Щоб показати, з якими небезпеками стикається гуманітарна місія під час своєї роботи, в Україні демонструють виставку, яку могли побачити й жителі Полтавщини.
Протягом повномасштабної війни російські військові понад 120 разів атакували Гуманітарну місію «Проліска», співробітники якої евакуюють цивільне населення і доставляють гуманітарну допомогу людям у найнебезпечніших регіонах – Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Запорізькій областях. Про це «Полтавській думці» розповіла представниця організації у Кременчуці Анастасія Карпович. Вона зазначила, що загалом «Проліска» працює в 13 регіонах країни.
– У «Проліски» є така послуга, як евакуація з небезпечних місць, евакуація з речами, евакуація маломобільних людей. Якщо людина дуже похилого віку або не ходить самостійно, для цього у нас є спеціально облаштовані «швидкі» з лікарями, які здійснюють медичну евакуацію, – коментує Анастасія Карпович.
Гуманітарна місія «Проліска» має номер «гарячої лінії», на яку звертаються люди по допомогу щодо евакуації.
– До нас можуть звертатися безпосередньо самі люди, хто хоче виїхати, або їхні родичі, які вже переїхали у тил. Наприклад, люди нам телефонують і кажуть, що у них у Краматорську є далекі родичі, яким треба допомога з евакуацією.
Представники «Проліски» приїжджають, забирають і привозять цивільних на транзитні центри, які є в Павлограді Дніпропетровської області й у Лозовій Харківської області.
У транзитних центрах евакуйовані можуть побути певний час, переночувати, їх годують, допомагають оформити грошову допомогу як внутрішньо переміщеним особам.
На транзитному центрі також можна підшукати місце для тимчасового поселення (це гуртожитки, соціальне житло по всій Україні). Якщо люди вирішать поїхати, наприклад, в Ужгород, евакуація доставить їх туди з транзитного центру. За словами Анастасії Карпович, переселенців можуть привезти в будь-яку точку країни, де люди знайшли собі прихисток, або де є вільні місця в соціальних гуртожитках.
Наша співрозмовниця каже, що всі автівки Гуманітарної місії «Проліска» – брендовані, і на кожній машині, яка працює в організації, є відповідний логотип. Але це не зупиняє росіян, і вони цілеспрямовано б’ють по співробітниках «Проліски» й цивільних людях, які тікають від війни.
– Ці логотипи (на автівках – ред.) величезні, їх видно здалеку, що це не військові, а гуманітарна місія, – підкреслює Анастасія Карпович.
Щоб показати, з якими небезпеками стикається «Проліска» під час своєї роботи, в голови організації Євгена Капліна виникла ідея створити виставку техніки, яка здійснювала евакуацію, доставляла гуманітарну допомогу цивільному населенню, і потрапила під російські удари.
– Висвітлити це з метою вшанування пам’яті загиблих цивільних і поранених працівників, – зазначає Анастасія Карпович. – А також привернути увагу через цю виставку до тих, хто постраждав внаслідок будь-яких збройних конфліктів.
Представниця гуманітарної місії розповідає про випадки, які представлені в експозиції виставки. Так, 20 березня 2026 року співробітники «Проліски» евакуювали цивільних з Олексієво-Дружківки Донецької області, коли в їхній мікроавтобус влучив FPV-дрон:
– Це був цілеспрямований удар у дах машини, і в цій автівці загинули дві цивільні людини – одна жінка одразу померла, бо уламки від FPV влучили їй в артерію. А другу жіночку довезли до лікарні, й коли тільки лікарі її забрали, на жаль, вона померла. Бо зазнала травм, несумісних із життям.
Тоді ще двоє пасажирів отримали поранення та контузії різного ступеня тяжкості.
30 квітня 2026 року соціальний автобус Гуманітарної місії «Проліска» віз сімох людей із прифронтового села Вищетарасівка Дніпропетровської області до інших населених пунктів, щоб вони могли купити ліки, продукти та зняти пенсію.
Водій помітив наближення російського FPV-дрона, зупинив автобус, вивів людей і наказав усім лягти на землю. Через кілька секунд після цього безпілотник влетів в автобус, вибив вікна і пошкодив колеса транспорту. Завдяки діям водія ніхто з пасажирів не загинув і не отримав тяжких поранень. За 30 хвилин військові РФ повторно вдарили по автобусу двома FPV-дронами, повністю знищивши його.
8 листопада 2025 року в місті Костянтинівка Донецької області росіяни атакували FPV-дроном на оптоволокні броньоване авто «Проліски» під час евакуаційної місії. У той момент з командою також їхали іноземні журналісти. Удар був настільки потужним, що пробив автомобіль наскрізь.
