«Полтавська думка» продовжує розповідати своїм читачам про ситуацію в країні та на міжнародній арені.
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру одного з батальйонів, який попри заборону Генерального штабу зібрав 100 людей для проведення урочистостей на Дніпропетровщині, куди вдарили росіяни.
Так, 1 листопада близько 17:00 ворог завдав удару по місцю базування українських військових у Самарівському районі на Дніпропетровщині, використавши дві балістичні ракети (ймовірно, типу «Іскандер») та три ударні безпілотники «Герань». У цей час на території, де базувалися військові ЗСУ, відбувалося нагородження особового складу.
В Офісі Генерального прокурора повідомили, що унаслідок удару загинули 12 військовослужбовців та 7 цивільних. Також поранення отримали ще 36 військовослужбовців.
Командир батальйону отримав підозру за фактом недбалого ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Центральний райсуд Дніпра обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів, що про зібрання військових на Дніпропетровщині 1 листопада, де загинуло 19 людей, росіяни дізналися, зламавши груповий чат українських військових у соцмережах.
6 листопада в Силах оборони півдня заявили, що російські військові намагаються інфільтруватися у населені пункти на Запоріжжі та Дніпропетровщині, але вони не захоплені ворогом. У районі Павлівки тривають запеклі бої, а в районі Плавнів утримується сіра зона.
– У районі Приморського окупанти через колишнє Каховське водосховище, де буйна рослинність і очерет, висотою в кілька метрів, намагаються проникнути нам у фланг, але сили оборони їх знищують, – сказав речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Він додав, що в районі населеного пункту Успенівка російські загарбники вогневим ураженням знищили кілька позицій, тому захисникам довелося відійти углиб оборони, але бої за населений пункт не припиняються.
Крім того, окупанти, користуючись погодними умовами (на Запоріжжі декілька днів були густі тумани), намагалися інфільтруватись в глиб оборони попри українські позиції.
У Запорізькій області аналітики проєкту Deepstate помітили суттєве збільшення сірої зони по відтинку Солодке-Новомиколаївка-Рівнопілля-Нове-Новоуспенівське. Про це стало відомо 10 листопада.
Російським військовим вдалося окупувати повністю Успенівку, наразі вони активно тиснуть на Нове та Новоуспенівське та вже починають поглинати Рівнопілля.
Кількісна перевага противника дається взнаки, а під питанням контролю перебуває значна частина території, що може ставити під загрозу Гуляйполе. Окупація Рівнопілля відкриває оперативний простір з півночі на саме місто й ускладнює перебування позицій в Зеленому Гаю та Високому (Червоному).
«Увесь цей час Гуляйполе було неприступним містом для противника, який докладав свого часу багато зусиль, щоб спробувати залізти в місто, зокрема з напрямку Марфопіля. Тепер відкривається новий шлях, який може ускладнити оборону важливого населеного пункту в даному районі», – йдеться в повідомленні Deepstate.
Російські війська нарощують кількість штурмів позицій Сил оборони в Покровській агломерації Донеччини, найінтенсивніші бої в Покровську тривають на території промзони, інформує 7 корпус ДШВ.
Українські військові припиняють спроби росіян закріпитися в багатоповерхівках Покровська, які ті хочуть використовувати як панівні висоти. Така протидія дозволяє іншим підрозділам Сил оборони виконувати завдання з зачистки військових РФ у місті.
10 листопада речник Генштабу майор Андрій Ковальов у коментарі «Українській правді» розповів, що логістика до Мирнограда ускладнена, але здійснюється. Інформація про повний вогневий контроль ворогом логістичних шляхів Сил оборони України чи оперативне оточення міста не відповідає дійсності.
Напередодні підрозділам, які обороняють місто, доставили необхідне озброєння та боєприпаси, а також провели ротацію особового складу та евакуацію поранених. Таким же чином забезпечується логістика та ротація наших підрозділів у місті Покровськ, зазначив Андрій Ковальов.
Глава розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг прокоментував виданню ERR, що росіяни не змогли скористатися своєю перевагою в людських ресурсах на полі бою. Він зазначив, що на тактичному рівні військові дії Росії перейшли від «значущих і спланованих» дій до «рутинного і нудного» виконання наказів, що призвело до загибелі величезної кількості людей.
За його словами, для Росії Покровськ став самоціллю, і військовослужбовці РФ «перебувають під великим тиском, щоб захопити місто».
– За останній рік не було захоплено жодного великого населеного пункту, і російським військовим продовжують ставити різні терміни для захоплення Покровська до середини листопада або, найпізніше, до 1 грудня, – сказав він.
Антс Ківісельг переконаний, що падіння Покровська жодним чином не змінить загальну ситуацію, і тактика проникнення, яку використовують росіяни, та очевидна нестача необхідних резервів не дозволять їм зосередити достатньо сил, щоб «використати захоплення міста для подальшого прориву».
За його словами, Росія компенсує відсутність успіхів на полі бою широкомасштабними атаками ракетами та дронами по всій Україні.
– Якщо у вересні ракети використовували приблизно 185 разів, то в жовтні – приблизно 270 разів, що, за деякими даними, є найвищим показником використання ракет за один місяць протягом усього періоду активної війни, – сказав Ківісельг.
