ми постійно адаптуємо наші програми під реальні потреби реального бізнесу й участь у форумі теж дає змогу відчути потреби й полтавських підприємців», – підсумував віцепрезидент бізнес-школи МІМ Олексій Виноградов.
Фото надані організаторами форуму
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