Старший евакуаційної групи Євген Ткачов, коли помітив, що безпілотник йде у лобову атаку, крикнув усім вискочити з авто, що зберегло людям життя.
У 2025 році Гуманітарна місія «Проліска» єдина займалася евакуацією цивільних із Костянтинівки і за рік зуміла вивезти з міста 1700 цивільних, зокрема сотні поранених і тіла десятків загиблих людей.
31 липня 2026 року реактивний «шахед» цілеспрямовано влучив у складське приміщення і сам офіс Гуманітарної місії «Проліска» у Павлограді.
– Там величезний склад був! У ньому вигоріла вся гуманітарна допомога, будівельні матеріали, які ми надаємо людям після обстрілів, ковдри та подушки, що були зібрані для переселенців. Від складу і павлоградського офісу залишився тільки згорілий навантажувач, – розповідає Анастасія Карпович.
Остаточно загасити пожежу на складі рятувальникам вдалося аж за 20 годин. Працівники складу й офісу не постраждали, бо вчасно пішли в укриття.
1 грудня 2025 року російський «іскандер-М» пробив броньоване скло мікроавтобусу для евакуаційних завдань гуманітарної місії у Дніпрі.
– У Дніпрі «іскандер» влетів у будівлю поряд з офісом «Проліски». Постраждали машини, які були припарковані біля цієї будівлі і нашого офісу. В експозиції є лобове скло з броньованого мікроавтобуса, який сильно постраждав від уламків та вибухової хвилі, – говорить представниця організації.
Цей автомобіль Гуманітарна місія «Проліска» отримала лише за два дні до обстрілу, і співробітники організації встигли врятували на ньому дві родини з зони бойових дій. Під час атаки мікроавтобус отримав такі серйозні пошкодження, що повністю вийшов із ладу.
Коли 26 січня 2024 року співробітник місії Євген Ткачов адресно доставляв гуманітарну допомогу жителям міста Часів Яр Донецької області, росіяни атакували його авто дроном зі скидом. На той момент Євген Ткачов і літня жінка, якій він привіз допомогу, були за кілька метрів від місця вибуху, й отримали контузії. Дрон пробив кунг автомобіля та пошкодив гуманітарний вантаж.
Нерідко трапляється так, що співробітники Гуманітарної місії «Проліска» приїжджають на місця прильотів, щоб надати людям будівельні матеріали для понівечених домівок, а російські військові атакують локацію повторно.
Так, 4 квітня 2024 року під час масованої атаки на Харків співробітники організації працювали на місці влучення, де допомагали рятувальникам евакуювати людей із будинку, якій загорівся. У цей час російський безпілотник «Герань-2» повторно атакував ту локацію.
Почувши звук БпЛА, який заходив на удар, працівники гуманітарної місії встигли відвести на безпечну відстань 93-річну жінку, якій вони допомагали евакуюватися, та впасти на землю. Співробітниця «Проліски» закрила літню жінку собою. Тоді під час повторної атаки загинули троє рятувальників, а медсестра «швидкої» отримала поранення.
– У Кременчуці на місці прильоту 7 жовтня, де між багатоповерхівками впала ракета, ми працювали три дні. І в перший день працівники нашого офісу покидали місце й переходили в укриття шість разів, бо була загроза балістики, і «шахеди» заходили на Кременчук через сусідні міста, – згадує Анастасія Карпович.
Вона додає: коли співробітники Гуманітарної місії «Проліска» виїжджають після обстрілу на місце події, то обов’язково захищають себе – одягають бронежилети й каски.
Оскільки головний офіс «Проліски» розташований в Ужгороді, виставка стартувала звідти у липні. За цей час у рамках Всеукраїнського туру вона об’їхала 15 міст України, зокрема Харків, Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Полтаву, Кременчук, Суми.
У кожному місті, куди прибуває виставка, також показують документальний фільм «Костянтинівка: в оточенні та на межі», відзнятий самими працівниками «Проліски», які безпосередньо евакуювали людей з Костянтинівки.
– Фільм невеличкий, пів години триває. У ньому передана історія, як саме тривала евакуація з Костянтинівки, як люди працювали буквально під обстрілами. У фільмі є кадри, як машина підпала під обстріл – у неї влучив FPV-дрон, – розповідає Анастасія Карпович.
Раніше «Полтавська думка» писала про те, як Гуманітарна місія «Проліска» працює на місцях прильотів та допомагає переселенцям на Полтавщині.