Він зазначив, що протягом жовтня й листопада Росія використовувала погані погодні умови для здійснення атак дронами та ракетами, що знизило ефективність протиповітряної оборони України на кілька десятків відсотків.
– Попри масовані удари з великої відстані та безпілотними літальними апаратами, протиповітряна оборона України залишається високоефективною. Україні вдається знищити близько 80 % повітряних засобів ураження до того, як вони досягають своїх цілей, – сповістив Антс Ківісельг.
Водночас він наголосив, що в найближчі тижні можна очікувати, що Росія продовжить свою зимову кампанію бомбардувань, яка в основному спрямована на цивільну інфраструктуру.
Євросоюз позитивно оцінив прогрес реформ в Україні, йдеться в щорічному звіті про розширення, який складають для всіх держав-кандидатів і який уже узгодили між інституціями ЄС, пише «Європейська правда».
Єврокомісія віднесла Україну до четвірки країн-кандидатів у ЄС, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ для вступу до Європейського Союзу. Разом з Україною до цієї групи увійшли Чорногорія, Албанія та Молдова.
Утім Європейська комісія вважає, що тиск на Національне антикорупційне бюро в Україні досі триває. У щорічному звіті зазначається, що попри значний прогрес України у боротьбі з корупцією, окремі сили всередині країни продовжують намагатися підірвати цю боротьбу.
Зокрема Єврокомісія вказала на створення парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування корупційних правопорушень на чолі з Сергієм Власенком і Максом Бужанським, підкресливши, що така діяльність не повинна підривати довіру громадськості до антикорупційних інституцій.
У звіті також згадується кримінальне переслідування детективів НАБУ з боку Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань, яке, на думку ЄС, набуло системного характеру.
Єврокомісія наголосила, що скасування липневих законів про НАБУ та САП не зняло проблеми повністю, і «надмірний тиск на антикорупційні органи залишається предметом занепокоєння».
За «фундаментальними» главами 23 та 24, що включають також судочинство та боротьбу з корупцією, Україна отримала точно таку оцінку, як і минулого року, – «певний прогрес». Цього вдалося досягти за рахунок інших індикаторів, ніж антикорупція, бо по ній ЄК констатувала «обмежений прогрес» і підкреслила, що спроба підірвати незалежність антикорупційних інституцій була дуже швидко «розвернута».
Загалом Євросоюз не знайшов жодного розділу переговорів, де Україна не показала б прогресу за минулий рік. За різними главами він коливається від «обмеженого» до «доброго».
У звіті також встановили крайній термін, до якого збереження формату телемарафону «Єдині новини» в Україні є можливим:
«Перегляд потреби телемарафону як формату, що фінансується державою, має відбутися щонайпізніше до того, як Україна призупинить воєнний стан».
У звіті також нагадали, що опитування вже зараз підтверджують падіння довіри до марафону.
Віцепрем’єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка відзначив, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів.
– Інші – в гарній динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року, – зазначив Тарас Качка.
Український уряд повідомив ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія заявила, що для цього Київ повинен активізувати свої зусилля та досягти більшого прогресу в питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю та поваги до громадянського суспільства.
«Єврокомісія готова підтримати цю амбітну мету (завершення переговорів у 2028 році – ред.), але вважає, що задля її досягнення потрібно прискорити темп реформ, особливо у рамках кластера «Основи», зокрема щодо верховенства права», – зазначають в Єврокомісії.
Рада ЄС ухвалила рішення щодо надання Україні понад 1,8 мільярда євро фінансової підтримки в рамках програми Ukraine Facility. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС, пише «Європейська правда».
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для отримання п’ятого траншу, а також одного невиконаного кроку з четвертого траншу.
Із моменту набрання чинності Ukraine Facility Україні вже виплатили 6 мільярдів євро у вигляді проміжного фінансування, 1,89 мільярда євро у вигляді попереднього фінансування та чотири транші на суму приблизно 4,2, 4,1, 3,5 та 3,2 мільярда євро відповідно.
Крім того, міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік анонсував рішення про виділення 7 мільярдів доларів у 2026 році на оборонні потреби України.
А уряд Німеччини планує збільшити фінансову допомогу Україні приблизно на три мільярди євро у 2026 році та готується схвалити відповідні поправки до проєкту бюджету. Як передає агентство Reuters, ці кошти зокрема будуть скеровані на артилерію, дрони, броньовані транспортні засоби та заміну двох систем протиповітряної оборони Patriot, уже переданих Україні.
Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні та надала близько 40 мільярдів євро з моменту повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. У своєму проєкті бюджету на 2026 рік Німеччина раніше заклала 8,5 мільярда євро на підтримку України.
Володимир Зеленський поінформував, що литовський президент Гітанас Науседа запропонував Україні підтримку щодо газу напередодні зими.
Водночас прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не погодиться на використання заморожених російських активів для підтримки України, пише видання Bloomberg.
Так, Європейська комісія запропонувала план, який дозволить урядам країн ЄС використати для підтримки України до 185 мільярдів євро – більшу частину російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі, – без їхньої конфіскації. Але схвалення плану загальмувало побоювання Бельгії, на території якої розташована основна частина цих росактивів, що армія кремлівських юристів подасть позов через цю ініціативу. Остаточне рішення країни ЄС ухвалять у грудні 2025 року.
Головне фото: ДБР оголосила підозру командиру батальйону, який зібрав військових на урочистість
